Актуальність теми.

 В ринкових умовах, коли в Україні відбуваються структурні зміни в економіці, особлива увага приділяється оцінці економічних результатів підприємств. Підсилення конкурентної боротьби на ринку продуктів харчування ставить нові вимоги перед підприємствами харчової промисловості та перероблення сільськогосподарської продукції.

Підприємство працює у певному правовому та економічному середовищі, тому ефективність його функціонування залежить від впливу та якості державного втручання.

Активізація діяльності підприємств харчової промисловості створює передумови формування продовольчої безпеки країни, сприяє насиченню ринку харчових продуктів вітчизняного товаровиробника.

Регулювання діяльності підприємств здійснюється чинниками впливу зовнішнього та внутрішнього середовища, які за рахунок спрямування дії можуть або активізувати діяльність або її пригнічувати.

Підвищення ефективності механізмів регулювання, удосконалення методичних положень щодо оцінки, аналізу та прогнозування ефективності розвитку підприємств дозволить підвищити активізацію діяльності підприємств. При цьому чи не на перше місце в цій системі  виступає податкове регулювання. З одного боку, надмірний податковий тиск   гальмує розвиток підприємств, з іншого – податки забезпечують саму можливість такого розвитку через фінансування виконання функцій держави, які зокрема проявляються у наданні суспільних благ. Тому необхідним є визначення  характеристик реагування підприємницького середовища на зміни у системі оподаткування і поєднання на цій основі інтересів держави та суб’єктів підприємницької діяльності з метою формування суспільно-бажаних темпів економічного розвитку.

В останньому десятиріччі минулого столітті  виробництво в України зазнало значної руйнації. Через загальну економічну кризу, безсистемний перехід до нерегульованого ринку, повну втрату державного впливу на економічні процеси, недосконалість законодавства щодо приватизаційних процесів, значне подорожчання енергетичних і матеріальних ресурсів  значно підвищилась собівартість продукції, а виробництво на багатьох заводах стало збитковим.

Низький рівень ефективності виробництва не тільки зберігається, але й за рядом показників погіршується, а значне відставання за рівнем ефективності виробництва від західних країн надалі збільшується. Тому проблема ефективного функціонування підприємств харчової промисловості в умовах ринкової економіки сьогодні стоїть дуже гостро і вимагає пошуку та наукового обґрунтування організаційно-економічних механізмів її забезпечення. Все це обумовлює актуальність теми дослідження.

Дослідженням питань механізмів регулювання  економічних процесів  присвячені наукові праці О. Амоши, А. Гальчинського,  В. Гейця, В. Гончарова , Г. Губерної, В. Дорофієнка, С. Лукіна, П. Лайка, А. Мельника,  С. Поважного, А. Савченко, М. Чумаченка та інших вчених. Проте ряд аспектів проблеми  регулювання розвитку підприємств харчової промисловості потребують подальшого вивчення.

Розробка теоретичних положень та методичних рекомендацій з удосконалення механізмів регулювання розвитку підприємств є дуже актуальним науковим завданням. Разом із тим, окремі питання потребують свого вирішення з урахуванням сучасних тенденцій розвитку підприємств  харчової промисловості .

Поглиблення досліджень щодо пошуку резервів зростання  ефективності діяльності підприємств та впливу на неї регуляторної політики держави, розроблення методичних підходів до визначення оптимального розміру податкового регулювання з врахуванням технологічних особливостей виробництва та реалізації готової продукції, дослідження впливу оподаткування на розвиток підприємств з метою досягнення балансу між економічними інтересами держави та суб’єктів господарювання забезпечить активізацію діяльності підприємств  та сприятиме зростанню їх ефективності.

Особливу актуальність ці питання мають для підприємств харчової промисловості, де подібним розробкам практично не приділялася увага. Вирішенню означених проблем присвячено дане  наукове дослідження. Особисто автором розроблено механізм активізації діяльності підприємств, який базується на підвищенні ефективності їх діяльності.