Аналіз ефективності діяльності аграрних підприємств в умовах трансформації державної регуляторної політики

У другому розділі  – "Аналіз ефективності діяльності аграрних підприємств в умовах трансформації державної регуляторної політики" розкрито методи визначення ефективності сільськогосподарського виробництва як інструментарій корегування аграрної політики держави, проведено аналіз розвитку аграрної економіки Луганського регіону та дана оцінка ефективності державного регулювання аграрного ринку на регіональному рівні.

Аналіз виробництва основних видів сільськогосподарської продукції по окремих регіонах, і по Луганському зокрема, показав, що, незважаючи на зростання інвестицій в основний капітал сільського господарства з 2001 по 2005 рр. у 3,4 рази, сільське господарство області ще не вийшло з тривалої кризи.

Одним із основних факторів стабільності аграрного ринку є сталість сільськогосподарського виробництва. Однак статистичні дані та дослідження свідчать про те, що за останні десять-п’ятнадцять років обсяги виробництва сільськогосподарської продукції знизилися майже вдвічі й змінювалися досить нерівно­мірно в окремі роки. Це особливо торкнулося виробництва проду­кції рослинництва. Так, у 2000 році валовий збір зерна становив 24,5 млн. т, у 2001 – 39,7 млн. т, а в 2003 році – 20,2 млн. т.  Тобто коливання у 2000-2003 рр. було майже двократним. Унаслідок цього обсяги реалізації зерна сільськогосподарськими підприємствами (а саме вони є основними виробниками зерна) коливалися ще істотніше: з 19 млн. т у 2002-му році до 8,3 млн. т у 2003-му. Проведені автором розрахунки показали, що після двох урожайних років (2001-2002) навіть з урахуванням значного експорту в Україні мала залишитися достатня кількість зерна для продовольчого забезпе­чення населення. Однак його не вистачало і до урожаю 2003 р. Причини цих явищ розкриває проведений у роботі аналіз цінової ситуації на ринку зерна України. Кон'юнктура зернового ринку в Україні в 2001-2004 рр. характеризувалася значними змінами своїх параметрів. Слід зазначити, що внутрішня пропозиція зерна в ці роки повністю забезпечувала внутрішній попит. При цьому найбільш істотний вплив на ціну спричинили 3 фактори: ціни на світовому ринку, організованість роботи зернотрейдерів, сезонність продажів.

Державні закупівлі зерна повністю припинилися з 1998 року, але до 2000 року включно участь Держави на ринку зерна зберігалася шляхом поставок матеріально-технічних ресурсів для сільськогосподарських підприємств на бартерних засадах. Такі заходи держави були економічно невигідними для підприємств, які виробляли сільськогосподарську продукцію, насамперед, через непрозору цінову політику, велику кількість посередників, які пропонували невигідні ціни. Як наслідок, спостерігалося порушення еквівалентності обміну між сільсько­господарськими товаровиробниками й постачальниками матеріально-технічних ресурсів для села.

Аналіз ефективності державного регулювання ринку зерна, проведений у дисертації за період 2000-2006 рр. на регіональному рівні, показав, що державний механізм підтримки сільгоспвиробників недостатній. Слід зазначити, що у 2005 р. в Луганській області був зібраний рекордний урожай зернових та зернобобових –  більше 1,3 млн. т. Але і такий урожай не зняв напруженості не тільки соціальних, а й виробничих питань. Сільгоспвиробники зазнають значних фінансових втрат через незадовільну цінову ситуацію. Ціна реалізації зернових культур склалася на рівні 350 грн. за 1 т в середньому по області, що на 11% нижче середньої ціни по Україні та є найнижчим показником в країні. Втрати ресурсу тільки від цього фактору склали за 10 місяців щонайменше 25 млн. грн.

Автором дисертаційної роботи на основі проведеного аналізу ринку зерна зроблено висновок про неефективність механізму державної підтримки аграрних підприємств.

Для побудови моделі ринку зерна в досліджуваному регіоні були використані дані про діяльність сільськогосподарських підприємств у 2005 році.

З генеральної сукупності загальним обсягом 340 господарств за рядом критеріїв (середньооблікова чисельність робітників, зайнятих у сільському господарстві, площа сільгоспугідь у землекористуванні, наявність рослинницької та тваринницької галузей у господарстві та відносно високий рівень товарності сільськогосподарської продукції) було відібрано 310 сільгосппідприємств. Обсяги валового виробництва згруповано за інтервалами собівартості (табл.1).

 

Таблиця 1

Групування сільськогосподарських підприємств Луганської області

за обсягом виробництва зерна залежно від виробничої собівартості

Показники	Групи підприємств за інтервалами собівартості, грн. за 1 ц
	I до 25,9	II 26,0-30,9	III 31,0-35,9	IV 36,0-40,9	V 41,0-45,9	VI 46,0-50,9	VII понад 51,0
1	2	3	4	5	6	7	8
Кількість господарств  у групі, одиниць	49	61	66	49	25	18	42
Виробництво зерна, ц	1853325,0	2527134,0	1769982,0	1110386,0	509098,0	1244620,0	309340,0
Виробнича собівартість, тис. грн.	40227,4	72448,6	58644,3	41992,2	21900,5	54794,4	21366,6
Виробнича собівартість 1 ц, грн.	21,7	28,7	33,1	37,8	43,0	44,0	69,1
Реалізовано зерна, ц	1525403,0	2348659,0	1456742,0	892691,0	357425,0	879005,0	254634,0
Повна собівартість реалізованого зерна, тис. грн.	42814,7	75569,1	55205,1	38240,8	17584,2	44150,0	18285,9
Повна собівартість 1 ц реалізованого зерна, грн	28,1	32,2	37,9	42,8	49,2	50,2	71,8
Виручка від реалізації зерна, тис. грн.	52723,0	77274,5	52602,4	33849,9	14053,7	35491,5	9811,5
Виручка від реалізації 1 ц зерна, грн.	34,6	32,9	36,1	37,9	39,3	40,4	38,5

Примітка. Розраховано автором за даними Головного управління статистики Луганської області

Для побудови кривої пропозиції обсяги валового виробництва було згруповано за інтервалами собівартості, які потім відображено кумулятивним підсумком (табл. 2).

 Таблиця 2

Групування обсягів реалізації зерна сільськогосподарськими підприємствами Луганської області за інтервалами собівартості кумулятивним підсумком

Групи підприємств	Реалізовано зерна, ц	Повна собівартість реалізованого зерна, тис. грн.	Повна собівартість 1ц реалізованого зерна, грн.
1	1525403,0	42814,7	28,07
2	3874062,0	118383,8	30,56
3	5330804,0	173588,9	32,56
4	6223495,0	211829,7	34,04
5	6580920,0	229413,9	34,86
6	7459925,0	273563,9	36,67
7	7714559,0	291849,8	37,83

Примітка. Розраховано автором за даними Головного управління статистики Луганської області

 

Цю взаємозалежність зображено графічно на рис. 1 поліноміальною функцією третього ступеня.

 

Використовуючи програму Ехсеl за заданими точками на графіку було підібрано математичну функцію, яка найбільше наближена до лінії тренду (R² = 0,9984). Вона має вигляд формули (1):

y = 3E-07x³ - 0,0002x² + 0,1626x + 259,82, (1)

де у – ціна виробника за вироблену продукцію; х – обсяг пропозиції зерна.

 

На основі даних про ринкову ціну за визначений період часу, відповідний їй обсяг попиту та цінову еластичність було побудовано лінійну функцію попиту, яка має вигляд формули (2):

у= -0,3233x + 580,                                  (2)

де у – обсяг попиту; х – ціна попиту.

 

Побудована модель ринку зерна (рис. 2) має теоретичну і практичну значущість, зокрема для здійснення оцінок орієнтації на внутрішні та зовнішні ринки у разі зміни цінової кон'юнктури даного ринку. За допомогою такої моделі досліджено регулювання ціни на ринку зерна в Луганській області. Зокрема, проаналізовано ситуацію, коли сільськогосподарські товаровиробники перебувають у стані цінової невизначеності.

 

с

b

a

Р0

Q1

Q0

Q2

c

  

c

Р1

Рис. 2. Модель ринку зерна в Луганській області у 2005 р.

У 2005 р. сільськогосподарські товаровиробники всіх форм власності ви­робили зерна 771,5 тис. т, яке було реалізовано в середньому  по 353,9 грн./т. З даної моделі видно, що обсяг зерна 238,4 тис. т (Q₂-Q₁) вироблено зі збитком (рис. 2). На графіку збитки показано трикутником "аbс".

Надлишок продукції потрапив на ринок зерна і спричинив падіння ціни рівноваги з 354 до 345 грн./т, тобто на 9 грн. Тільки через це  сільськогосподарські товаровиробники втратили частину свого прибутку   на  8,9 млн. грн.

Але зважаючи на те, що ще в червні 2005 р. Міністерство аграрної політики затвердило мінімальні ціни на зерно врожаю 2005 року (мінімальна ціна на пшеницю м'яку І класу була затверджена на рівні 930 грн. за 1 т, ІІ – 780 грн./т, ІІІ – 690 грн./т, ІV – 540 грн./т,  V – 495 грн./т, VІ – 490 грн./т.),  обсяги недоотриманих доходів виробників зростають у кілька разів. Проведені розрахунки показують, що сумарні збит­ки зерновиробників від цінової невизначеності в 2005 р. становили близько 25 млн. грн.

Підрахунки свідчать про те, що якби держава не просто задекларувала названі вище ціни, а, встановивши заставну ціну на рівні хоча б 490 грн./т до початку посівної кампанії, виступила активним учасником зернового ринку, то валові витрати зменшилися б на 4 %,  а прибуток зріс на 26 відсотків.

Нині одним із головних завдань щодо ринку зернових є ор­ганізація ефективної їх реалізації, передусім формування таких ринкових цін, які забезпечили б оптимальний рівень рентабель­ності. Зрозуміло, що держава повинна створити умови, які б цьому сприяли. Держава, безумовно, не повинна безпосередньо встановлювати рівень цін. У всіх країнах із розвиненою ринко­вою економікою – це результат "вільної гри ринкових сил". Вод­ночас держава може і повинна активно впливати на всі елементи ринкового механізму: обсяги попиту, пропозиції, конкуренцію, сприяти розвитку ринкової інфраструктури.