8. Місто та міське господарство в Київській Русі

У УЬК ст. від сільського господарства відокремилось ремесло. В епоху Київської Русі відбувався справжній розквіт ремісничого виробництва. ^тенсивний процес відокремлення ремесла від сільського господарства приводив до зосередження в містах великої кількості ремісників, які виготовляли товар не тільки на замовлення, але й на продаж. Перші міста (гради) з'явилися на Русі наприкінці У - у першій половині У ст. Град означав укріплене поселення, огороджене місто. Ще у ст. міста являли собою фортеці. Формування міста як центру ремісників і торгівців тільки починалось.

Соціально-економічне, політичне та культурне життя Київської Русі зосереджувалося в містах. Переважна більшість їх жителів були ремісниками різних спеціальностей, які об'єднувалися в корпорації на зразок західноєвропейських цехів. Чимало городян займалися торгівлею. Міські ринки являли собою водночас головні площі, на яких вирувало життя. У Києві було вісім ринків, кожен з яких спеціалізувався з продажу певних товарів. Через Київ проходив водний шлях "Від варягів до греків". Торгівля здійснювалася з Візантією, країнами Поволжя. Постійними були контакти Русі з Німеччиною, Угорщиною, Чехією. На Русі купці об 'єднувалися в корпорації, що спеціалізувалися на торгівлі певними товарами з тими чи іншими країнами.

У Києві, Галичі, Володимирі-Волинському та інших великих містах були колонії іноземних купців, для яких будували торгові двори. Розвиток міст сприяв переходу від натурального господарства до грошового. Головними платіжними засобами були іноземні монети. Близько 990 р. Володимир Святославович викарбував на честь хрещення Русі перші руські монети [28].