Методичні засади побудови адаптивного механізму реалізації стратегії підприємства

Метою адаптивного механізму реалізації стратегії є забезпечення динамічного процесу прийняття своєчасних управлінських рішень стосовно стратегічних змін відповідно до впливів зовнішнього середовища та виникаючих протиріч між зовнішнім та внутрішнім середовищами в процесі реалізації стратегії підприємства.

Побудова механізму відбувається на основі принципів: постійного удосконалення стратегії та процесу її реалізації (на основі концепції „кайзен”); колегіальності та ситуативності прийняття управлінських рішень; передбачення та системності аналізу ситуації до прийняття управлінських рішень; безперервності отримання даних щодо ситуативних впливів зовнішнього середовища на процес реалізації стратегії; системності комунікацій та дій персоналу в процесі реалізації стратегії; взаємоузгоджуваності стратегічних цілей підприємства та цілей персоналу; кількісного виміру стратегічних цілей; ієрархії визначення шляхів досягнення стратегічних цілей через причинно-наслідкові зв’язки; мотивації та безперервності навчання персоналу умінню забезпечити роботу адаптивного механізму реалізації стратегії; відповідності організаційної структури підприємства вимогам адаптивного механізму реалізації стратегії.

Відповідно до мети та принципів побудови адаптивний механізм реалізації стратегії представляє собою:

-    з точки зору процесного підходу – послідовність наступних процесів: визначення бачення, місії, цінностей, формування корпоративної стратегії підприємства; розробка стратегічних та оперативних планів; доведення планів до виконання персоналу; проблемно-діагностичний моніторинг та системний аналіз реалізації стратегії; мотивація та безперервне навчання персоналу; діагностика спроможності потенціалу підприємства реалізувати стратегію; розробка проектного завдання на формування адаптивного механізму реалізації стратегії; експериментальне випробування адаптивного механізму реалізації стратегії на підприємстві;

-    з точки зору системного підходу – систему, що складається з підсистем: планування показників стратегічних цілей; моніторингу; системного аналізу; мотивації; прийняття управлінських рішень стосовно стратегічних змін та безперервного навчання.

Формування адаптивного механізму відбувається шляхом взаємоузгодження стратегії підприємства зі спроможністю його потенціалу реалізувати обрану стратегію шляхом розробки економічного, організаційного, інформаційного та правового забезпечень адаптивного механізму (рис. 3).

Планування стратегічних цілей підприємства та їх реалізація забезпечується на основі використання концепції „ідеалів та катастроф”, „кайзен” в поєднанні зі збалансованою системою показників (ЗСП) шляхом побудови системно-ситуаційного портрету діяльності підприємства, розробки стратегічної карти в показниках стратегічних цілей, що забезпечує визначення раціональних цільових шляхів досягнення головних стратегічних цілей підприємства. Стратегічна карта стає основою для розробки ковзного стратегічного плану.

Оцінка результатів реалізації стратегії підприємства проводиться на рівні окремого працівника, підрозділу та всього підприємства на основі аналізу виконання доведених стратегічних цілей, розроблених через систему збалансованих показників за складовими: „фінанси”, „внутрішні бізнес-процеси”, „клієнти”, „персонал”.

            Адаптивний механізм реалізації стратегії включає системи мотивації та актуалізації професійних знань та навичок персоналу. В межах загальної системи мотивації діяльності на підприємстві розробляються додаткові заходи по стимулюванню персоналу для досягнення стратегічних цілей. З метою  забезпечення адаптації персоналу до стратегічних змін в процесі реалізації стратегії запропоновано підсистему безперервного навчання персоналу та врахування парадигми цілісної компетентної особистості. Система безперервного навчання персоналу функціонує на основі принципів: першого керівника; повноти охоплення персоналу; безперервності за рахунок регулярності проведення занять; розвитку креативності персоналу підприємства.

В процесі реалізації стратегії відбувається постійний вплив зовнішнього та внутрішнього середовищ на підприємство, який можна виявити за різними групами факторів. Кінцевий результат їх впливу на підприємство  виявляється з появою так званих „больових точок”. „Больова точка” – це наслідок впливу факторів внутрішнього чи зовнішнього середовищ на функціонування підприємства, в результаті чого порушується процес реалізації стратегії, виникають перешкоди в процесі реалізації певних стратегічних цілей чи навіть заміни стратегії в цілому. Виявлення „больових точок” в запропонованому механізмі здійснюється шляхом моніторингу та системного аналізу причин їх виникнення у процесі реалізації стратегії підприємства (рис. 4). Моніторинг виконує функцію превентивного заходу, спрямованого на недопущення виникнення „больових точок” в процесі реалізації стратегії підприємства.

За місцем виникнення „больові точки” можуть з’являтися на підприємстві на стадії виготовлення продукції та у зовнішньому середовищі – на стадії реалізації готової продукції.

     Адаптивним механізмом передбачено саморегулювання процесу реалізації стратегії. Своєчасне внесення стратегічних змін, що забезпечує адаптацію стратегії, дає можливість керівництву здійснювати оперативне нівелювання або зменшення впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на процес реалізації стратегії. Це в свою чергу потребує швидкого внесення своєчасних змін у прогнозах та стратегічних планах розвитку підприємства. Виходячи з цього, підприємство вимушене здійснювати управління у важко передбачуваних умовах, що ускладнює процес реалізації стратегії. Для подолання цієї проблеми в адаптивному механізмі передбачені відповідні комп’ютерні програми і процедури, за допомогою яких можливо прискорити процес складання нових прогнозів та планів через внесення відповідних коректив в розроблені раніше.

Використання сучасних інформаційних технологій дає змогу підприємствам легкої промисловості значно прискорити цей процес за допомогою автоматизованих систем управління класу ERP. Такі системи є джерелом надійної, достовірної та регулярної інформації, необхідної для прийняття своєчасних управлінських рішень в процесі реалізації стратегії підприємства. Дослідження показують, що одними з найбільш ефективних є програми Oracle Balanced Scorecard (США), пакет програм „Инталев”, розроблений в м. Санкт-Петербург, програма „1С. Підприємство”. Виходячи з того, що більшість вітчизняних підприємств легкої промисловості вже автоматизували процеси управління (особливо бухгалтерський облік) за допомогою програми „1С. Підприємство”, автором запропоновано її використання для планування, аналізу та контролю процесу реалізації стратегії. Введення додаткового модуля „1С: Консолідація 8”, дозволяє прискорити формування управлінських рішень, що приймає керівник підприємства в процесі реалізації стратегії. Впровадження цього модуля не потребує перебудови всіх існуючих інформаційних потоків та комунікацій на підприємстві, яке вже використовує програмні продукти „1С”.

В сучасних умовах на процес реалізації стратегії підприємства впливають також стратегічні бізнес-ризики. Щоб уникнути або мінімізувати їх вплив за технологією ризик-менеджменту, в дисертації пропонується побудувати спеціальну карту ризиків. Запропонована карта дозволяє ідентифікувати різні типи ризиків та виявити ступінь інтенсивності їх впливу на процес реалізації стратегії підприємства в залежності від наявних відхилень фактичних та планових значень показників стратегічних цілей за складовими ЗСП.

В екстремальних умовах передбачене адаптивним механізмом саморегулювання системи реалізації стратегії забезпечує, в разі потреби, швидке внесення необхідних стратегічних змін на підприємстві. Постійний моніторинг впливу кризи на процес реалізації стратегії, прийняття і впровадження управлінських рішень стосовно стратегічних змін в цих умовах забезпечують відповідну адаптацію підприємства до екстремальних умов та стабілізують його діяльність. Це дає можливість підприємству своєчасно отримувати прийнятні варіанти подальшого стратегічного розвитку в умовах кризи; скоригувати та систематизувати роботу в умовах невизначеності та непередбачуваності; розробляти альтернативні плани реалізації стратегії, використовуючи ситуаційний та антикризовий менеджмент.

Дослідження показало, що своєчасне здійснення стратегічних змін, яке забезпечує реалізацію стратегії, найбільш суттєво залежить від мотивованої компетентності та адаптації працівників підприємства до обраної стратегії. Для цього адаптивним механізмом реалізації стратегії передбачена система безперервного тренінгового навчання персоналу (СБНП) без відриву від виробництва, яка дозволяє перетворити новітні знання на конкретні дії персоналу. Навчання здійснюється в три етапи: до впровадження механізму на підприємстві; в процесі реалізації стратегії підприємства; після підведення підсумків за результатами роботи за звітний період.