ВИСНОВКИ

Дисертаційним дослідженням узагальнено теоретико-методологічні та організаційні засади адміністрування податків. Це дозволило вирішити по-новому науково-практичне зав­дання, що полягає в обґрунтуванні висновків концептуально-теоретичного, методологічного характеру та розробці практичних заходів із підвищення ефективності адміністрування податків в Україні. Узагальнення отриманих результатів дає змогу сформулювати такі висновки і пропозиції теоретичного і практичного характеру:

1. Запропоновано власне визначення терміну «адміністрування податків», яке трактується як сукупність взаємопов’язаних тактичних організаційно-виконавчих заходів управлінської діяльності держави, що здійснюються з метою своєчасної і повної мобілізації обов’язкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів, оптимізації структури оподаткування та раціоналізації податкових процесів. На основі систематизації та узагальнення наукових поглядів вітчизняних та зарубіжних вчених щодо сутності критеріальних вимог, яким повинна відповідати податкова система для досягнення оптимального оподаткування та розвитку економіки, виокремлено принципи ефективного адміністрування податків, які враховують особливості податкових відносин на сучасному етапі та сприятимуть збалансуванню інтересів держави і суб’єктів господарювання в процесі оподаткування. 

2. Встановлено, що неефективність здійснення економічних реформ в Україні головним чином обумовлюється гальмуючим фактором слабкості інституціонального середовища. Обґрунтовано, що в період трансформаційних змін в економіці України побудова ефективного державного управління в сфері оподаткування вимагає використання наукових надбань інституціональної теорії, оскільки будь-які якісні зрушення в економіці можливі завдяки підкріпленню адекватними інституціональними нормами.

3. Встановлено, що діючий механізм адміністрування податків не забезпечує мобілізації нарахованих зобов’язань зі сплати обов’язкових платежів, що обумовлюється наявністю значного обсягу податкової заборгованості. Виконання планових показників адміністрування податків забезпечується за рахунок перекладання податкового тягаря на законослухняних платників податків, що підтверджується вагомою часткою переплати в структурі акумульованих органами податкової служби коштів до бюджетів і державних цільових фондів.  

4. Обґрунтовано існування інституціонально-економічних та психологічних факторів, що обумовлюють існування податкових правопорушень. Серед інституціонально-економічних факторів – економічна вигідність, правова неефективність, недосконалість механізму податкового контролю, високий рівень корумпованості органів державної влади. Психологічні фактори поширення податкових правопорушень – недовіра до державного апарату управління; існування переконань про невідповідність державних видатків на фінансування суспільних благ обсягам обов’язкових платежів, що сплачуються суб’єктами господарювання; низький рівень розвитку податкової етики та податкового менталітету; відсутність ефективних публічних механізмів контролю за дотриманням податкового законодавства.

5. Запропоновано комплекс базових напрямків інституціонально-економічних перетворень, що сприятимуть підвищенню рівня законослухняної сплати обов’язкових платежів. До зазначених напрямків належать: зниження ефекту економічної вигоди від вчинення податкового правопорушення; подолання інституту корупції; підвищення ефективності  діяльності держави; удосконалення механізму податкового контролю; уніфікація, гармонізація та раціоналізація податкового, господарського та регуляторного законодавства; налагодження партнерських стосунків із платниками податків.

6. Обґрунтовано пропозиції щодо розширення повноважень податкових органів у напрямку забезпечення повноти і своєчасності виконання зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами шляхом запровадження з моменту виникнення податкового боргу поняття заставного права на користь держави стосовно будь-якого майна чи майнових прав платника податків, що має заборгованість; прийняття скарг до впровадження відділами апеляції та судами лише після повної чи часткової (за умови прийняття компромісного рішення керівником податкового органу) сплати встановлених податкових платежів та фінансових санкцій (для збалансування прав платників податків та податкових органів доцільно на законодавчому рівні встановити виплату відсотків на користь платника податків, якщо рішення податкових органів буде оскаржено); повернення до практики виставлення податковим органом вимог банку про перерахування коштів з рахунку боржника на погашення боргу до бюджетів та державних цільових фондів;  впровадження процедури винесення судом рішення про обмеження пересування посадових осіб підприємств, установ, організацій та громадян (що мають заборгованість перед державою) з обов’язковим доведенням рішення до відома прикордонної служби; встановлення відповідальності спадкоємців за податковою заборгованістю.

7. Обґрунтовано, що для збалансування інтересів держави та суб’єктів господарювання у процесі адміністрування обов’язкових платежів економічну політику держави доцільно проводити в напрямку послідовного скорочення рівня податкового навантаження за умови стимулювання розширеного відтворення основного капіталу. Автором розроблено моделі, які дозволяють визначити необхідну для зниження рівня податкового навантаження зміну вартості основних засобів, що забезпечить досягнення прогнозованого обсягу ВВП (для прийняття стратегічних управлінських рішень) та яка обумовить зростання бази оподаткування і незмінність запланованої величини податкових надходжень держави (для здійснення оперативних управлінських заходів).

8. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення податкового законодавства з метою усунення схем мінімізації податкових зобов’язань:

- із плати за землю – через законодавче встановлення порядку обчислення земельного податку відповідно до виду діяльності, що займав більшу питому вагу у валових доходах платника податку за минулий рік з метою недопущення використання земельної ділянки державної або комунальної власності, яка була надана для виробничих потреб, у комерційній діяльності; 

- з податку на прибуток та податку на додану вартість – за рахунок використання коштів, отриманих під виглядом операцій за договорами комісії (доручення) на придбання рухомого та нерухомого майна, не за цільовим призначенням; включення до валових витрат та податкового кредиту підприємств «віртуальних» (фактично не наданих) послуг; двоякого тлумачення норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо дати виникнення валових витрат юридичних осіб за витратами на страхування майна і кредитних ризиків та дати виникнення валових доходів страховиків; визнання надходжень у касу підприємства від іноземних інвесторів готівки в національній валюті України як внесків до статутного фонду (первинні прямі інвестиції); труднощів визначення звичайної ціни в цілях оподаткування; використання вексельних схем розрахунків для ухилення від оподаткування податком на додану вартість.

 9. З метою підвищення ефективності адміністрування окремих податків у напрямку забезпечення сталого економічного зростання та суспільного добробуту обґрунтовано пропозиції щодо:

а) трансформації механізму оподаткування доходів громадян у напрямку побудови прогресивної шкали ставок, що застосовуються залежно від рівня середньодушового доходу на члена сім’ї платника податку відносно величини прожиткового мінімуму;

б) диференціації ставок податку на додану вартість у поєднанні з відміною ряду податкових пільг, встановлення зниженої ставки (9%) податку на основні продовольчі товари, сільськогосподарську продукцію і продукти її переробки, стандартної (20%) та підвищеної ставки (25%) на предмети розкоші, паливно-мастильні матеріали, алкогольні напої (крім пива і слабоалкогольних напоїв) та тютюнові вироби;

в) виявлення суб’єктів господарювання з найбільшим ризиком порушення законодавства щодо адміністрування ПДВ шляхом комплексного автоматизованого оцінювання ризиків, пов’язаних з мінімізацією чи ухиленням від оподаткування ПДВ через співставлення даних пошуково-довідкової системи центральної бази даних ДПА України, розшифровок податкового кредиту і податкових зобов’язань у розрізі контрагентів та запропонованого впровадження реєстрації в податкових органах переданих між контрагентами векселів як боргових зобов’язань у взаєморозрахунках. Спрощення механізму відшкодування податку платникам, які не належать до категорії ризикованих;

г) підвищення ставок акцизного збору на тютюнові вироби у напрямку наближення до європейських стандартів; уніфікації ставок акцизного збору по спиртовмісних рідинах з метою попередження порушення податкового законодавства за рахунок їх нецільового використання;

д) модернізації контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісних рідин та продукції їх переробки в напрямку переорієнтації зусиль контролюючих органів головним чином на недопущення чи мінімізацію можливості оприбуткування необлікованої сировини для виробництва спирту, спиртовмісних рідин та їх відвантаження чи використання не за цільовим призначенням на противагу механізму контролю, зорієнтованого на вилучення з тіньового обігу готової алкогольної продукції.