3. Вплив інноваційно-технологічних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи та США у 50-70-ті роки XX ст. Концепції НТР

Інноваційно-технологічний фактор (НТР, "зелена революція ") позначився на особливостях розвитку продуктивних сил та зміні структури суспільного виробництва; спричинив посилення вимог до кваліфікації праці та рівня освіти; зумовив подальше поширення й реалізацію ідеї масового виробництва та ефекту масштабу виробництва.

Вплив його у повоєнний період став чи не найвагомішим для прогресу господарської сфери в межах європейської та світової цивілізацій. Нові економічні, соціальні й політичні умови вимагали принципово нових підходів, теорій і концепцій, які б пояснювали особливості трансформації економічних і соціальних структур.

Індустріальне суспільство XIX - середини XX ст. потроху поступалося своїм місцем суспільству масового споживання 50-60-х років XXст., сформованому з принципово нових нуклеарних сімей (як соціальних і споживчих осередків), з новим уявленням про багатство нації як потоку сталого споживчого попиту, що забезпечує динамічні ринки збуту. Економічний прогрес такого суспільства уможливлювало поточно-конвеєрне масове виробництво, насичення ринків якісними товарами та послугами, доступними для широких верств населення. Економічне зростання стає в цей період характерним явищем для розвитку національних господарств у межах Європейської цивілізації, США та Японії.

Економічне зростання насамперед відображає характер функціонування економіки країни загалом, тому показники економічного зростання використовують і для характеристики національних господарств, і як параметри порівняння різних країн. Визначальним фактором економічного зростання стає науково-технічний прогрес.

Науково-технічний прогрес - процес взаємопов'язаного прогресивного розвитку науки і техніки, зумовлений зростанням і ускладненням потреб суспільства, матеріального та нематеріального виробництва. Науково-технічний прогрес супроводжується багатьма факторами, що впливають на суспільний розвиток, сукупність яких зумовила дві форми науково-технічного прогресу: еволюційну та революційну.

Еволюційна форма НТП - порівняно помірне вдосконалення традиційних науково-технічних основ виробництва, тоді як революційна засвідчує високі темпи в короткі проміжки часу.

Саме революційна форма НТП була вирішальною у 50-70-х роках XX ст., бо забезпечувала вищий результат, великі масштаби й прискорені темпи розвитку національних економік європейської цивілізації, США та Японії порівняно із довоєнним періодом. Ця форма НТП втілюється в науково-технічній революції. Зазначимо принагідно, що термін "науково-технічна революція" вперше вжив Дж. Бернал у своїй праці "Світ без війни" .

Ідея науково-технічної революції стає центральною віссю теоретичних концепцій, що визрівали в цей період і мали важливе значення в поясненні трансформаційних змін.

Таким чином, науково-технічна революція - це докорінне перетворення продуктивних сил, перехід їх у якісно новий стан на засадах перетворення науки на провідний чинник розвитку господарства.

НТР - складова науково-технічного прогресу, серцевиною якого, власне, є прогрес науки і процес відтворення техніки, зокрема створення нової техніки в глобальних масштабах. До Другої світової війни відбулося дві загальні (глобальні) технічні революції: перша (кінець XVIII - початок XIX ст.) була складовою промислового перевороту й ознаменувалася поширенням та застосуванням парового двигуна, робочих машин і формуванням машинобудування, а друга (кінець

- початок XX ст.) пов'язувалася з такими процесами, як механізація й електрифікація виробництва.

Початок (або перший етап) третьої хвилі НТР припав на 50-70-ті рр.

ст.

Стрімкий розвиток фундаментальних наук з 1950-х років відкрив небачені раніше можливості впливу науки на виробництво завдяки продукуванню передових технологій. Під впливом науки виникає новий напрям науково-технічного прогресу - автоматизація, за якої застосування технічних засобів призводить до часткової або повної заміни участі людини, її трудових зусиль в отриманні, перетворенні й використанні енергії, матеріалів та інформації. У машинобудуванні з'явилася нова галузь - виготовлення автоматизованих засобів виробництва, що були покликані прискорити й модернізувати матеріальне виробництво. Такі системи дістали назву гнучких автоматизованих систем (ГАС), а перші їх складові елементи з'явилися вже у 1950-х роках. Це насамперед верстати із числовим програмним управлінням, а згодом - створення роботів і комп'ютеризація. Вирішальним значенням ГАС була їхня спроможність швидко переорієнтувати виробництво, переводити його з одного виду продукції на інший, тобто структурна перебудова, яка стала типовою для НТР.

Таким чином, визначаючи найхарактерніші особливості НТР 1950-1970-х років, слід вказати такі: революційні зміни в науці (передусім у фундаментальних науках: фізиці, математиці, біології, хімії. Зрушення в цих науках відкрили перспективи розв'язання проблем, які вимагають мультидисциплінарного підходу, тобто комплексного вирішення економічних, соціальних, екологічних, політичних та інших проблем); розвиток прикладних наук та значення їх у доведенні успіхів НТР до ринку; оптимізація взаємодії науки та виробництва й створення на цій основі єдиного комплексу: наука - техніка (технологія) - виробництво (наука стає самостійною провідною виробничою силою, а виробництво - технологічним застосуванням науки); виникнення нового напряму науково-технічного прогресу - автоматизації (часткова або повна заміна участі людини в отриманні, перетворенні й використанні енергії, матеріалів та інших форм автоматизованими засобами виробництва); запровадження гнучких автоматизованих систем (ГАС), основою яких стало виникнення верстатів із числовим програмним управлінням; створення роботів; комп'ютеризація; запровадження автоматизованих систем управління (АСУ), проектування тощо.

Концепція Форда — Тейлора — Друкера - концепція промислового перевороту, що пояснює характер розвитку масових ринків у розвинутих національних економіках повоєнного часу за рахунок низки чинників, а саме: розширення зайнятості в працемістких поточно-конвеєрних процесах галузей масового виробництва із високими заробітками працівників; розширення споживчого кредиту сімей зі зростаючими потребами в товарах тривалого користування.

Значною помилкою П. Друкера можна вважати те, що він залишив новому, масовому капіталомісткому поточно-конвеєрному виробництву і суспільству масового споживання стару назву - "індустріальна система ", що нівелювало принципову межу між добою НТР і антагоністичним фабрично-заводським виробництвом початку XX ст.

На відміну від концепцій НТР американських авторів, європейські концепції 1950-1960-х років створювалися за умов жорстких повоєнних класових зіткнень та конкуренції дешевих американських товарів. Основною лінією всіх концепцій стає ідея розвитку виробництва шляхом удосконалення техніки й запровадження автоматизації.

Однак зазначимо, що фабрично-заводська концепція НТР, що абсолютизувала значення капіталів і роль чиновника-технократа, не розкривала сутності глобального перевороту в матеріальному виробництві, що відбувся у 50-70-ті роки XX ст. Саме цей переворот створив нове виробництво і замінив панування капіталу на панування знань.

Ж. Фурастьє, Ф. Штернберг, Р. Арон, Ж. Еллюль, які розглядали НТР 1950-1970-х років як другу хвилю розвитку автоматизації, складнішої техніки, підвищення продуктивності праці.

Загалом теорії перелічених авторів орієнтували масові організації на необхідність контролю за перебігом НТР, гостро критикували конвеєрну технологію, що дегуманізує і декваліфікує працю.

Ідея "всеосяжної автоматизації" слугувала ядром цієї теорії і в 1956-1965 роках набула визнання в програмах соціал-демократичних партій Європи, які були переконані, що автоматизація без революцій вирішить проблеми рідкості благ і бідності. Позиція прихильників передових технологій влаштовувала керівників корпорацій.