Актуальність теми.

 Широкомасштабна реформа земельних, майнових і суспільних відносин у виробничій сфері АПК України внесла суттєві зміни у раніше сформовані міжгалузеві економічні взаємовідносини суб'єктів спиртопродуктового підкомплексу. Тісна залежність виробництва кінцевої продукції від економічного стану сировинних галузей, насамперед зернового господарства, спричинила певний спад продуктивності переробних підприємств, позначилась на кон'юнктурі ринку тощо. Водночас, навіть за наявності багатьох негативних чинників, галузь була і залишається джерелом значних грошових надходжень до державного і місцевих бюджетів, утримує значний виробничий потенціал, забезпечує робочі місця багатьом тисячам жителів невеликих міст і населених пунктів.

Враховуючи важливе місце спиртопродуктового підкомплексу в економіці регіонів і держави в цілому, необхідність виходу з кризи й нарощування виробництва продукції є надзвичайно важливим завданням. При цьому ефективне використання наявного потенціалу, а саме в цьому і криється суть проблеми, є вихідним завданням її вивчення та опрацюваннядля досягнення поставленої мети.

У зв'язку з цим для обгрунтування шляхів виходу з кризової ситуації необхідно було дослідити аграрно-економічні засади спиртопродуктового виробництва, його міжгалузеві зв'язки і відносини, які являють собою сукупність погоджених організаційно-технічних дій учасників спільної діяльності на основі дотримання пропорційності, синхронності та оптимального режиму роботи всіх ланок інтегрованого виробництва.

При обгрунтуванні пропозицій необхідно брати до уваги особливості агропромислового виробництва, які не завжди піддаються регулюванню, але інколи істотно позначаються на результатах діяльності. Тому їх необхідно враховувати, щоб забезпечити ефективність інтеграції в економіці та організації, техніці й технології діяльності спиртопродуктового підкомплексу. Вони є реальною запорукою вирішення  стратегічного завдання спиртопродуктового виробництва, сутність якого зводиться до цілковитого забезпечення потреб країни в спиртопродуктах. Важливе значення при цьому має опрацювання теоретико-методичних та практичних засад раціонального розвитку аграрно-економічного потенціалу підкомплексу, від стану якого залежить ефективність виробництва в цілому. Ці та інші аспекти не знайшли достатнього відображення у наукових та практичних розробках.

Таким чином, народногосподарська важливість підвищення ефективності спиртопродуктового підкомплексу зумовлює необхідність дослідження зазначеної проблеми з обгрунтуванням конкретних напрямів та шляхів її вирішення і визначає  актуальність теми дисертаційного дослідження.