Розвиток методичних засад підвищення конкурентоспроможності машинобудівних підприємств в умовах їх адаптації до вимог СОТ

У третьому розділі «Розвиток методичних засад підвищення конкурентоспроможності машинобудівних підприємств в умовах їх адаптації до вимог СОТ» за допомогою факторного аналізу були отримані узагальнюючі фактори, на базі яких у подальшому сформульовані напрямки економічних перетворень на підприємствах кожного з кластерів.

Проведений кореляційний аналіз критеріїв конкурентоспроможності дозволив виявити взаємозв’язки між ними, що характеризують сутність економічних перетворень на підприємствах у досліджуваних кластерах.

В таблицях 3 – 5 наведено результати кореляційного аналізу з точки зору трьох основних складових економічної політики підприємства, а саме: товар, персонал, підприємницькі ризики. У ході дослідження цих складових отримані дані як стосовно поточних заходів, які здійснюються для забезпечення конкурентоспроможності в умовах СОТ, так і запланованих. Кореляція між ними демонструє цілеспрямованість підприємств у здійсненні відповідних економічних перетворень. Це, у свою чергу, дозволяє удосконалити наукові уявлення про пріоритетні напрямки економічних перетворень на підприємствах машинобудування України, які визначені за кластерами на основі аналізу кореляційних зв’язків між критеріями конкурентоспроможності.

До групи «Товар» віднесено такі складові як якість, ціна, сервіс. До групи «Персонал» – організаційна структура й підготовка кадрів. До групи «Ризиків» – виявлення потенційних конкурентів, моніторинг проектної законодавчої бази, аналіз зарубіжного досвіду.

Результати кореляційного аналізу наведено у вигляді таблиць, що характеризують кожну з цих складових по досліджуваним кластерам.

 

Таблиця 3

Результати кореляційного аналізу за групою критеріїв “Товар”

 

З отриманих результатів випливає, що критерії, пов’язані з товаром, відносяться до пріоритетних для підприємств першого кластеру, про що свідчать відповідні значущі коефіцієнти кореляції, які наведені в таблиці 3. Для підприємств другого кластера ці критерії не є першочерговими, на що вказують відповідні коефіцієнти кореляції.

Результати, отримані по групі критеріїв «Персонал», наведені в таблиці 4. З їх аналізу випливає, що підприємства першого і другого кластеру приділяють питанням впровадження нової організаційної структури та підготовки кадрів достатньо велику увагу, про що свідчать відповідні значущі коефіцієнти кореляції.

 

Таблиця 4

Результати кореляційного аналізу за групою критеріїв “Персонал”

 

З отриманих результатів по групі критеріїв «Підприємницькі ризики» (табл. 5) можна зробити висновок, що на підприємствах першого кластеру проводиться робота з виявлення можливих ризиків від вступу України до СОТ шляхом визначення потенційних конкурентів й аналізу зарубіжного досвіду. Підприємства другого кластеру виявляють усі зазначені нижче заходи для мінімізації можливих ризиків від діяльності в умовах СОТ. У підприємств третього кластеру відзначається відсутність значущих кореляційних залежностей, що свідчить про те, що дані підприємства не приділяють гідної уваги мінімізації ризиків.

Таблиця 5

Результати кореляційного аналізу
за групою критеріїв “Підприємницькі ризики”

 

	планують    здійснюють	Виявлення потенційних конкурентів	Моніторинг законодавства	Аналіз зарубіжного досвіду
Кластер 1	Виявлення потенційних конкурентів	0,650 (p<0,0001)	–	–
	Моніторинг законодавства	–		–
	Аналіз зарубіжного досвіду	–	–	0,511 (p<0,006)
Кластер 2	Виявлення потенційних конкурентів	0,667 (p<0,035)	–	–
	Моніторинг законодавства	–	0,612 (p<0,006)	–
	Аналіз зарубіжного досвіду	–	–	1 (p<0,0001)
Кластер 3	Виявлення потенційних конкурентів	–	–	–
	Моніторинг законодавства	–	–	–
	Аналіз зарубіжного досвіду	–	–	–

 

Машинобудівні підприємства першого та другого кластерів демонструють певну послідовність у визначенні та здійсненні пріоритетних напрямків економічних перетворень, тоді як підприємствам третього кластеру це не є властивим.

Для виявлення узагальнюючих показників конкурентоспроможності підприємств машинобудування проведено факторний аналіз, який враховує отримані кореляційні залежності.

Спочатку факторний аналіз був проведений по всій сукупності аналітичної вибірки. Це дало можливість отримати узагальнені фактори підвищення конкурентоспроможності для підприємств машинобудування України: заходи, спрямовані на збільшення попиту; інноваційна політика; міжнародна сертифікація; кадрова політика; заміна основних фондів; питання правового регулювання; розвиток інфраструктури сервісу; міжнародна стандартизація; аналіз зарубіжного досвіду; державна підтримка; заміна застарілих основних фондів.

Отримана в результаті факторного аналізу загальна картина характеризує економічні перетворення на підприємствах машинобудування України стосовно зростання власної конкурентоспроможності. Для отримання основних напрямків стратегії збільшення конкурентоспроможності однорідних груп (кластерів) підприємств (окремих підприємств) факторний аналіз був проведений в кожному з кластерів.

Цей методичний підхід до аналізу та систематизації критеріїв конкурентоспроможності підприємств дозволив визначити узагальнюючі фактори їх конкурентоспроможності в умовах СОТ і систематизувати ці фактори відповідно кластерам. Отримані узагальнюючі фактори ранжовані згідно зі своєю значущістю, що визначається за результатами факторного аналізу. В таблиці 6 наведено систему показників стану конкурентоспроможності підприємств машинобудування, що відображає сутність економічних перетворень у кластерах.

Таблиця 6

Система показників стану конкурентоспроможності підприємств

 

 

На основі ранжованої послідовності факторів, з урахуванням особливостей економічної політики підприємств кожного кластеру, були визначені необхідні економічні перетворення, які характеризують поетапну адаптацію підприємств машинобудування України до умов СОТ.

                          

    

Рис. 5 Розподіл підприємств за основними факторами в кластерах

 

Аналіз розподілу підприємств за основними факторами в кластерах дозволив визначити, що найбільш адаптованими до умов СОТ є ті, що перебувають у першому квадранті (рис. 5). Для інших підприємств пропонується застосувати стратегії економічних перетворень, які б дозволили їм переміститися в квадрант перший відповідних кластерів.

Для практичної апробації методичного підходу підвищення конкурентоспроможності підприємств машинобудування України в процесі адаптації до умов СОТ було обрано такі підприємства машинобудування України, які не потрапили до аналітичної вибірки дослідження: ВАТ «Харверст», ОП Корпорація «Гідроелєкс», ТОВ «ІЦ ДКБШВ». Слід зазначити, що підприємства мають різну форму власності, кількість працівників, зношеність основних виробничих фондів та інше.

Згідно з отриманими результатами, ВАТ «Харверст» і ТОВ «ІЦ ДКБШВ» потрапили в Кластер 3, так як відповідні відстані до центра цього кластера виявилися мінімальними, а ОП Корпорація «Гідроелєкс» до першого. Аналіз отриманих результатів черговий раз підтвердив близькість характеристик підприємств з результатами в цілому за відповідним кластером.

Практичне застосування розробленого методичного підходу дає змогу всебічно враховувати стан конкурентоспроможності підприємства, його відповідність умовам СОТ та визначити на цій основі відповідні стратегії економічних перетворень.