3. Розвиток форм господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва

Розклад феодального суспільства був пов'язаний з такими процесами: розвиток товарного господарства; посилення майнової та соціальної диференціації; формування великих капіталів і розвиток розширеного відтворення; перетворення феодальної земельної власності на об'єкт купівлі - продажу; використання найманої робочої сили. Значну роль у занепаді феодального господарства та становленні індустріального суспільства відіграло мануфактурне виробництво. Господарство Західної Європи у період ХУІ-ХУШ ст. можна охарактеризувати як мануфактурне [13].

Мануфактура - це підприємство, що ґрунтується на ремісничій техніці, поділі праці, вільнонайманій робочій силі. Це стадія промисловості, що історично передувала великому машинному виробництву. Існувало три основні типи мануфактур: розсіяна, (децентралізована), централізована і змішана.

Розсіяна мануфактура розвивалася в основному в ХЩІ - першій половині ХVII ст., ґрунтувалася на сільських промислах і дрібному ремеслі. Ремісники-надомники за такого типу виробництва, незважаючи на свою просторову відокремленість, були пов'язані поділом праці.

Централізована мануфактура характеризувалася територіальною єдністю виробництва й утвердилася в другій половині XVII ст. Була поширена в тих галузях виробництва, де технологічний процес вимагав спільної праці десятків і навіть сотень робітників, які виконували різні операції (текстильне виробництво, металургія, цукроваріння).

Змішана мануфактура передбачала поєднання основних рис розсіяної і централізованої, коли початкова обробка здійснювалася надомниками, а основна - у майстернях мануфактурного типу [9].

Мануфактури виникали в тих галузях, де рівень спеціалізації та технічного розвитку створював умови для реорганізації виробництва. Такі умови в ХУІ ст. були в сукняному виробництві, металургії, суднобудуванні, книгодрукуванні. Одночасно зберігалося ремесло і дрібне товарне виробництво. У сільському господарстві зміни відбувалися у трьох напрямах: створення буржуазних форм земельної власності, перетворення феодальної ренти на капіталістичну, зростання товарності.

Просте товарне виробництво переросло в ринкове, поглиблювався міжнародний поділ праці, формувалися національні, європейський та світовий ринки товарів і грошей. Головну роль відігравали Голландія та Англія. Європейські феодальні країни перетворилися на постачальників аграрної продукції. Значну роль у становленні індустріальної цивілізації відіграли буржуазні революції в Нідерландах, Англії, Північній Америці, Франції [13].