4. Особливості господарського розвитку Стародавнього Риму доби республіки. Закони ХІІ Таблиць

Період республіки в історії Стародавнього Риму тривав протягом УІ-ІІ ст. до н.е. Рим у цей час - місто (держава) подібно до грецьких полісів, підкоряючи інші держави, не включав їх до складу поліса. У Стародавньому Римі земля належала або знатним патриціанським сім'ям, або плебеям, але частина її була власністю міста - держави, вважалася загальною. Її можна було займати, вносячи до казни орендну плату. Спочатку плебеї не мали такого права, що змусило їх боротися протягом VI-Ш ст. до н.е. за допуск до загальної землі, за зниження позичкового відсотка, за політичне рівноправ'я, а також проти боргового рабства. Щоб послабити боротьбу за землю, Рим почав засновувати на завойованих землях колонії і роздавати там землі плебеям. Заснування колоній у V ст. до н.е. супроводжувалося частковим задоволенням вимог плебеїв. Закони 12 таблиць закріпили приватну власність, рабство, зменшили позичковий відсоток до 8 % на рік, водночас заборонили шлюби між патриціями і плебеями.

У ^ ст. до н.е. плебс здобув ще низку перемог: було скасовано боргову кабалу для римських громадян і членів їх сімей, на рабів можна було перетворювати переважно військовополонених, було заборонено володіти більш ніж 0,25 га землі. У ІІІ ст. до н.е. плебеї домоглися і політичної рівноправності з патриціями.

Розвиток сільського господарства у ^-ІІІ ст. до н.е. сприяв активізації ремесла і торгівлі. Активізувалися торгові контракти. Потреби торгівлі викликали появу карбованої монети. За даними істориків співвідношення рабської і вільної праці становило 3: 5. Рабство сприяло переходу від дрібного до більшого централізованого виробництва. Це свідчило про загальну інтенсифікацію виробництва. Xоча традиційний селянсько-общинний сектор займав важливе місце [28].