Теоретичні основи формування амортизаційного механізму перехідної економіки

У другому розділі "Теоретичні основи формування амортизаційного механізму перехідної економіки" уточнено економічну природу ОФ і процесів їх відтворення; проведено системний аналіз амортизаційного механізму як системи та визначено логічну повну сукупність його можливих елементів і компонентів; сформульовано методологічні принципи і розроблено методичний підхід до адаптації амортизаційної системи до реальних умов функціонування економіки.

Як основні обґрунтовуються такі положення теорії відтворення основного капіталу, що розвиваються в дисертації. Це визнання факту різноманіття матеріально-речовинної форми ОФ і об'єктивної необхідності їх детальної класифікації для цілей ефективного управління відтворювальними процесами. При цьому найважливішими класифікаційними ознаками ОФ є характер їх участі у виробничому процесі, матеріально-речовинний склад, характер і темпи фізичного і морального зносу.

Основним фондам властиві об'єктивні процеси, що впливають на їх стан поза волею людей. Це процеси фізичного і морального зносу ОФ, під впливом яких змінюються фізичний стан ОФ і рівень їх корисності для суб'єктів господарювання. Негативні наслідки цих процесів, а також задачі збереження і створення нових конкурентних переваг підприємств є об'єктивною основою відтворювальної діяльності, направленої на підтримку (просте відтворення) і/або поліпшення стану (розширене відтворення) ОФ.

Основними формами простого і розширеного відтворення основних фондів є ремонт (поточний, капітальний і відновний), нове будівництво, розширення діючих підприємств, реконструкція і технічне переозброєння підприємств, модернізація устаткування. В задачах управління процесами відтворення основного капіталу принципове значення має класифікація капітальних вкладень. До найважливіших класифікаційних ознак капітальних витрат відносяться форма відтворення основного капіталу, галузева і територіальна ознаки, склад витрат і вигляд джерел фінансування.

Поняття ОФ є також економічною категорією, тому в теорії відтворення центральне місце займає проблема вартісної оцінки основних фондів і динаміки їх вартості. Цим цілям служать такі поняття як первинна, балансова, відновна і залишкова (ліквідаційна) вартості ОФ. Взаємозв'язки величин вартості зазначених видів визначаються багатьма чинниками як ендогенної для підприємства, так і екзогенної природи. Ключову роль у формуванні цих взаємозв'язків виконує механізм амортизації основного капіталу.

Фундаментальним теоретичним положенням дисертаційної роботи є теза про принципову відмінність процесів зносу і амортизації основного капіталу. Перша група процесів носить об'єктивний, незалежний у своїй основі від волі людей, характер. Процеси амортизації не реалізуються самі по собі, автоматично і відносяться до класу процесів, що повністю організовуваних людиною. Це обумовлює необхідність цілеспрямованої організації всіх складових процесу (та системи) амортизації ОФ.

Принципова відмінність перехідної економіки від економік з розвиненими ринковими відносинами полягає в тому, що недосконалий механізм господарювання перехідної економіки не забезпечує повною мірою організаційно-еко­но­мічні умови для реалізації корисних, із суспільної точки зору, соціально-еконо­міч­них інтересів суб'єктів господарювання та елімінації проявів їх негативних устремлінь.

У дисертації висунута і обґрунтована теза про недостатність в умовах перехідної економіки формування амортизаційної системи тільки на базі класифікації основних фондів і необхідність побудови амортизаційної системи перехідних економік на основі сумісної класифікації основних фондів і суб'єктів господарювання. При цьому основними класифікаційними ознаками суб'єктів господарювання мають бути капіталоємність виробництва, масштаби підприємств і їх господарської діяльності, форма власності, рівень безпеки та інші.

У дисертації обґрунтовується необхідність формування амортизаційного механізму як системи, що складається з таких основних підсистем:

·        підсистеми обліку основного капіталу;

·        підсистеми нарахування амортизації;

·        підсистеми накопичення амортизаційних відрахувань;

·        підсистеми використовування амортизаційних коштів;

·        підсистеми контролю,

кожна з яких, у свою чергу, складається з простіших, чітко визначених компонентів та елементів.

Структура амортизаційної політики має відповідати типу і виробничо-економічному стану підприємств, структурі їх ОФ, закономірностям і специфіці процесів динаміки стану ОФ, особливостям і тенденціям розвитку макроекономічної ситуації (зовнішньоекономічного середовища підприємств).

Як основний інструмент рішення цієї задачі автором обґрунтовується необхідність застосування методів системного аналізу та, зокрема, морфологічних методів. Відправним пунктом ефективного застосування методів системного аналізу є комплекс методологічних принципів формування амортизаційної системи, що розуміється як сукупність властивостей і загальних вимог як до самої амортизаційної системи, так і до процесу її формування. В дисертації як такі принципи обґрунтовані принципи системності, гнучкості і диференціації, балансу інтересів, принципу розумної достатності державної участі, оптимальності розподілу повноважень, єдності економічного і податкового підходів.

Для формування амортизаційного механізму, адекватного умовам перехідних економік, автором запропоновано використовувати комбінацію методів багатоступінчатого морфологічного ящика і SWOT-аналізу, що дозволяють в комплексі розглянути і проаналізувати можливі поєднання різних компонентів і елементів амортизаційної системи з числа накопичених світовою наукою і практикою, їх відповідність різним виробничо-економічним ситуаціям і вибирати найадекватніші існуючим економічним умовам розвитку.