5. Економічні погляди Фоми Аквінського

Особливістю економічної думки раннього канонізму було те, що в період зародження Середньовіччя засуджувався торговельний прибуток і лихварський процент, які розглядалися як результат нечесного обміну і присвоєння чужої праці, тобто як гріх. Зміна поглядів каноні- стів найбільш яскраво простежується у працях Фоми Аквінського. У трактаті "Сума теологій" Фома Аквінський, на відміну від ранніх кантоністів, підтримує становий поділ суспільства. Якщо ранні каноністи вважали, що безмежне нагромадження золота і срібла не відповідає моральним нормам суспільства, то Фома Аквінський вважав, що "справедливі ціни" можуть бути джерелом зростання особистої власності і створення "поміркованого" багатства, що не є гріхом. Визначення "справедливої ціни" як витрат Фома Аквінський вважає недостатньо вичерпним. На його думку, необхідно визнати, що "продавець має право продавати речі дорожче, ніж вони коштують самі по собі", і при цьому річ "не буде коштувати дорожче, ніж коштує власнику", в іншому випадку продавець зазнає збитків, бо не отримує винагороду, яка відповідає його соціальному стану, втратить певну кількість грошей як винагороду за те, що втрачає дану річ. Саме тому, на думку вченого, дозволено продавати речі дорожче, ніж вони коштують.

Торговельний прибуток і лихварський процент засуджувалися каноністами. На думку Фоми Аквінського, потрібно, щоб торговельний прибуток і процент на позику були не самоціллю, а заслуженою платою і нагородою за те, що в торгівлі та позикових операціях є праця, транспортні та інші матеріальні витрати і навіть ризик [29].