Моніторинг організації  адміністрування податків в Україні

У другому розділі «Моніторинг організації  адміністрування податків в Україні» проведено оцінку адміністрування основних податків, проаналізовано стан мобілізації обов’язкових платежів органами державної податкової служби України, досліджено реалії контрольно-перевірочної роботи за повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів, охарактеризовано фактори впливу на виникнення податкових правопорушень у процесі адміністрування податків.

Проведений у дисертаційній роботі аналіз свідчить, що стан адміністрування податків визначальним чином залежить від макроекономічних тенденцій (рівня економічної та інвестиційної активності господарюючих суб’єктів; сальдо зовнішньоторговельного балансу; рівня внутрішнього приватного попиту, цін на енергоресурси; світової кон’юнктури; коливання курсів валют), механізму адміністрування податків (податкових ставок, пільг, контрольно-перевірочної роботи, заходів зі стягнення податкового боргу) та інституціонального середовища (рівня розвитку демократії та ринкових відносин, стану податкового законодавства, рівня податкової культури громадян, корупції в країні).

У процесі дослідження динаміки податкових надходжень зведеного бюджету зроблено висновок про визначальну роль податкових органів у забезпеченні держави фінансовими ресурсами. Так у 2003–2007 рр. органами податкової служби мобілізовано 54,8–61,2% доходів зведеного бюджету України.

З метою визначення дійсного стану мобілізації нарахованих податків і податкових платежів було проведено коригування показників фактичного нарахування та надходження обов’язкових платежів, зокрема при проведенні розрахунків не враховувався податок з доходів фізичних осіб (аргументуючи це тим, що за даними обліку податкових органів нарахування відображаються виключно по доходах фізичних осіб – підприємців, натомість надходження включають всю суму сплаченого до бюджету податку, в т.ч. податок із заробітної плати робітників та службовців), з величини податкових надходжень вилучено розмір переплати, із нарахованої суми вирахувано відстрочені платежі, термін сплати яких на кінець року не настав. У результаті розрахований відсоток мобілізації податків нижчий від аналогічного показника податкових органів на 27,6–74,5% (табл. 1).

Таблиця 1

Показники мобілізації податковими органами нарахованих податків і податкових платежів до зведеного бюджету України в 2003–2007 рр.

Показник	2003 р.	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2007 р.
1. Надходження податків і податкових платежів, млн. грн.
1.1. Податкові надходження (без податку з доходів фізичних осіб)	34006,1	40779,5	60723,7	75193,8	87871
1.2. Розміри переплати по податках і податкових платежах  на кінець року (без податку з доходів фіз. осіб)	12731,2	10147,2	11997,1	17617,7	26273,1
1.3. Розрахункова величина податкових надходжень до зведеного бюджету, забезпечена податковими органами (1.1.–1.2.)	21274,9	30632,3	58726,6	57576,1	61597,9
2. Нарахування податків і податкових платежів
2.1. Нараховано податків, зборів (без податку з доходів фізичних осіб), млн. грн.	34419,2	40237,0	61925,5	65222,5	76513,8

Продовження табл. 1

2.2. Відстрочені (розстрочені) платежі, термін сплати яких на кінець року не настав (без податку з доходів фізичних осіб), млн. грн.	644,8	2046,4	1742,6	4557,8	6258,4
2.3. Розрахункова величина нарахованих податків і податкових платежів (2.1.–2.2.), млн. грн.	33774,4	38190,6	60182,9	60664,7	70255,4
3. Відсоток надходжень від нарахованих податків за даними ДПА України	137,5	133,6	125,2	147,6	158,0
4. Відсоток надходжень від нарахованих податків за розрахунковими величинами (1.3. / 2.3.)	63,0	80,2	97,6	94,9	87,7
5. Різниця відсотка мобілізації нарахованих платежів за даними ДПА України та за розрахунковими величинами (3-4)	74,5	53,4	27,6	52,7	70,3

 

За проведеними розрахунками мінімальний екстремум мобілізації податковими органами нарахованих обов’язкових платежів спостерігався в 2003 р. – державою недоотримано 37% належних до сплати податків; у 2005 р. мав місце найвищий показник мобілізації – 97,6% нарахованих обов’язкових платежів.

Оцінюючи результати діяльності податкових органів у процесі стягнення податкового боргу, обґрунтовано, що заходи органів податкової служби є ефективними при існуванні оберненої залежності між темпами росту податкового боргу та темпами росту надходжень від його скорочення. У результаті за період 2000–2007 рр. зазначеному критерію відповідають лише показники діяльності податкових органів у 2005–2006 рр. (табл. 2).

Таблиця 2

Динаміка надходжень від погашення податкового боргу в 2000 – 2007 рр.

Рік	Податковий борг з платежів до зведеного бюджету,  млн. грн.	Темп росту, %	Надходження від погашення податкового боргу, млн. грн.	Темп росту, %	Питома вага в сумі податкової заборгованості на кінець року, %
2000	35928	-	10999	-	30,6
2001	19403	54,0	9673	87,9	49,9
2002	24775	127,7	8926	92,3	36,0
2003	23566	95,1	7601	85,2	32,3
2004	23211	98,5	7017	92,3	30,2
2005	17413	75,0	9157	130,5	52,6
2006	12512	71,9	11454	125,1	91,5
2007	11910	95,2	8834	77,1	73,3

 

Визначено вплив на стан податкової заборгованості в Україні ряду  факторів, до яких віднесено встановлений законодавством метод нарахування податків за першою подією, недостатність обігових коштів суб’єктів господарювання, збитковість підприємств.

Встановлено вплив на стан адміністрування податків щорічного перевищення податкових переплат над обсягами податкового боргу (якщо на кінець 2003 р. переплата становила 90,9% величини податкового боргу за податковими зобов’язаннями, то на кінець 2007 р. авансом сплачені податки, збори та інші обов’язкові платежі вже вчетверо перевищили розмір податкової заборгованості). Виконання планових показників діяльності податкових органів забезпечується за рахунок авансових платежів – у структурі акумульованих органами податкової служби коштів до державного та місцевих бюджетів у 2003–2007 рр. частка авансом сплачених податків і податкових платежів коливалась у межах 15,7–27,8% (рис. 1), – що в умовах недостатньої результативності заходів зі стягнення податкової заборгованості вказує на збільшення податкового тиску на законослухняних платників податків.

 

Рис. 1. Рівень переплати в структурі  мобілізованих органами податкової служби обов’язкових платежів у 2003–2007 рр.

 

Встановлено, що основними проблемами контрольно-перевірочної роботи податкових органів, є: здійснення контролю за  діяльністю суб’єктів господарювання, що, перебуваючи на обліку, не сплачують податків (у 2007 р. до такої категорії належало 14% зареєстрованих у податкових органах юридичних осіб та 6% підприємців); підвищення рівня необґрунтованого втручання у фінансово-господарську діяльність суб’єктів підприємництва та відсутність ефективних механізмів відбору платників податків до проведення податкових перевірок (за п’ять років при зростанні кількості податкових перевірок юридичних осіб на 37,6% відбулося зменшення величини донарахованих платежів у розрахунку на одне підприємство з 16,2 тис. грн. у 2003 р. до 11,5 тис. грн. у 2007 р.); низька частка мобілізації донарахованих за результатами податкових перевірок обов’язкових платежів (34,2%–54,2% у 2003–2007 рр.), що є наслідком недоліків існуючого механізму стягнення податкової заборгованості та вагомої частки скасувань рішень податкових органів (упродовж 2003–2007 рр. у середньому 16,8% суми, донарахованої за результатами податкових перевірок, скасовано); схильність вітчизняного бізнесу до використання схем ухилення від оподаткування та мінімізації податкових зобов’язань.

Дослідженням рівня податкового навантаження в Україні виявлено невідповідність зростання ВВП та податкових надходжень у 2002, 2003 та 2005–2007 рр., що є свідченням посилення фіскального тиску на економіку. Встановлено, що однією з найактуальніших проблем, пов’язаних із регулюючими процесами в податковій системі, є проблема нерівномірного розподілу податкового тиску в Україні, що породжена значною кількістю різноманітних неефективних (з точки зору виконання регулюючого впливу на розвиток пріоритетних напрямків економіки, інвестиційної та інноваційної діяльності) податкових пільг (в 2007 р. темпи росту втрат бюджету від надання податкових пільг перевищили темпи росту податкових надходжень), перенесенням основного тягаря податкової діяльності держави на підприємства реального сектору економіки, що негативно впливає на рішення інвестора вкладати кошти у розвиток промисловості.

У результаті проведеного дослідження визначено, що на сучасному етапі економічного розвитку пріоритетним напрямком підвищення ефективності адміністрування податків є виховання законослухняного типу платника податків на зразок економічно розвинутих країн, що вимагає максимальної узгодженості інтересів держави і економічних агентів у процесі справляння обов’язкових платежів та уніфікації формальних і неформальних норм інституціонального середовища.