Напрямки розбудови адміністрування податків

 

де  – коефіцієнт зміни вартості основних засобів відносно базового періоду, Q – величина ВВП базового періоду, Q₁ – прогнозована величина ВВП, р – рівень податкового навантаження базового періоду, р₁ – прогнозований рівень податкового навантаження; a, g – параметри функції, визначені на основі ретроспективних даних за допомогою програмного продукту STADIA.

Для оцінки можливостей оперативного (тактичного) впливу держави на рівень податкового навантаження за рахунок економічних заходів, спрямованих на капіталізацію виробництва, що забезпечать зростання бази оподаткування та незмінність запланованої величини податкових надходжень, розроблено модель (2):

 

                                                      (2).

 

У роботі доведено обтяжливість оподаткування податком з доходів фізичних осіб при існуючій ставці 15% для більшої частини населення України, що обумовлено наявним низьким рівнем життя та різкою диференціацією доходів громадян, у результаті чого має місце посилення майнової нерівності та породження соціально-політичного дисбалансу в суспільстві. З метою реалізації регулюючого потенціалу прибуткового оподаткування аргументовано пропозицію про встановлення двох ставок податку з доходів фізичних осіб: знижену – до доходів громадян, величина яких у розрахунку на одного члена сім’ї не перевищує прожиткового мінімуму (в 2007 р. до такої категорії за даними Держкомстату України належало 30,4% населення); стандартну – до доходу, що перевищує попередньо зазначену величину.

Не вирішеними, як доведено у дисертації, залишаються також проблеми, пов’язані із встановленням правомірності та забезпеченням своєчасності відшкодування податку на додану вартість, поширенням використання схем ухилення від оподаткування (зокрема у 2007 р. підрозділами податкової міліції викрито 4336 фіктивних фірм та 294 конвертаційних центрів), неефективним наданням пільг на підтримку сільськогосподарських товаровиробників (у 2007 р. 39% підприємств отримали від сільськогосподарського виробництва збитки, їх сума у розрахунку на 1 підприємство склала 486,0 тис. грн. при тому, що лише за рахунок ПДВ сільгосппідприємствами отримано 938,6 млн. грн.). У роботі розроблено пропозиції щодо вдосконалення існуючого механізму контролю за повнотою і своєчасністю нарахування податку на додану вартість через запровадження реєстрації в органах податкової служби боргових зобов’язань (що використовуються при здійсненні взаєморозрахунків між суб’єктами господарювання), здійснення комплексного автоматизованого оцінювання ризиків, пов’язаних із мінімізацією чи ухиленням від оподаткування ПДВ, у результаті реалізації яких виявлятимуться суб’єкти господарювання з найбільшим ризиком порушення податкового законодавства, до яких доцільно відносити: 1) контрагентів, за податковою звітністю яких встановлено розходження нарахованого податкового зобов’язання та податкового кредиту; 2) фірми, що мають ознаки фіктивності або підприємницькі структури, що мали взаємовідносини з такими фірмами; 3) контрагентів – пов’язаних осіб; 4) підприємницькі структури, які здійснюють господарські операції з використанням відмінних від грошових форм розрахунків. Аргументовано доцільність диференціації ставок ПДВ з одночасним скасуванням пільг для сільськогосподарських товаровиробників.

Доведено існування резервів мобілізації акцизного збору з тютюнових виробів за рахунок підвищення рівня ставок до нормативів ЄС, що, окрім позитивних фіскальних наслідків, створить передумови до розв’язання більш глобальної проблеми – збереження здоров’я нації.