Актуальність теми дослідження.

Сучасна ситуація на селі, виходячи із соціально-економічних показників рівня добробуту сільського населення, є досить критичною. Пов’язано це, головним чином, із низьким рівнем ефективності сільського господарства, яке до останнього часу залишається основним джерелом доходів жителів села. Тому на порядку денному стоїть проблема диверсифікації підприємницької діяльності на селі з метою збільшення доходів сільського населення. Одним із таких напрямів цілком може бути розвиток агротуризму, про що свідчить практика більшості країн світу, де він набув широкого розвитку. Це зумовлює високу актуальність дослідження суті та перспектив розвитку цього напряму підприємництва, особливо в Західному регіоні України, де його розвитку потенційно сприяють органічне поєднання специфіки сільськогосподарського виробництва, розселення сільського на­селення і природних та історико-етнічно-культурних цінностей.

Актуальність проблеми розвитку агротуризму викликає значний інтерес до неї з боку зарубіжних і вітчизняних дослідників. Проблемі розвитку туризму як виду відпочинку та можливого напряму бізнесової діяльності присвячено праці таких учених, як Л.Агафонова, З.Балченко, О.Бондарчук, В.Герасименко, Л.Гринів, О.Гулич, М. Долішній, Л.Дудник, Ю.Зінько, В.Кардаш, А.Кліма­шевсь­кий, В.Кравців, Р.Крамченко, В.Липчук, О.Любімцева, Ю.Ніколаєнко, В.Пархо­менко, І.Рожко, Ю.Стадницький, О.Старовойтенко, Д.Стеченко, В.Провозін та ін. В економіко-географічному (регіональному) аспекті проблеми розвитку туристичної галузі вивчають А.Голіков, Д.Балди, М.Багров, Ю.Веденін, О.Лихо­манков, І.Твердохлєбов та ін. Однак у їхніх роботах розглянуті в основному питання розвитку туризму взагалі, переважно пов’язаного з міським і курортно-рекреаційним його видами. У більшості праць цих учених висвітлені переважно теоретичні положення щодо регулювання розвитку туристичної галузі. Певну наукову інформацію про агротуризм як специфічний вид туризму можна знайти у працях таких вітчизняних учених, як А.Амоша, І.Балабанов, В.Брус, М.Ви­шиванюк, В.Гловацька, П.Горішевський, Ю.Губені, В.Данильчук, В.Євдоки­менко, Ю.Зінько, М.Русинський, Г.Іваницька, В.Кіфяк, М.Костриця, Н.Кудла, Н.Липчук, Л.Мармуль, С.Пономарьов, М.Сальська, В.Снітинський, В.Цибух, Г.Черевко. Досить корисними є результати досліджень розвитку агротуризму в інших країнах, зокрема у Польщі, які представлені в працях таких польських учених, як А.Балінська, Р.Бялобжеська, М.Вирвич, М.Возьняк, А.Вятрак, Я.Га­лач­кевич, В.Готкевич, М.Дембневська, Р.Кісель, А.Ковальська, М.Козей, М.Ла­гуна, Я.Маєвський, Л.Пшезборська, А.Столярська, М.Снайдер, А. Язьвіньська, М. Яліник та ін. Проте в науковій літературі та й у практиці ще немає однозначності щодо розуміння агротуризму як одного з видів туризму та підприємницької діяльності на селі, очевидно, тому що агротуризм у нашій країні ще фактично тільки починає розвиватись, а це вносить певну плутанину у дефініційний апарат і, відповідно, ускладнює вирішення пов’язаних із цим проб­лем визначення перспектив, пріоритетів його подальшого розвитку й способів їх реалізації. З розвитком агротуризму закономірно виникає все більше питань, що потребують пошуку способів їх вирішення відповідно до динамічних змін стану економічного середовища в країні. А це формує досить широке поле для подальших наукових досліджень агротуризму і визначає високий рівень їх актуальності.