Реалізація потенціалу перетворень комплексного управління підприємством машинобудування

У третьому розділі роботи “Реалізація потенціалу перетворень комплексного управління підприємством машинобудування” розглянуто шляхи використання потенціалу перетворень управління у напрямі оптимізації організаційної системи, удосконалення процесу прийняття  управлінських рішень, зокрема рішень щодо підвищення якості продукції.

Для оптимізації організаційної системи вибраний метод формалізації та опису конкретних станів. Було проведено структуризацію процесу оптимізації і на основі його формальних станів побудовано модель процесу оптимізації. Запропоновано три методики оцінки досягнутої оптимальності організаційних структур промислових підприємств: на основі внутрішньої інформації, шляхом порівняння з конкурентами, на основі аудиторської перевірки.

У процесі оптимізації управління акцент зроблено на удосконаленні однієї з найважливіших його складових - плануванні. Оптимізація планування пропонується за трьома напрямами: постановка вирішуваної кількості завдань, оцінка можливостей, точний розподіл кроків, рівнів та ієрархії горизонту. Запропоновано модель цілей і завдань в системі оптимізації планування (рис. 3), а також чотири методи оптимізації процесу планування розвитку промислових підприємств.

Удосконалення процесу ухвалення управлінських рішень відбувається на основі різних методологічних підходів. Проте, в умовах невизначеності комерційної ситуації, найбільш затребуваним стає підхід, що базується на інтуїції. Його реалізація може відбуватися на основі процесів моделювання й застосування інтуїтивно-логічних способів осмислення проблеми. У роботі наводиться 4 таких способи. Вони засновані на 10 наведених у роботі принципах, причому першорядним залишається – принцип довіри інтуїції керівника.

Умовою,  що сприяє реалізації рішення, є застосування персеверативной моделі маркетингового контролю за дією. У широкому сенсі персеверація розуміється як наполегливість, вольовий настрій на дію. Сам по собі метод позбавлений сенсу, але вбудований у модель маркетингового контролю дає позитивний ефект. Основними положеннями персеверативної моделі маркетингового контролю є: 1) здійснення позитивного, вольового настрою на вирішення практичних проблем, 2) уявлення, що вибір є завжди, 3) розуміння неминучості ризику і втрат, 4) рівень контролю за дією співвідносний з рівнем схвалюваних рішень, 5) мінуси – це плата за плюси.

В умовах ринкового реформування значно зростає значущість управління якістю.  При цьому управління промисловими підприємствами набуває характер системної залежності від ділового середовища і, в першу чергу, від споживачів.

Управління якістю набуває ефективності, якщо воно здійснюється за стадіями життєвого циклу продукції, якими є етапи життя товару від проектування до утилізації, та фазами, яки  визначають етапи зміни споживчого попиту в часі. Це дозволяє передбачати наслідки схвалюваних рішень, розвивати у управлінців інноваційне бачення проблем, а також дає змогу поєднання переваг ремісничого і масового виробництва шляхом впровадження замкнутого ланцюжка якості, забезпечення залежності кожного підрозділу промислового підприємства і його працівників один від одного на основі успішної продажі продукції клієнтам.