6. Криза рабовласницької системи господарства та її висвітлення у працях Луція Колумелли

Криза сільського господарства Риму зумовлена загальним застоєм в економічній, політичній і соціальній сферах. Кризу рабовласництва відобразив у своїх дослідженнях Колумелла. Він детально розглянув стан рабовласницьких латифундій: низька продуктивність праці, раби завдають полям збитків, погано ставляться до праці, до утримання тварин, інвентарю, крадуть та обманюють землевласників. Все це свідчило про занепад сільського господарства та про те, що економіка рабовласницького суспільства знаходилась у стані кризи, яка продовжувала поглиблюватися. У пошуках виходу з кризи римський вчений віддає перевагу більш продуктивній праці вільних робітників, ставить питання про необхідність відмовитись від праці рабів, про використання колонів [29].

Нова епоха розвитку і кінець кризи пов'язані з приходом до влади Діоклетіана (284). Нову епоху виділяють як період пізньої Римської імперії, коли відбувався розпад і переродження античної господарської культури і визрівали протофеодальні відносини як визначальні для майбутнього економічного ладу. Кінцем Стародавнього світу та початком періоду європейської історії вважають 476 р. [28].

Література: 21, 28, 29.