Соціально-економічна оцінка розвитку ринку агро­туризму в регіоні та його чинників

У другому розділі – “Соціально-економічна оцінка розвитку ринку агро­туризму в регіоні та його чинників” – викладено результати дослідження процесу формування передумов для розвитку агротуризму як напряму диверсифікації підприємницької діяльності на селі, показано динаміку розвитку агротуризму та формування ринку агротуристичних послуг в окремих західних областях України, виявлено й систематизовано чинники, що формують можливості розвитку агротуризму та підвищення його ефективності. У межах дослідження використано результати проведеного автором соціологічного опитування власників агротуристичних господарств та їх потенційних і фактичних клієнтів – агротуристів.

Для одержання систематизованих даних щодо можливостей розвитку агротуристичних господарств і формування ринку агротуристичних послуг у західних областях України проведено ґрунтовний SWOT-аналіз наявного потенціалу, встановлено основні сильні й слабкі сторони цих регіонів стосовно можливостей розвитку агротуризму, а також виявлено можливі шанси покращання ситуації та загрози їх реалізації, що дає змогу комплексно оцінити реальну ситуацію з передумовами для розвитку агротуризму у досліджуваному регіоні. При цьому існують і цілком реальні загрози, що сильні сторони досліджуваних регіонів і шанси на їх подальше посилення не будуть повною мірою або й взагалі належним чином ефективно використані. Абсолютно невирішеною є проб­лема сприяння розвитку агротуризму з боку держави.

Якщо умовно розділити розвиток такого явища, як агротуризм, на чотири етапи, а саме виникнення → становлення → розвиток → утвердження, то наявні вже сьогодні факти засвідчують, що агротуризм в Україні загалом ще на стадії виникнення, але в окремих регіонах – Івано-Франківській, Волинській, Закарпатській, Чернівецькій та Львівській областях – вже є підстави для того, щоб говорити про етап активного його становлення. Загальною характеристикою ринку агротуристичних послуг у Західному регіоні України, судячи з результатів проведених досліджень, є те, що як пропозиція на ринку агротуристич­них послуг не має достатнього розвитку з різних причин (відсутність сприяння з боку держави, відповідного законодавства, нестача стартового капіталу, складність одержання кредиту, відсутність досвіду і знань), так і попит також є несформованим (через відсутність інформації, інфраструктури, маркетингу тощо).

 Існуюча структура ринку агротуристичних послуг в Україні ще дуже далека від оптимального її варіанта, представленого на рис. 4. В Україні функціонує близько 2000 сільських садиб, які надають туристичні послуги і можуть бути віднесені до агротуристичних господарств. Туристам, які бажають відпочивати у гір­ських селах регіону, Львівська обласна спілка сприян­ня розвитку зеленого туризму пропонує близько 200 агроосель, Івано-Франківська спілка – понад 300, Закарпатська – понад 360 агропансіонатів і садиб, Чернівецька – близько 80 агроосель з харчуванням і цікавими подорожами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 4. Структурно-логічна схема ринку агротуристичних послуг
і механізму його функціонування.

Як видно з результатів розрахунків, представлених у табл. 1, динаміка розвитку агротуристичних господарств у досліджуваному регіоні є досить жвавою, особливо у Львівській області. Мають місце і позитивні зрушення в розмірах агротуристичних господарств регіону, хоча їх динаміка не є такою стрімкою, як збільшення кількості. Переважають агротуристичні господарства, в яких кількість кімнат для гостей не є великою – від 2 до 4 у середньому, де одночасно можна прийняти 5-10 агротуристів. Основним типом кімнат, призначених для агротуристів під час відпочинку, є двомісні.

Таблиця 1

Динаміка чисельності агротуристичних господарств

у Західних областях України

Рік	Кількість сільських садиб, що надають послуги у сфері							Питома вага агротуристичних господарств у загальній кількості садиб сільського туризму, %
	сільського туризму – всього			агротуризму
	Область
	Закарпатська	Івано-Франківська	Львівська		Закарпатська	Івано-Франківська	Львівська		Закарпатська	Івано-Франківська	Львівська
2000	70	61	39		12	9	6		17	15	15
2001	93	72	56		15	13	9		16	18	16
2002	136	111	78		26	19	11		19	17	14
2003	202	172	113		42	31	17		21	18	15
2004	227	231	148		52	37	21		23	16	14
2005	334	232	209		68	51	44		24	22	21
2006	348	312	266		94	78	65		27	25	24
2007	367	319	283		99	98	68		27	25	24
2007 до 2000, разів	5,24	5,22	7,25		8,25	10,89	11,33		+10	+10	+9

 

Якщо кількість агротуристичних господарств у досліджуваних областях зросла практично в 10 разів, то кількість кімнат, наданих у цих господарствах до послуг агротуристів, збільшилась лише у 1,3; 1,14 та 1,04 раза відповідно в Закарпатській, Івано-Франківській та Львівській областях, а кількість ліжко-місць на одне господарство – в 1,6; 1,5 та 1,02 раза відповідно.

Аналогічним є співвідношення тенденцій у збільшенні кількості ліжко-місць для агротуристів – найвищі темпи щодо цього має Закарпатська область.

Оцінюючи позитивний вплив розвитку агротуризму, опитані власники агротуристичних господарств у Надвірнянському, Косівському та Верховинському районах Івано-Франківської області, Сколівському і Турківському районах Львівської області, Мукачівському і Воловецькому районах Закарпатської області (разом 78 господарств) надають перевагу все-таки матеріальним чинникам: для себе – це зростання доходів свого господарства і своєї родини, активізація сільськогосподарського виробництва, оскільки останнє пов’язується зі збільшенням споживачів власної продукції; для території – розвиток інфраструктури і зменшення безробіття.