Історіографія проблеми, джерельна база та методологія дослідження

У першому розділі “Історіографія проблеми, джерельна база та методологія дослідження” здійснено історіографічний аналіз літератури за темою дисертації, огляд і систематизацію використаних джерел, обґрунтовано теоретико-методологічну базу дослідження.

У підрозділі 1.1. “Історіографічні витоки” охарактеризовано літературні джерела, що висвітлюють наукову діяльність та життя академіка І.І. Лукінова. Залучений до розгляду матеріал поділено на два періоди: 1) радянська історіографія (1967–1990 рр.); 2) сучасна (пострадянська) історіографія (1991–2009 рр.).

У літературних джерелах радянської доби вивченню постаті І.І. Лукінова приділялося недостатньо уваги, хоча про його багатогранну наукову й науково-організаційну діяльність згадують майже усі національні енциклопедії та довідники. У процесі дисертаційного дослідження проаналізовано понад шістдесят праць, які фрагментарно описують життєвий шлях і наукову спадщину І.І. Лукінова. Перші згадки про вченого датовані кінцем 60-х років ХХ ст. Це, в основному, ряд енциклопедичних словників та енциклопедій. Повніші дані відомі з 1987 р., коли вперше вийшла друком коротка біобібліографія до 60 річчя від дня народження вченого зі списком опублікованих ним наукових праць[1]. Біобібліографію І.І. Лукінова, відповідно доповнену, перевидано до 70 річчя від дня  народження в 1997 році[2]. У 2007 р. у зв’язку з 80-річчям вченого бібліографію було доповнено й опубліковано в біобібліографічному покажчику ДНСГБ УААН у серії “Академіки Української академії аграрних наук”[3]. У 2009 р. ДНСГБ УААН підготовлено ще один біобібліографічний покажчик у спільній з Національною бібліотекою України ім. В.І. Вернадського НАНУ серії “Академіки та члени-кореспонденти НАНУ для сільського господарства”.

Ювілейним датам І.І. Лукінова та його науковим здобуткам присвячено низку спеціальних публікацій у наукових і громадсько-політичних виданнях[4].

На початку грудня 2004 р. у зв'язку зі смертю Івана Іларіоновича Лукінова у провідних засобах масової інформації країни надруковано статті-некрологи,  та спогади про вченого, в яких високо оцінено його наукову спадщину[5].

З нагоди 80-річного ювілею з дня народження академіка І.І. Лукінова (жовтень 2007 р.) та для вшанування його пам'яті в журналі “Економіка АПК” протягом 2005–2007 рр. опубліковано 11 статей − спогадів про вченого його учнів і колег. Пам’яті І.І. Лукінова присвячено жовтневий номер журналу за 2007 р.[6].

Урочиста ювілейна сесія Загальних зборів двох академій − НАН України і УААН, що відбулася 5 жовтня 2007 р. Вшанувала ювілей видатного вченого. На спільній сесії високо оцінено постать І.І. Лукінова як видатного вченого, наукова спадщина якого має неперехідне значення. З цієї нагоди було надруковано спеціальну статтю у “Віснику Національної академії наук України”.[7]

До 80-річного ювілею академіка І.І. Лукінова вийшли друком двотомне видання “Іван Іларіонович Лукінов. Вибрані праці”[8], а також низка публікацій у провідних періодичних виданнях[9] [10].

У 2008 р. в ННЦ “Інститут аграрної економіки” УААН відбулися перші Лукіновські читання під назвою “Теоретичні надбання академіка І.І. Лукінова та їх значення в розвитку аграрного виробництва України”.

Аналіз літературних джерел з проблеми дослідження свідчить, що радянська історіографія періоду кінця 60–80-х років ХХ ст. стосовно постаті І.І. Лукінова мала досить загальний характер. Пострадянська (сучасна) історіографія повніше та глибше розкриває діяльність вченого, але й дотепер не проведено комплексного наукового дослідження з цієї важливої теми.

У підрозділі 1.2. “Джерельна база дослідження” розглянуто як опубліковані матеріали, так і ті, що не увійшли в науковий обіг, які зберігаються у фондах Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України), а також Інституту архівознавства Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського НАНУ.

Архівні матеріали фондів ЦДАВО України становлять вагомий інтерес для висвітлення етапів життя та науково-організаційної діяльності видатного аграрія-економіста, зокрема в УкрНДІ економіки та організації сільського господарства. Фонди містять накази директора інституту, листування з різними установами, протоколи засідань ученої ради інституту, звіти про науково-дослідну роботу установи.

Ці документи (Ф. 4724) дали можливість детальніше розкрити діяльність І.І. Лукінова у сфері аграрно-економічної науки та з'ясувати завдання, що стояли перед керованим ним інститутом (1967–1976 рр.).

Велика низка документів (Ф. 360), виявлена в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, висвітлює науково-організаційну діяльність І.І. Лукінова в Інституті економіки АН УРСР. Це накази, листування з різними організаціями та установами, протоколи засідань вчених рад, звіти про наукову та науково-організаційну діяльність інституту, протоколи засідань спеціалізованих учених рад, звіти І.І. Лукінова про проведену роботу в інституті.

Залучено також для аналізу архівні матеріали ННЦ ”Інститут аграрної економіки” УААН, Інституту економіки НАН України, Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва.

Виявлено й особистий архів академіка І.І. Лукінова, що зберігається в Інституті архівознавства і перебуває в процесі тематичної обробки. Надзвичайно вагому допомогу в розкритті  віх діяльності академіка І.І. Лукінова надала його дружина Т.Б. Лукінова, яка дозволила використати низку матеріалів з особистого архіву вченого.

За результатами дослідження архівних матеріалів, які висвітлюють етапи життя та наукової діяльності І.І. Лукінова, виділено три періоди:

− 1946–1967 рр. (роки навчання і становлення ученого);

− 1967–1976 рр. (науково-організаційна робота в УНДІЕОСГ, нині ННЦ “Інститут аграрної економіки” УААН);

− 1976–2004 рр. (державотворча діяльність в Інституті економіки АН УРСР, нині Державна установа “Інститут економіки та прогнозування НАН України”).

Позиція І.І. Лукінова з багатьох наукових і суспільно-політичних проблем знаходила відображення у періодичних українських, російських та зарубіжних виданнях. Про науковий, соціально-громадський світогляд, суспільні й політичні погляди І.І. Лукінова дізнаємося з його інтерв’ю, доповідей і виступів на наукових конференціях.

Аналіз джерельної бази з досліджуваної проблеми дає підстави для висновку, що вітчизняна історично-наукова думка невпинно рухається в бік поглиблення уявлень про І.І. Лукінова як визначного економіста-аграрника сучасності. Останнім часом окремі аспекти його творчої спадщини знайшли висвітлення у наукових статтях та працях оглядового характеру, численних спогадах.

Аналіз джерельної бази засвідчує, що зазначені вище групи джерел формують документальне забезпечення досліджуваної проблеми, а її комплексне використання стало основою вирішення завдань дисертаційного дослідження.

Зміст підрозділу 1.3. “Методологічні принципи та методи дослідження” базується на тому, що дисертаційна праця є історико-науковим біографічним дослідженням з історії науки й техніки на основі методологічних принципів, загальних для всіх галузей історичної науки. Методологічні підходи до розкриття даної теми визначалися специфікою об’єкта і предмета дослідження, його метою та завданнями. Зясування методологічних принципів дисертаційної роботи в сукупності з аналізом її історіографії та джерельної бази дало можливість обрати напрям та шляхи вирішення поставленої проблеми.