Особливості державного регулювання становлення кооперативного середовища в аграрному секторі

У четвертому розділі – „Особливості державного регулювання становлення кооперативного середовища в аграрному секторі” обґрунтовуються основні положення державного регулювання адаптивних процесів функціонування сільськогосподарських кооперативів, економіко–правових відносин кооперативних формувань, роль сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в інфраструктурі аграрного ринку, а також особливості інтеграції сільськогосподарських підприємств у процесі їх адаптації.

Ефективному функціонуванню сільськогосподарських підприємств у процесі адаптації сприяє розвиток конкурентно–коопераційних взаємодій. У процесі дослідження визначено, що в Україні економіко–правові відносини між державою й сільськогосподарськими кооперативами не адекватні умовам розвитку ринкових відносин. Характерологічні особливості процесів адаптації сільськогосподарських підприємств визначаються заходами державного регулювання. Держава самоусунулася від необхідності підтримки товаровиробників. Обґрунтовано, що реформування сільськогосподарських кооперативів означає скорочення завдань механізму адаптації підприємств, а не їхнє вирішення; зниження конкурентоспроможності ринкового середовища, що формується; звуження варіації конкурентних переваг підприємств в умовах трансформаційної нестабільності. Активізація функціонування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів забезпечує захист соціально–економічних інтересів товаровиробників, ліквідацію потреби в посередницьких послугах, економію трансакційних видатків і ін.

Прояви адаптаційного потенціалу державними підприємствами, приватними сільськогосподарськими підприємствами і фермерськими господарствами підтверджується аналізом моніторингових досліджень. Вагомими індикаторами ефективності функціонування продовжують залишатися обсяги виробництва продукції, спеціалізація виробництва й розміри землекористування. Динаміка прибутку й рентабельності сільськогосподарських підприємств визначається обсягами реалізації продукції, собівартістю й коливаннями реалізаційних цін.

Підґрунтям розвитку адаптації економічного механізму функціонування, розширення ємності ринкової ніші, збереження економічної стабільності, нарощування ринкової капіталізації, забезпечення спеціалізованих послуг і виживання в умовах ринку є кластери. Кластери беруть участь в адаптаційному полі взаємодій і не залежать від механізмів державного втручання. Основні складові кластерів (системи інновацій і партнерської взаємодії) вплетені в цінові, кредитні, фінансові й організаційно–управлінські механізми взаємодії (складові адаптації економічного механізму).