Механізм амортизації як чинник економічного розвитку

У першому розділі "Механізм амортизації як чинник економічного розвитку" дано аналіз основних показників діяльності галузі та низки підприємств-пред­став­ників плодоовочевої консервної промисловості України, стану і динаміки їх ОФ, ролі амортизації в активізації інноваційної діяльності, теорії та практики регулювання процесів відтворення основного капіталу в Україні та за рубежем; обґрунтовано актуальність адаптації діючого амортизаційного механізму стосовно умов перехідної економіки і розвитку системних методів вдосконалення механізму амортизації ОФ промислових підприємств.

Процес руйнування виробничого апарату підприємств промисловості України в 1990-х роках протікав украй нерівномірно. У галузях, які орієнтовані на випуск сировинної продукції, затребуваної на зовнішніх ринках, економічний спад був не таким глибоким, а наслідки для виробничого потенціалу – не так згубні. Але в період загального пожвавлення економічного розвитку в країні в останні роки минулого століття і особливо з початку 2000-х років для підприємств харчової галузі і, зокрема, плодоовочевої консервної промисловості склалися відносно сприятливі умови для подолання технологічної відсталості та занепаду виробництва. Це, насамперед, стійкий попит на продукції галузі на вітчизняному ринку і зростання попиту на продукцію харчування і плодоовочеву продукцію у світі, інвестиційна привабливість підприємств галузі, у якій традиційно можлива швидка віддача капіталовкладень в технічне переозброєння виробництва, впровадження нових технологій і освоєння нових видів продукції.

В той же час аналіз стану харчової галузі в цілому і основних виробничо-економічних показників підприємств-представників плодоовочевої консервної промисловості України свідчить, що наявні можливості практично не використовуються. На протязі всього проаналізованого періоду для галузі характерно постійне зростання об'ємів виробництва (табл. 1), значно високий рівень

експортно-імпортних операцій.

 

 

 

 

 

Таблиця 1.

Індекси об'ємів виробництва продукції харчової промисловості та
переробки сільськогосподарських продуктів за видами діяльності
підприємств України, %

Показник	2001	2002	2003	2004	2005
Харчова промисловість і переробка сільськогосподарської продукції в цілому	118,2	108,4	120,4	112,4	113,7
М'ясна промисловість	89,2	130,0	126,1	115,3	111,6
Виробництво рибної продукції	146,0	127,8	104,5	135,0	141,3
Промислова переробка овочів та фруктів	127,3	122,5	139,3	120,3	129,8
Виробництво жирів	97,2	110,0	132,8	109,1	107,9
Виробництво молочних продуктів	134,9	98,1	113,6	120,7	115,6
Обробка зерна, виробництво крохмалю	106,0	102,9	105,1	116,3	95,3
Виробництво інших продуктів	118,9	102,4	120,8	103,3	107,4

Так, наприклад, у 2005 році було експортовано продукції харчової промисловості на суму 4,3 млрд. доларів США, що становить 12,6 % від загального об'єму експорту країни (при імпорті аналогічної продукції в обсязі 3,3 млрд. грн), причому обсяг реалізації харчової продукції дорівнювався в цьому році 29,8 млрд. грн.

У той же час аналіз стану низки підприємств – типових представників плодоовочевої консервної продукції різних областей України  – свідчить про зовсім інші тенденції на мікроекономічному рівні (див. табл. 2 і 3).

Таблиця 2.

Виробничі потужності та динаміка випуску продукції 
підприємств-представників плодоовочевої консервної
промисловості, муб.

Підприємство	ВП*	2001	2002	2003	2004	2005	2006
Глобінський КЗ	40,0	12,3	9,3	9,1	7,1	12,4	14,2
Мукачівський КЗ	5,0	1,9	2,3	2,6	2,9	3,5	3,5
Демидовський КЗ	8,5	0,2	0,2	0,2	0,5	0,5	0,4
Борщевський КЗ	10,0	1,5	0,9	2,3	2,9	3,4	3,5
Токмакський КЗ	12,0	1,1	0,9	0,9	0,3	1,2	1,6
Іллічівський КЗ	19,4	0,3	4,8	5,9	6,3	6,7	7,1
Вознесенський КЗ	24,5	0,9	0,6	1,1	1,2	1,0	1,1
Херсонський КЗ	40,0	11,7	10,8	13,9	15,2	16,3	18,1
ВО ОКЗ	75,0	6,4	7,8	5,9	6,6	7,8	8,1
ОКЗДП	62,4	9,1	11,6	25,4	35,8	36,9	38,5

(*) – виробничі потужності підприємств, муб.

 

Таблиця 3.

Стан основних фондів і рентабельності підприємств-представників
плодоовочевої консервної промисловості у 2006 році, %

Підприємство	Балансова вартість ОФ, млн. грн.	Знос ОФ, %	Частка амортизаційних відрахувань, %	Рентабельність виробництва, %
Глобінський КЗ	16,3	69,5	3,0	1,7
Мукачівський КЗ	2,1	72,0	8,0	2,4
Демидовський КЗ	2,1	83,1	5,0	–23,6
Борщевський КЗ	4,7	46,7	5,1	6,2
Токмакський КЗ	6,2	49,5	13,2	–9,4
Іллічівський КЗ	5,2	68,4	7,8	14,1
Вознесенський КЗ	8,8	76,8	11,5	10,4
Херсонський КЗ	7,9	10,9	6,7	22,1
ВО ОКЗ	10,1	18,8	3,1	16,7
ОКЗДП	26,1	16,7	1,0	5,9

ОФ більшості підприємств знаходяться у незадовільному стані. Рентабельність підприємств дуже низька або від'ємна. Частка амортизаційних відрахувань в структурі собівартості продукції знаходиться в прямій залежності від ступеню зносу ОФ та рівня використання виробничих потужностей і не виконує функції джерела інвестування відтворення виробничого апарату.

  У дисертації обґрунтовано, що однією з найістотніших перешкод на шляху динамічного інноваційного розвитку підприємств галузі та економіки України в цілому є недосконалість діючого механізму амортизації ОФ. Всю сукупність недоліків даного механізму умовно можна поділити на дві групи. Перша з них має принциповий, методологічний характер і викликана невідповідністю окремих складових амортизаційної системи економічним реаліям, закономірностям функціонування суб'єктів господарювання та економіки в цілому в умовах переходу на ринкові механізми управління. Друга обумовлена погрішностями законодавчих актів, що визначають амортизаційний механізм, недоопрацюванням окремих законодавчих норм, неоднозначністю їх формулювань, що породжують труднощі застосування цих норм на практиці і конфлікти підприємств з контролюючими органами. Предметом дисертаційного дослідження є виключно проблеми першої групи.

Аналіз діючої в Україні амортизаційній системи свідчить про те, що наявний механізм не дозволяє забезпечити адекватне віддзеркалення вартості ОФ з урахуванням динаміки зовнішньоекономічної ситуації, включаючи такі її складові, як інфляційні процеси і науково-технічний прогрес, накопичення необхідних для відтворення основного капіталу фінансових коштів і їх цільове використання на вказані потреби. При цьому основні причини недосконалості амортизаційної системи криються в неадекватному урахуванні специфіки економіки, що знаходиться на стадії переходу від командно-адміністративних до ринкових методів господарювання.

Світова економічна наука та практика економічно розвинених країн з управління процесами обороту основного капіталу накопичила великий арсенал прийомів і методів, що забезпечують ефективне управління відтворювальними процесами. При цьому ефективність їх застосування зійдеться на чіткому урахуванні природи об'єкту управління і умов ефективної дії вказаних механізмів.

Реформа податкового законодавства України, почата з середини 1990-х років, характеризується істотним, проте вибірковим, несистемним запозиченням окремих складових амортизаційних систем західних країн. На хвилі лібералізації економіки з амортизаційної системи були опущені виключно важливі навіть в умовах розвинених ринкових відносин заходи щодо супроводу і контролю за відтворювальними процесами, що протікають на рівні окремих суб'єктів господарювання та в масштабах національної економіки в цілому, з боку держави. Ціла низка прийомів і методів, запозичених з практики західних країн, не враховують принципову відмінність соціально-економічних умов функціонування і економічної природи вітчизняних підприємств.

Виявлені суперечності та недоліки системи амортизації, діючої в Україні, стали обґрунтуванням актуальності системних досліджень проблеми адаптації амортизаційного механізму до умов перехідного етапу розвитку економіки, заснованих на більш глибокому вивченні специфіки функціонування промислових підприємств і відтворювальної діяльності у сфері обороту основного капіталу і виявленні можливостей і умов застосування тих або інших складових амортизаційного механізму, накопичених світовою наукою і практикою, незалежно від домінуючої в тій або іншій країні моделі економіки.