Перехідний  механізм амортизації основного капіталу промислових підприємств

У третьому розділі "Перехідний  механізм амортизації основного капіталу промислових підприємств" дано обґрунтування і наведено опис усіх основних підсистем і елементів амортизаційної системи, адаптованої до умов перехідної економіки, яка базується на єдиній класифікації ОФ і підприємств, а також диференційованому підході до амортизації основного капіталу на підприємствах різного типу.

Класифікації основного капіталу є фундаментом будь-якої амортизаційної системи і мають відображати природу основних фондів, характер їх участі у виробничому процесі, особливості їх життєвого циклу. В дисертації обґрунтовується доцільність єдиної універсальної класифікації основних фондів як основи побудови будь-яких часткових класифікаторів спеціального призначення, включаючи цілі амортизації.

Як основні класифікаційні ознаки визначені матеріально-речовинна структура основних фондів і їх функціональне призначення, галузева приналежність, характеристики техногенної і екологічної безпеки, темпів морального старіння  тощо.

Оскільки володіння, використання і розпорядження об'єктами основного капіталу здійснюється на рівні конкретних суб'єктів господарювання, які одночасно є і об'єктами державного регулювання процесів відтворення основного капіталу, у роботі висунута і обґрунтована вимога використання для цілей амортизації сумісної класифікації основних фондів і підприємств. При цьому як основні класифікаційні ознаки суб'єктів господарювання запропоновано розглядати такі ознаки, як розміри підприємства і масштаби їх господарської діяльності, рівень капіталоємності, форма власності, рівень екологічної, техногенної, економічної, соціальної і політичної безпеки з позицій загальнонаціональних інтересів.

На основі вказаної класифікації запропоновано всю сукупність підприємств поділити на три групи: підприємства стратегічного значення, "малі" підприємства, інші підприємства. Відповідно до цього поділу розроблено механізм амортизації основного капіталу, що передбачає диференційований підхід до управління оборотом основного капіталу підприємств кожного типу.

Механізм вільного обороту капіталу пропонується застосовувати до "малих" підприємств, які не мають істотного впливу на загальний стан національної економіки. Для управління відтворювальними процесами на таких підприємствах запропоновано застосовувати максимально спрощений, низько витратний механізм амортизації, що надає максимум свобод підприємству.

Механізм частково регламентованого обороту основного капіталу забезпечує компромісний, проміжний рівень участі держави у відтворювальних процесах підприємств, і також характеризується відносно середнім рівнем витрат на його створення і функціонування. За своїм змістом механізм частково регламентованого обороту основного капіталу в максимальному ступені базується і відповідає досвіду економічно розвинених країн світу, проте містить у собі елементи, що дозволяють врахувати перехідний характер багатьох явищ і процесів української та інших подібних їй перехідних економік.

Ключовим положенням механізму часткової регламентації обороту основного капіталу є положення про амортизаційні фонди і амортизаційні союзи, як основні організаційні механізми накопичення амортизаційних відрахувань і забезпечення контролю за цільовим використовуванням амортизаційних коштів.

Механізм строгої регламентації обороту основного капіталу забезпечує повний контроль держави та призначений для підприємств стратегічного, загальнодержавного значення. За рівнем участі держави в управлінні процесами відтворення основних фондів цей механізм ідентичний тому, що використовувався в умовах центрально-планованих економік. Проте в запропонованій у дисертації модифікації цей механізм у максимально повній мірі враховує природу ринкової економіки і економічну роль держави в ринковій системі господарювання.

Принципово важливою умовою ефективного функціонування пропонованого диференційованого механізму амортизації основного капіталу є моніторинг усіх відтворювальних процесів і обороту основного капіталу в країні, аналіз економічної ситуації, адекватне і своєчасне уточнення сфер застосування кожної з вказаних підсистем амортизаційного механізму.