5. Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства

Досить важливим і в той же час дискусійним є питання щодо періодизації економічної історії. За час існування історико-економічної науки розроблено багато варіантів періодизації господарської історії людства. На сьогодні переважають три основні підходи до цієї проб леми:

трактування економічної історії людства як сходження по висхідній;

• теорія історичного кругообігу; теорія цивілізацій.

Останнім часом більш значного поширення набуває цивілізацій- ний підхід. Цивілізації - це прогресивний рух суспільства від простого до складного, а соціально-економічні формації - сходинки цивілізації, які з часом, зживши себе, вимагають заміни.

Важливу роль у періодизації історії відіграла формаційна теорія К. Маркса. Маркс розглядав лінійну модель розвитку суспільства, аналізував його еволюцію як закономірну зміну соціально-економічних формацій, в основу якої покладено суперечність розвитку продуктивних сил і виробничих відносин [8].

У 60-х роках XX ст. популярними стали теорії "індустріального суспільства" французького соціолога Р. Арона і "стадії економічного розвитку" американського соціолога У. Ростоу. Продовженням цих теорій стала концепція постіндустріального суспільства, а видатними її представниками - Д. Белл, Г. Кант та інші науковці. В основу поділу всесвітньої історії (зокрема й економічної історії світу) вони поклали поділ на доіндустріальне (аграрно-ремісниче, традиційне) та індустріальне (прогресуюче) і постіндустріальне суспільство. В основу цього поділу покладено рівень розвитку виробництва, а також галузевий і професійний поділи праці. Відповідно до концепції "постіндустріального суспільства", залежно від технічного рівня суспільства, послідовно відбувається перехід від "первинної" сфери господарської діяльності (сільське господарство) до "вторинної" сфери економічної діяльності (промисловість) та на сучасному етапі до "третинної" сфери (сфери послуг та інформатики, в якій провідне місце належить науці та освіті) [13].