ГлавнаяКнигиОбратная связьOnline библиотека

Книги

  • Разное
  • Экономика
  • Право
  • История
  • Шпоры

реклама

Основні напрями активізації діяльності сільськогосподарських підприємств

К оглавлению
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 

У третьому розділі «Основні напрями активізації діяльності сільськогосподарських підприємств» обґрунтовано доцільність розробки дерева цілей як засобу забезпечення ефективної діяльності сільськогосподарських підприємств; досліджено фактори внутрішнього і зовнішнього середовища, які забезпечують стійкий розвиток господарств; розроблено напрями формування системи інформаційного забезпечення активізації діяльності суб’єктів господарювання в сучасних ринкових умовах.

У процесі дослідження на основі SWOT-аналізу одержано співвідношення сильних і слабких сторін навчально-дослідних господарств, визначено стратегічні управлінські рішення щодо вибору напрямів активізації виробничої діяльності господарств; завдяки використанню інструментів матриці БКГ обґрунтовано підходи до фінансування та позиціонування продуктових напрямів на ринку. На основі аналізу підтверджено потребу моніторингу факторів внутрішнього та зовнішнього середовища, що сприятиме удосконаленню стратегічного управління господарствами. Для збереження збалансованого продуктового портфеля господарств наголошено на прискореному розвитку тісних інтеграційних зв’язків у галузі виробництва і переробки молока та молочних продуктів, зернових й зернобобових, м’яса великої рогатої худоби та свинини.

У контексті дослідження розроблено архітектуру дерева цілей та сфер забезпечення розвитку активізаційної діяльності навчально-дослідних господарств (рис. 3). Сукупність шляхів активізації систематизовано за цілями по видах діяльності підприємства: цілі  виробничої діяльності, фінансової, маркетингової, навчальної, управлінської, науково-інноваційної, екологічної та соціальної діяльності. В межах цілей кожного виду діяльності відображено сфери, де розроблятимуться активізаційні стратегії та визначатимуться відповідні підцілі й цілі наступних рівнів.

За результатами проведеного аналізу розроблено напрями здійснення антикризових заходів для навчально-дослідних господарств. Перший – спрямований на пошук власних джерел зміцнення виробничого потенціалу завдяки використанню нових технологій виробництва сільськогосподарської продукції, врахуванню особливостей таких технологій відповідно вимог міжнародних стандартів, (наприклад, впровадження ґрунтозахисної біологічної системи землеробства, орієнтованої на мінімізацію обробітку ґрунту та зменшення використання мінеральних добрив).

По-друге, це – розвиток каналів збуту кінцевому споживачу через створення власної торговельної мережі та громадського харчування шляхом виїзної торгівлі, через ларьки та студентські їдальні. Результативним шляхом підвищення попиту на готову продукцію повинна стати розробка власної торгівельної марки.

Третій напрямок антикризових заходів – управлінський, який передбачає низку змін функціональних обов’язків у структурі управління на рівні керівництва господарств. Структурно-функціональні зміни повинні вирішувати питання інтеграційних процесів та сприяти активізації діяльності  у науково-інноваційній та господарській діяльності досліджуваних підприємств.

Розробка та реалізація загальної стратегії активізації діяльності навчально-дослідних господарств має ґрунтуватись на принципах стратегічного менеджменту, підходах антикризового управління та включати такі дії: впровадження нових та удосконалення існуючих технологій; оптимізацію продуктового портфелю господарств, розвиток  каналів  реалізації,  раціональну  цінову  політику; оптимізацію   грошових  потоків,  контроль  за  виконанням  планових  показників; бізнес-планування та удосконалення організаційної структури за принципом побудови продуктових вертикалей (спеціалізованих продуктових технологічних ланцюгів).


 

Рис.3. Архітектура дерева цілей та сфер забезпечення розвитку активізаційної діяльності навчально-дослідних господарств.

 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 



Проведена діагностика внутрішньосистемного механізму створила підґрунтя для виявлення факторів прямого та опосередкованого впливу на активізацію діяльності досліджуваних господарств. За допомогою статистичних методів виявлено найбільш впливові факторні ознаки, які є основою для планування активізаційних процесів виробничо-збутової діяльності за двома напрямами: видом конкретного продукту і по підприємству в цілому.

Сукупність обраних чинників внутрішнього середовища підприємств охоплює усі їх сфери діяльності: виробничу – це показники обсягів виробництва та реалізації продукції, показники виробничого потенціалу господарства – продуктивність, вартість тварин, кількість поголів’я; збутову – обсяги реалізації продукції;  соціальну – кількість працівників; управлінсько-фінансову – залишкова вартість основних засобів, обсяги валового доходу,  показники собівартості й прибутковості продукції та інші.

Як результативну ознаку в ході управління процесами активізації обрано показники валового прибутку, оскільки вони найповніше відображають частку кожного чинника діяльності підприємства та дають змогу складати перспективні прогнози беззбиткових обсягів виробництва та продажу, планувати суми балансового та чистого прибутку по продуктах і підприємству в цілому.  Розмір валового прибутку за видами продукції є критерієм оптимізації продуктового асортименту підприємств.

За допомогою кореляційного аналізу встановлено залежність між валовим прибутком підприємств та їх зовнішніми і внутрішніми факторами. Розрахунок багатофакторної регресії здійснювався за допомогою комп’ютерної програми StatSoft. На основі аналізу отримано рівняння (формула (1)):

у = – 253,68 + 0,47х1 + 0,20х2 + 0,18х3,                         (1)

де у – валовий прибуток господарства, тис. грн; х1 – сума бюджетних дотацій та доплат, отриманих господарством за рік, тис. грн; х2 – обсяги реалізації молока, т;
х3 – обсяги реалізації зернових та зернобобових, т.

Достовірність аналізу та силу взаємозв’язку обраних факторів  підтверджують коефіцієнти множинної кореляції, який становить 0,84 та множинний коефіцієнт  детермінації, який дорівнює 0,71. Статистична надійність та адекватність моделі підтверджується розрахунком фактичного F-критерія Фішера (Fр), який дорівнює 8,86, що більше табличного значення 3,11. Така модель допоможе керівникам підприємств приймати обгрунтованіші управлінські рішення з приводу оптимізації обсягів реалізованої продукції та ефективнішого використання бюджетних дотацій.

У ході дослідження нами запропоновано два напрями формування  адаптивної системи інформаційного забезпечення активізаційної діяльності навчально-дослідних господарств. Перший – передбачає розробку заходів з удосконалення системи інформаційного забезпечення активізаційної діяльності підприємств, що включає стандартизацію системи внутрішньої звітності,  забезпечення якості та коректності стастичної  (зовнішньої) звітності навчально-дослідних господарств, удосконалення аналітичного обліку та внутрішньої звітності господарств на засадах управлінського обліку. Другий напрям включає  дії з підтримки інтеграційних процесів на базі навчально-дослідних  господарств: формування структури управління продуктовими підкомплексами, розробку системи міжгосподарських контрактів та договорів, формування цінової політики міжгосподарського товарообміну, розробку стратегії перерозподілу кінцевого прибутку між учасниками продуктової вертикалі.

Система інформаційного забезпечення активізаційної діяльності навчально-дослідних господарств підвищить їх інвестиційну привабливість, оскільки дасть змогу розробляти обґрунтовані бізнес-плани для фінансово-кредитних установ з точки зору ефективного використання виробничого потенціалу господарств, та створить сприятливі можливості отримання релевантної, прозорої інформації.

 

Книги принадлежат их авторам и выставлены для ознакомления

Лучшие книги

  • Статистика лекции
  • Бюджетоутворюючі податки та їх вплив на розвиток сільсого господарства у Донецькій області - Прокопенко О.А
  • История европейского права - Э. Аннерс
  • Трактат по политической экономии - Жан-Батист Сей
  • Глобальные проблемы современности - историко-социологический анализ - Э. А. Афонин, А. М. Бандурка, А. Ю. Мартынов. mht
  • Аграрні підприємства в трансформаційних умовах державного регулювання АПК - Погуляйко М.В
  • Адаптація методів нечіткого моделювання до умов функіонування Сільськогосподарських підприємств - Цювко І.В
  • Атакованный за призвание - Григорий Гончарук
  • Активізація бюджетнох політики у забезпеченні соціально-економічного розвитку регіонів - Девків О.І
  • Адміністративно-правове забезпечення права громадян світу - Ракша Н.С
  • LiveInternet

  • реклама