ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в розробці методологічного та методичного забезпечення системного і комплексного розвитку управління підприємствами машинобудування України, заснованого на векторній інтегративності стратегічного управління і спрямованого на досягнення стійкого зростання виробництва.

1.    В ході дослідження автором доведено, що основними методологічними принципами системних перетворень в управлінні виробництвом виступають: єдність теорії й практики, конкретності, причинності й розвитку. Однак в практичній діяльності на підприємствах машинобудування означені принципи, в більшості випадків, ігноруються, що обумовлює відставання темпів розвитку управління підприємствами галузі від рівня розвитку виробничих відносин.

2.    У результаті аналізу автором виявлено, що умови трансформаційної економіки України вимагають від підприємств машинобудівної галузі здатності швидко адаптуватися до нових умов суспільного виробництва, одним із способів досягнення якої є розвиток управління на принципах перетворення, интегративности й інноваційної діяльності.

Перетворюючий підхід до розвитку управління підприємствами галузі розглядається дисертантом як самостійний науковий метод. Поняття перетворюючого розвитку управління містить дві складові: а)  зміст поняття “управління”, для якого перетворення є способом впливу й способом свого прояву, б) закладений у діалектичній сутності промислового підприємства природний процес перетворення, передбачення ходу якого дозволяє уникнути прийняття помилкових управлінських рішень.

3.    Вагомим фактором підвищення адаптивності підприємства до змін навколишнього середовища є, на думку автора, интегративность комплексного управління, що являє собою здатність системи управління до векторної орієнтації дії усіх факторів комплексного управління на досягнення кінцевої мети підприємства. Це дозволяє одержувати синергічний ефект, якій полягає в більшім  рості продуктивності виробництва в порівнянні з сумою вкладених у виробництво витрат.

4.    В дисертаційній роботі показано, що інновативність, як сприйнятливість підприємства до інноваційних процесів, є керованим параметром, характерними підходами до управління яким, є підходи на основі використання: спеціальних інноваційних стратегій, планово-прогнозних методів, процесу бенчмаркинга.

5.    В умовах непередбачуваності напрямку розвитку перехідної економіки одним із шляхів до збереження конкурентоспроможності є розроблена дисертантом економічна стратегія системних перетворень підприємства, зразкова модель якої включає: інтеграцію інтелектуального потенціалу, вироблення бізнес-місії, визначення рівня організованої форми розвитку машинобудівного підприємства на визначеному тимчасовому відрізку, здійснення моніторингу по основних напрямках комплексного управління, виділення стратегічного напрямку діяльності підприємства, визначення стадій економічної стратегії.

6.    Конкретною організаційною формою підприємства, що використовує в управлінні принцип інтегративності, є авторська організація виробництва за платформами, що дозволила в період економічної кризи в Україні в 1991-1998 роках зберегти життєдіяльність Ізмаїльського заводу ремонтно-технологічного устаткування за рахунок 100%-го оновлення асортименту продукції, що випускається.

7.    В дисертаційній роботі доведено, що в системі стратегічного управління значимим фактором інтегративності  виступає ефективна взаємодія  підприємства зі споживачами та постачальниками. Визначальними підходами і пріоритетами даної взаємодії є: вивчення стану попиту та пропозиції на основі ділової активності конкуруючих підприємств; оцінка рівня конкуренції по динаміці виробництва і реалізації продукції; прогноз поводження споживачів. Використання подібних підходів у розробці стратегії керування на Одеському заводі радіально-свердлильних верстатів привело до стабільного стану підприємства на зовнішньому ринку.

8.    З точки зору автора, методами оцінки оптимальності організаційних структур підприємств машинобудування можуть виступати: оцінка на основі внутрішньої інформації, управлінської діагностики й аудиторської перевірки; оцінка шляхом розподілу стадій, кроків, рівнів, ієрархії, горизонтів. Оптимізація підвищення рівня підготовки й організації персоналу і керівних кадрів можуть здійснюватись на основі персонал-стратегії, застосування ефективних методів у системі контуру керування, трансформації управлінського стилю, формування лідерства перетворень.

9.    В дисертації автором установлено, що чинником, який сприяє прийняттю й виконанню перетворюючих рішень, є застосування персеверативної моделі маркетингового контролю, реалізованої шляхом вольового настрою працівників на рішення практичних проблем. Маркетинговий контроль виступає як процес співставлення виробничих результатів із результатами комерційної діяльності.

10. В дослідженні автором доведено, що управління тотальною якістю за стадіями і за фазами життєвого циклу в перетворюючому управлінні забезпечує з'єднання переваг ремісничого й масового виробництва шляхом упровадження замкнутого ланцюжка якості, забезпечення залежності кожного підрозділу підприємства і його працівників одного від одного на основі пріоритету інтересів клієнта.