ВИСНОВКИ

 

У дисертації теоретично обґрунтовано та запропоновано практичні рекомендації щодо ефективного використання інструментів управління діловою активністю аграрних підприємств в умовах кризових явищ економіки України. Результати дисертаційної роботи дали змогу сформулювати висновки, що відображені в таких положеннях.

1. Уточнено і конкретизовано сутність понять «ділова активність» і «активізація діяльності» підприємств. Ділову активність підприємства розглянуто через систему якісних та кількісних критеріїв: широта ринку збуту продукції, репутація підприємства, наявність довгострокових договорів купівлі-продажу, імідж підприємства, торгова марка, обсяги реалізації, прибуток, майновий потенціал. Процес активізації діяльності в роботі визначено як основу прискореного розвитку підприємств, спонукання до активності через посилення діяльності, спрямованої на вдосконалення напрямів їхнього функціонування, підпорядкованого резуль-тативному вирішенню поставлених завдань.

2. У дослідженні обґрунтовано підхід щодо формування механізму активізації діяльності підприємств, який відображає рух, пов’язаний з процесом внутрішньоорганізаційних змін. Розроблено алгоритм аналізу змін, який охоплює всі підсистеми підприємства, а також його виробничу, фінансову, інвестиційно-інноваційну, управлінську, соціальну та екологічну діяльність; враховує особливості чинників зовнішнього середовища безпосереднього та непрямого впливу; а також результати діяльності підприємства: продукцію, послуги, імідж підприємства та його стратегічну позицію.

3. У контексті динамічного розвитку сільськогосподарських підприємств оцінено вплив трансформаційних процесів на організаційні форми суб’єктів господарювання, досліджено хід та перспективи активізації аграрних підприємств з кінця ХІХ ст. і донині, визначено характерні риси основних форм господарювання, що забезпечує можливість запозичення їхнього позитивного досвіду у виробничо-збутову діяльність сучасних підприємств.

4.  У процесі дослідження встановлено, що важливе значення має активізація діяльності навчально-дослідних господарств, як бази підготовки висококва-ліфікованих працівників для сільського господарства, які є визначальним фактором пожвавлення діяльності підприємств. Структуризація видів діяльності підприємств в окремі блоки (ефективність основної діяльності; ефективність операційної та звичайної діяльності; стан, оборотність та ефективність активів; фінансове становище підприємства) сприяє комплексній оцінці етапів формування кінцевого показника результативності господарської діяльності, а також  оцінці фінансової діяльності як з точки зору ефективності виробництва та реалізації продукції, так і з боку ділової співпраці учасників інтегрованої структури із зовнішніми партнерами.  

5. У ході дослідження виявлено основні ознаки активізації діяльності сільськогосподарських підприємств України: збільшення  за аналізований період  вартості продукції сільського господарства, виручки від реалізації технічних культур, живої маси тварин та птиці; збільшення питомої ваги площ, під які внесено добрива; зростання частки продукції сільського господарства, виробленої сільськогосподарськими підприємствами, з 30% у 2003р. до 40% у 2007р.; позитивна тенденція зростання в динаміці показників рентабельності операційної діяльності, підвищення середньомісячної заробітної плати у сільському господарстві, зменшення кількості збиткових підприємств у сільському, мисливському та лісовому господарствах.

6. Підтверджено необхідність управління активізацією сільськогосподарських підприємств. Особливо рельєфно це прослідковується за результатами діяльності навчально-дослідних господарств, в яких є проблеми у сфері аграрного виробництва, зокрема: збільшення суми чистого збитку  на тлі отримання валового прибутку від основної та операційної діяльності, що свідчить про незбалансованість високих фінансових витрат виробництва і цінового відшкодування; неефективність обраних каналів реалізації, необґрунтованість високих адміністративних витрат та витрат на збут; недосконалість управлінського обліку тощо. На основі результатів рейтингової оцінки діяльності підприємств, комплексної оцінки активізації  діяльності та оцінки  ділової активності навчально-дослідних господарств з використанням методики «золотого правила» визначено результативність використання необоротних активів, запасів господарств та ефективність виробництва і реалізації продукції.

7. Рекомендовано методичний підхід до розробки дерева цілей забезпечення активізації виробничої, фінансової,  маркетингової, навчальної, управлінської, науково-інноваційної, екологічної та соціальної діяльності навчально-дослідних господарств, що сприятиме формуванню конкретних індивідуальних заходів щодо пожвавлення кожного виду діяльності підприємств у межах поставлених цілей. 

8. Запропоновано систему заходів, яка допомагає запобігти  проявам кризових явищ (удосконалення виробничого потенціалу підприємств, освоєння виробництва нових продуктів, розвиток каналів збуту кінцевого продукту, розробка власної торгової марки, конкретизація стратегії з удосконалення управлінської сфери тощо) і  підвищує конкурентоспроможність продукції та ефективність господарювання.

9. Виявлено найвпливовіші факторні ознаки для планування активізаційних процесів виробничо-збутової сфери стосовно певного продукту або визначеної сукупності господарств. Розроблені в ході дослідження багатофакторні моделі є  методичною базою аналізу ділової активності підприємств, яка ґрунтується на системному підході та є практичним інструментом прийняття ефективних управлінських рішень щодо активізації діяльності підприємств.

10. У роботі запропоновано адаптивну систему інформаційного забезпечення посилення діяльності підприємств, що гнучко реагує на законодавчо-правові зміни стосовно регулювання діяльності підприємств аграрної галузі, бюджетних установ, а також на вимоги кон’юнктури ринку. В межах такої системи сформульовано напрями з її вдосконалення: перший передбачає поліпшення системи інформаційного забезпечення активізаційної діяльності підприємств, другий – підтримку інтеграційних процесів. Використання таких підходів до формування системи інформаційного забезпечення сприяє ефективному управлінню формування прибутку і витрат підприємств, забезпеченню усіх ланок управлінського процесу релевантною інформацією.