Теоретико-організаційні основи адміністрування податків

У першому розділі «Теоретико-організаційні основи адміністрування податків» розкрито сут­ність та принципи адміністрування податків, його функціональні елементи, досліджено еволюцію наукових поглядів на роль держави в управлінні оподаткуванням.

Встановлено, що у загальнонауковому плані термін «адміністрування податків» пов’язують з термінами «управління оподаткуванням», «податковий менеджмент». Побудова пізнавальної матриці дослідження зазначених понять дала змогу виокремити їх спільні та відмінні риси. «Управління» визначено як узагальнююче поняття, що характеризує здійснення керуючого впливу на податкову систему. Сутність податкового менеджменту обумовлюється існуванням людського фактору, виконанням функцій планування, організації, координації, контролю та мотивації, здатності прийняття раціональних рішень та гнучкості реагування на зміну зовнішніх факторів з метою удосконалення оподаткування. Адміністрування визначає комплекс тактичних організаційно-виконавчих заходів, що здійснюються у процесі реалізації податкової політики держави. 

У дослідженні наголошено, що адміністрування податків, як і податковий менеджмент, знаходиться в тісній взаємодії з податковою політикою, виступаючи механізмом її практичного втілення. Однак у політиці переважає ідейна сторона заходів і рішень, у менеджменті – методологічна, а в адмініструванні – організаційно-виконавча. Адміністрування податків перебуває під впливом податкової політики держави, яка формує організаційний механізм податкової системи і визначає зміст адміністрування. Водночас у процесі адміністрування податків визначаються напрямки удосконалення податкової політики.

Адміністрування податків, як і кожна система управління, складається з двох взаємопов’язаних складових – суб’єкту (керуючої системи) та об’єкту (керованої системи). Суб’єктами адміністрування податків є, з одного боку, податкові та митні органи, управління Пенсійного фонду, органи державної служби зайнятості, виконавчі дирекції відділень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, управління та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, а з іншого – суб’єкти господарювання (юридичні і фізичні особи) – платники податків, зборів та обов’язкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів. Об’єктом адміністрування податків виступають процеси, що відбуваються у зв’язку з виникненням, зміною та припиненням обов’язків по сплаті податків, зборів та інших обов’язкових платежів.  

На основі аналізу наукових поглядів на сутність загальних критеріальних вимог, яким повинна відповідати податкова система для досягнення оптимального оподаткування та розвитку економіки, сформульовано сучасні принципи ефективного адміністрування податків в Україні.

Наголошено, що цілісність механізму адміністрування податків забезпечується через комплекс взаємопов’язаних, взаємообумовлених та взаємодоповнюючих складових процесів, які виступають функціональними елементами адміністрування податків. Визначено, що у практиці діяльності податкових органів такими елементами є: облік, що включає реєстрацію та облік платників податків – юридичних і фізичних осіб, облік податкових платежів; нарахування податкових зобов’язань органом податкової служби; аналіз стану надходження податків та податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів; виконання планових завдань із мобілізації обов’язкових платежів; податковий контроль; стягнення податкового боргу.

Доведено, що податковий контроль як елемент адміністрування податків пронизує всі напрямки діяльності податкових органів. Виділено такі завдання податкового контролю: 1) моніторинг податкових надходжень у бюджети та державні цільові фонди, контроль за дотриманням всіма учасниками податкових відносин законодавства про податки та збори, покарання порушників податкового законодавства, відшкодування збитків, завданих державі в результаті невиконання платниками податкових зобов’язань, що обумовлено фіскальною спрямованістю діяльності податкових органів; 2) профілактика податкових правопорушень – виконання превентивної функції податкового контролю; 3) формування інформаційного масиву про платника обов’язкових платежів, тобто його податкової історії; 4) аналіз ефективності адміністрування податків, його вплив на економічний розвиток країни, доцільність введення нових чи відміни існуючих видів обов’язкових платежів, зміни механізму адміністрування окремих податків, надання податкових пільг; 5) дослідження методів ухилення від оподаткування, виявлення колізій і прогалин податкового законодавства та вироблення пропозицій щодо їх усунення; 6) зміна пріоритетів податкової політики держави.

Розглянувши бачення різними економічними школами функцій держави в регулюванні економіки через управління оподаткуванням, зроблено висновок, що для використання у макроекономічному управлінні в Україні засвідчених світовою практикою ефективних теоретичних методів та засобів податкової діяльності необхідна зважена, науково обґрунтована економічна політика держави, спрямована на вирішення найважливіших завдань розвитку економіки і суспільства, погоджена та скоригована відповідно до національних умов, підкріплена відповідними інституціональними перетвореннями.