ВИСНОВКИ

 

У дисертаційній роботі представлено теоретичне обґрунтування та вирішення науково-практичного завдання управління конкурентоспроможністю підприємств машинобудування в процесі їх адаптації до умов діяльності в рамках Світової організації торгівлі. Результати виконаного дослідження дозволяють сформулювати такі загальні висновки:

1.  Доведено, що категорії «конкурентоспроможність підприємства» та «адаптація підприємства» є тісно взаємопов’язаними та взаємозалежними. З одного боку, конкурентоспроможність базується на здатності підприємства адаптуватися до змін, а з іншого боку – адаптація відбувається шляхом підвищення конкурентоспроможності до нових конкурентних вимог. У підсумку, вирішення завдання адаптації машинобудівних підприємств до умов СОТ полягає в забезпеченні їхньої конкурентоспроможності шляхом здійснення відповідних економічних перетворень.

2.  На основі вивчення попередніх досліджень з питань конкурентоспроможності та економічних наслідків вступу до СОТ запропоновано вдосконалити методи аналізу конкурентоспроможності підприємств машинобудування України з урахуванням міри їхньої підготовки до умов СОТ. Аналіз показників економічної діяльності по підприємствах машинобудування Харківської області за 2001-2007 рр. підтвердив неоднорідність у готовності підприємств машинобудування України до нових конкурентних умов. Запропоновано визначити однорідні групи підприємств машинобудування за станом їх підготовки до умов СОТ та застосувати диференційовані підходи до аналізу їх конкурентоспроможності.

3.  Отримані результати дозволили зробити висновок про відсутність однорідності стану підготовленості підприємств машинобудування до конкуренції в умовах СОТ. Отримані результати також підтвердили існування неоднорідності в характері економічних перетворень, що спрямовані цими підприємствами на підвищення власної конкурентоспроможності. Виходячи з цього, запропоновано методичний підхід до підвищення конкурентоспроможності підприємств машинобудування України в процесі адаптації до умов СОТ, який базується на кластерному аналізі та дозволяє визначити однорідні групи підприємств, для кожної з яких можна визначити уніфіковані стратегії економічних перетворень. Отримано трикластерну модель сукупності підприємств машинобудування за рівнем їх конкурентоспроможності. Аналіз підприємств кожного з кластерів дав можливість зробити висновок про те, що немає жодної з груп, підприємства якої повною мірою підготовлені до нових умов торгівлі після вступу України до СОТ. Отже, для підприємств кожного кластеру необхідно визначити відповідні пріоритетні напрямки економічних перетворень, націлені на адаптацію їхньої діяльності в умовах СОТ.

4.  Порівняльний аналіз кластерів підприємств дав можливість виявити переваги та недоліки в економічних перетвореннях адаптаційного процесу підприємств машинобудування України до умов СОТ. До першого кластеру увійшли переважно малі та середні підприємства, яким притаманна спрямованість управління на успішну адаптацію до умов СОТ. Найбільш підготовленими до конкуренції в умовах СОТ за такими показниками, як стан основних фондів, адаптація до міжнародних стандартів, наявність міжнародних сертифікатів, мінімізація ризиків, політика ціноутворення, сервіс, інновації, кваліфікація кадрів, організаційна структура, є підприємства другого кластеру. Для підприємств третього кластеру характерним є брак дій, які б демонстрували ефективну підготовку до конкуренції в умовах СОТ.

5.  Проведений кореляційний аналіз дозволив встановити, що машинобудівні підприємства першого та другого кластерів демонструють певну послідовність у визначенні та здійсненні пріоритетних напрямків економічних перетворень, спрямованих на адаптацію до умов СОТ, тоді як підприємствам третього кластеру це не є властивим. Для виявлення системи узагальнюючих показників стану конкурентоспроможності підприємств машинобудування проведено факторний аналіз з урахуванням отриманих кореляційних залежностей. Пріоритетними узагальнюючими показниками стану конкурентоспроможності підприємств першого кластеру є показники інноваційної політики та маркетингу, другого кластеру – кадрової політики та мінімізації ризиків, третього – кадрової політики та маркетингу.

6.  На основі ранжованої послідовності факторів, з урахуванням особливостей економічної політики підприємств кожного кластеру, були визначені економічні перетворення, що характеризують поетапну адаптацію підприємств машинобудування України до умов СОТ. Для кожного кластеру побудовано відповідні матриці, де підприємства систематизовано по чотирьом квадрантам за основними факторами. Матричний аналіз розподілу підприємств у кластерах дозволив визначити, що найбільш адаптованими до умов СОТ є ті, які перебувають у першому квадранті. Для підприємств другого, третього та четвертого квадрантів пропонується застосовувати стратегії економічних перетворень, які би дозволили їм переміститися в перший квадрант за відповідними пріоритетними узагальнюючими показниками стану конкурентоспроможності для кожного з кластерів. Для першого кластеру пропонуються стратегії з маркетингу та інноваційної діяльності, для другого – управління кадрами та управління ризиками, для третього – управління кадрами та маркетингу.

7.  Результати дисертаційного дослідження впроваджені у виробничу діяльність ВАТ «Харверст», ОП Корпорація «Гідроелєкс», ТОВ «ІЦ ДКБШВ» та навчальний процес НТУ «ХПІ».