Дослідження показників конкурентоспроможності машинобудівних підприємств з використанням кластерного аналізу

У другому розділі “Дослідження показників конкурентоспроможності машинобудівних підприємств з використанням кластерного аналізу” визначено та обґрунтовано методи збору та аналізу даних, що сприятимуть досягненню поставленої мети та завдань дисертаційної роботи. Наведено процедуру отримання даних про стан адаптації і конкурентоспроможності підприємств, методи їхнього опрацювання та формування відповідних рекомендацій для досліджуваних підприємств.

Для дослідження стану конкурентоспроможності в умовах СОТ визначено сорок чотири підприємства, які, як видно з таблиці 2, репрезентують більшість підгалузей машинобудування України.

 

Структура галузей машинобудування України у 2007 р., %

 

 

Серед підприємств, які увійшли до досліджуваної аналітичної вибірки, можна окремо виділити відомі в Україні та за кордоном: ВАТ «Більшовик», ЗАТ завод «Південкабель», ВАТ завод ім. Фрунзе, колективне підприємство «Київтрактородеталь», ВАТ завод хімічного машинобудування «Червоний Жовтень», ВАТ завод «Київпродмаш», ЗАТ «Київторгмаш», ВАТ «Меридіан» ім. С.П. Корольова, ТОВ НВП «Білоцерківмаз», ВАТ «Комсомолець», ЗАТ «Ремточмеханіка», Макіївський завод шахтної автоматики та інші.

Усі підприємства аналітичної вибірки реалізують продукцію на внутрішньому ринку, а 64% з них орієнтуються як на внутрішній, так і на зовнішній ринок. Стосовно чисельності працюючих отримані такі результати: підприємства з кількістю працівників до 100 осіб – 50%; від 100 до 1000 осіб – 27%; від 1000 й більше співробітників – 23%.

Отримані результати дослідження дозволяють зробити висновок про різнорідність стану підприємств машинобудування як у підготовці до умов СОТ, так і в характері економічних перетворень, спрямованих на підвищення власної конкурентоспроможності. Виходячи з цього, запропоновано методичний підхід до розробки політики підвищення конкурентоспроможності підприємств машинобудування України в процесі адаптації до умов СОТ, який базується на кластерному аналізі та дозволяє визначити однорідні групи підприємств, для кожної з яких можна визначити уніфіковані стратегії економічних перетворень.

Кластерний аналіз проводився по групі даних „Заходи, що застосовуються на підприємстві для забезпечення готовності до умов СОТ та збільшення їх конкурентоспроможності”, що характеризує, чим підприємство займається (виробництво продукції або її реалізація), на що орієнтується (внутрішній або зовнішній ринок), розміри підприємства, характеристика основних фондів і т.ін.

Рис. 2 Характерні ознаки кластерів машинобудування, виділених за станом конкурентоспроможності в процесі адаптації до умов СОТ

 

На підставі цього аналізу з використанням пакету прикладних програм SPSS отримано трикластерну модель сукупності підприємств машинобудування за рівнем їх конкурентоспроможності (рис.2). Аналіз підприємств кожного з кластерів дав можливість зробити висновок про те, що немає жодної з груп, підприємства якої достатньо підготовлені до нових умов торгівлі після вступу України до СОТ. Отже, для підприємств кожного кластеру необхідно визначити відповідні пріоритетні напрямки економічних перетворень, націлені на адаптацію їхньої діяльності до умов СОТ.

Для виявлення переваг та недоліків в економічних перетвореннях підприємств кожного з кластерів застосовано порівняльний аналіз..

Дані, відображені на рис. 3, свідчать про те, що підприємства першого кластеру потребують заміни основних фондів у меншому обсязі, тому можуть зменшувати собівартість за рахунок зниження витрат на виробництво, а також випускати високоякісну продукцію. А от підприємства другого й третього кластерів, потребують заміни основних фондів у розмірі 25% – 50%.

 

Рис. 3 Необхідність у заміні основних фондів підприємств

де,     1 – до 25%; 2 – 25% – 50%; 3 – 50% – 75%; 4 – 75% – 100%.

 

Одним з найважливіших показників рівня конкурентоспроможності підприємств є наявність міжнародних сертифікатів якості на їх продукцію. Дані по наявності міжнародних сертифікатів у підприємств кожного з кластерів на продукцію відображені на рис. 4.

 

 

Рис. 4 Наявність міжнародних сертифікатів

де,     1 – є міжнародні сертифікати; 2 – немає міжнародних сертифікатів.

 

Порівняльний аналіз підприємств кожного з кластерів дав можливість виявити переваги та недоліки в економічних перетвореннях адаптаційного процесу підприємств машинобудування України до умов СОТ. До першого кластеру увійшли переважно малі та середні підприємства, яким притаманна спрямованість управління на успішну адаптацію до умов СОТ. Найбільш підготовленими до конкуренції в умовах СОТ та потужними є підприємства другого кластеру. Для підприємств третього кластеру характерним є брак дій, які б демонстрували ефективну підготовку до конкуренції в умовах СОТ.

Запропонований метод аналізу конкурентоспроможності підприємств, в залежності від стану підготовки до умов СОТ, дозволив використати диференційний підхід на основі кластерного аналізу машинобудування України з урахуванням існуючих фінансових, часових, технологічних можливостей для визначення шляхів і пріоритетів адаптації підприємств до нових торгівельних умов.