Методи дослідження.

Методологічною основою роботи є фундаментальні положення теорії господарського законодавства, науки господарського права,  господарського права зарубіжних країн, загальнонауковий принцип екологізації суспільного буття (у тому числі господарської діяльності та її правового забезпечення), методологія гомеостатики в економічній кібернетиці, континуальна методологія в теорії права.

Методичну основу дослідження становить системний підхід до правового регулювання господарських відносин і діяльності як взаємообумовлених елементів єдиного об'єкта дії. Застосування системно-структурного та абстрактно-логічного методів дали можливість обґрунтувати: використання положень теорії господарського законодавства для виокремлення нової функціонально-цільової підсистеми сприяння сталому розвитку у системі її взаємодії із суміжними інститутами; структурну модель протистояння підміні прибуткового користування природними ресурсами (для користувача) збитковим для власника ресурсів. Дедуктивний метод використано для визначення координат державного регулювання концесійних відносин і відносин з розподілу продукції. Метод індуктивної логіки застосовано в аналізі процесів розвитку вугільної галузі і визначенні стратегії сталого розвитку населених пунктів. Історичний метод використано для аналізу еволюції: концепції сталого розвитку, її змісту і сутнісних характеристик стосовно України; причин зволікань із запровадженням довгострокових програм соціально-економічного розвитку країни щодо закріплення вектора, пріоритетів та загальних показників розвитку економіки природокористування; методів гармонізації і модифікації господарського законодавства. За допомогою порівняльно-правового методу обґрунтовано концепцію впливу на динаміку надрокористування при регулюванні господарських відносин. Аналітико-синтетичний метод використано для зведення господарсько-правових норм в цільовий комплекс, призначений забезпечувати узгоджену дію норм інвестиційного і договірного права.

Теоретичною основою дослідження стали роботи вітчизняних і зарубіжних науковців з питань реалізації права на розвиток (економічне зростання), з використанням потенціалу господарсько-правових засобів, зокрема, роботи таких вчених, як: О.А. Беляневич, А.Г. Бобкова, О.М. Вінник, В.О. Вітушко, О.П. Віхров, В.М. Гайворонський, В.П. Грибанов, І.Є. Замойський, З.М. Заменгоф, Г.Л. Знаменський, О.Р. Кібенко, В.В. Лаптєв, В.К. Мамутов, В.С. Мартем'янов, О.П. Подцерковний, Б.І. Пугінський, Г.В. Пронська, Б.Г. Розовський, Ю.К. Толстой, О.О. Чувпило, Ю.С. Шемшученко, В.С. Щербина, О.І. Ющик. Також істотний вплив на досягнення результатів дослідження справили роботи В.І. Андрейцева, І.Л. Бачило, І.І. Бернштейна, М.І. Брагінського, В.Т. Варнавського, В.В. Вітрянського, Д.В. Задихайла, А.М. Запорожця, Ю.В. Зворикіна, В.М. Горшеньова, М.М. Клеандрова, Б.Д. Клюкіна, В.В. Костицького, В.В. Луця, Н.Р. Малишевої, О.А. Медведєвої, О.Ю. Мірошник, В.Л. Мунтяна, С.А. Сосни, В.Ф. Опришка, І.Г. Побірченка, В.Ю. Полатая, В.А. Удінцева та ін.

Емпіричну основу дослідження склали: господарське, цивільне, екологічне та гірниче законодавство України і практика його реалізації, а також окремі нормативно-правові акти Німеччини, Нідерландів, Великої Британії, Республіки Білорусь, Російської Федерації, США, Франції, КНР, Швейцарії, Японії, ЄС та міжнародні документи.