§ 1. ПОНЯТТЯ МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВИ ТА ЙОГО СТРУКТУРА

Як було відзначено раніше, державне організоване суспільство для

підтримки своєї життєдіяльності, вирішення завдань, які стоять перед

державою, потребує функціонування різноманітних державних орга_

нізацій.

Відомо, що функції державної влади здійснюються саме її чинов_

никами, армією, адміністрацією, судами. З цього випливає, що дер_

жавна влада є не лише простою назвою.

Механізм держави являє собою систему державних організацій, зав_

дяки яким реалізується державна влада, забезпечується державне кер_

івництво суспільством.

Всі державні організації тісно пов’язані між собою. Кожна з них

виконує відповідні завдання, є частиною загального механізму, в яко_

му всі органи діють узгоджено, в рамках єдиної системи. Механізм дер_

жави визначається його суттю. Цей необхідний зв’язок може бути оха_

рактеризований як зв’язок причини і наслідку, який опосередковуєть_

ся впливом форми держави. Так, за умов антидемократичного режиму

цей механізм включає систему органів, установ, через яку політичні

сили, які стоять при владі, реалізують державну владу, забезпечують

свою економічну, політичну, ідеологічну перевагу і здійснюють дер_

жавне керівництво суспільством. В ньому втілюється матеріальна сила

влади, він завжди існує у відповідній формі, яка забезпечує реальність

цієї сили.

Проте слід відзначити, що на механізм держави впливає стан еко_

номічного базису, співвідношення політичних сил, цілі, завдання і

функції держави, у відповідності з якими утворюється державний ме_

ханізм і вносяться необхідні зміни.

Механізму держави притаманні такі властивості:

1. Він складається з особливої групи людей, яка відокремилась із сус_

пільства і займається тільки тим або головним чином тим, що управляє.

2. Державні органи, що утворюють його, підпорядковані один од_

ному. Уособлення окремих ланок механізму і перетворення їх в домі_

нуючу силу саме і є показником кризи політичної влади, яку періодич_

но переживає держава.

3. Кожний орган наділений владними, обов’язковими для всіх по_

вноваженнями. Виступаючи від власного імені, державний орган діє

як орган державного володарювання.

155

Розділ VІІІ. Механізми держави

4. Обов’язкова наявність організаційних і матеріальних засобів при_

мусу.

Державний механізм можна назвати «державною владою» або «пуб_

лічною владою». Він створюється для здійснення функцій держави, і

цей зв’язок найбільш повно виявляє себе у конкретній структурі дер_

жавного апарату.

Виходячи з цього, можемо дати визначення поняттю, яке у юри_

дичній науці називають механізмом держави.

Механізм держави — це система всіх державних організацій, які ство:

рюються для організації і безпосереднього здійснення завдань і реалізації

функцій держави.

Структуру механізму держави становлять:

а) апарат держави;

б) державні підприємства;

в) державні установи;

г) інші державні організації.

Державний апарат — це частина механізму держави, яка являє собою

систему всіх державних органів, які наділені владними повноваженнями

для здійснення завдань та функцій держави, за допомогою яких практич:

но здійснюється державна влада.

Державні підприємства являють собою самостійні господарські

організації, створені і зареєстровані у встановленому законом порядку

для здійснення господарської діяльності з метою задоволення суспіль_

них потреб у товарі (продукції, роботах, послугах) і одержання прибут_

ку, які діють на підставі статуту, користуються правами і виконують

обов’язки щодо своєї діяльності, є юридичними особами, мають само_

стійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в банку. Іншими сло_

вами державні підприємства – це вид державних організацій, які безпосе:

редньо реалізують функції та завдання держави у сфері матеріального ви:

робництва.

Державне підприємство являє собою організаційно_правову фор_

му підприємства, заснованого на державній власності. Визначення

«державне» вказує, що дане підприємство має особливості правового

становища порівняно з недержавними підприємствами. Ці особливості

обумовлені способом відмежування функцій власника від функцій уп_

равління майном в державному підприємстві. Саме державне підприє_

мство як майновий комплекс є об’єктом права державної власності.

Підприємству як суб’єкту права це майно належить на праві повного

господарського відання. Дане право вужче, ніж право власності. Обсяг

його залежить від цільового призначення даного майна. Державне

підприємство володіє, користується і розпоряджається цим майном,

156

Кельман М. С., Мурашин О. Г.

«вчиняючи щодо нього будь_які дії, що не суперечать закону і цілям

діяльності підприємства», тобто його статуту. Оскільки державне

підприємство є суб’єктом права повного господарського відання май_

ном, а не суб’єктом права власності, щодо державних підприємств діє

спеціальна категорія — правовий режим майна державних підприємств

(ст.37 Закону «Про власність»). Вона означає, що державні підприєм_

ства керуються спеціальними правилами заснування, утворення їх май_

на при заснуванні, визначення цілей і предмета діяльності (статути зат_

верджують і контролюють уповноважені органи), управління майном,

розподілу прибутку тощо.

Державні підприємства як суб’єкти однієї форми власності (органі_

заційної форми) поділяються на види:

а) державні підприємства, засновані на загальнодержавній власності;

б) державні підприємства, засновані на республіканській (Автоном_

на Республіка Крим) власності;

в) державні комунальні підприємства, засновані на власності адмі_

ністративно_територіальних одиниць. Усі ці підприємства _ державні

юридичні особи.

Державні установи — це такі державні організації, які реалізують

здійснюють завдання та реалізують функції держави у сфері нематері:

ального виробництва.

Для державних установ типова не виробнича діяльність і вони функ_

ціонують, в основному, на підставі бюджетного фінансування. Слід

мати на увазі, що державні підприємства і установи не можуть характе_

ризуватися як державні органи тому, що вони:

а) не наділені владними повноваженнями, тобто не є носіями дер_

жавної влади;

б) здійснюють управлінські функції лише в сфері своєї діяльності в

межах підприємства чи установи;

в) мають чітко визначену тільки їм притаманну організаційну струк_

туру, характер повноважень;

г) керуються у своїй діяльності статутом, наділені правами юридич_

ної особи.

Власне державні підприємства і установи не слід ототожнювати з

органами держави, але не можна протиставляти їх один одному, ос_

кільки усі вони належать до державних організацій, які діють у єдності

і взаємозв’язку. В свою чергу державний апарат повинен забезпечува_

ти реалізацію функцій держави завдяки діяльності підприємств і уста_

нов, якими він керує.

157

Розділ VІІІ. Механізми держави

Державний апарат має специфічне призначення, а саме: здійснен_

ня державної влади, проте на його структуру і принципи формування

впливають різні фактори економічного, політичного, історичного,

міжнародного та іншого характеру, причому суттєві чи функціональні

зміни вимагають удосконалення державного апарату, появу нових

органів держави.

У найбільш абстрактній, загальній формі структура державного

апарату може бути представлена таким чином:

а) органи законодавчої влади — тобто «первинні» органи держав_

ної влади в буквальному розумінні цього слова, які є основою для інших;

б) органи виконавчої влади — виконавчо_розпорядчі органи, які

здійснюють повсякденну оперативну роботу щодо державного управлін_

ня суспільними процесами в інтересах суспільства: вони мають допоміжні

державні установи (апарат управління, тобто організаційний і матеріаль_

ний апарат підготовки, прийняття і реалізації актів управління);

в) органи судової влади — органи, що вирішують спори про право,

які виникають у таких сферах суспільного життя, як: правотворчість

(Конституційний Суд); підприємницька діяльність й управління (арб_

ітражні суди); правовідносини громадян між собою та з юридичними

особами, а також у разі вчинення громадянами злочинів (місцеві суди);

спори, які виникають у сфері міжнародної торгівлі (міжнародні ко_

мерційні, апеляційні, арбітражні) суди;

г) правоохоронні органи — державні органи спеціально уповнова_

жені здійснювати контроль і нагляд за додержанням Конституції, за_

конів та інших нормативно_правових актів, забезпечувати правопоря_

док, застосовувати заходи державного примусу до правопорушників1.

Від державного апарату слід відрізняти апарат державних органів,

до складу якого належать певні допоміжно_обслуговуючі структурні

підрозділи та посади, призначення яких полягає у забезпеченні вико_

нання відповідними органами влади покладених на них функцій і зав_

дань згідно з їх компетенцією2.

Державний апарат будує свою діяльність на підставі певних принципів.

До них відносяться: а) демократизм; б) національна рівноправність; в)

законність; г) суверенність; д) розподіл влади; е) соціальна справед_

ливість; є) гуманізм і милосердя; ж) поєднання переконання і примусу;

з) привселюдність, відкритість, врахування громадської думки тощо.

1 Див.: Осадчий В.І. Правоохоронні органи// Юридична енциклопедія. – Т.5. – К.,

2003. – С.47.

2 Авкр’янов В.Б. Державний апарат // Юридична енциклопедія. – Т.2. – К., 1999. – С.121.

158

Кельман М. С., Мурашин О. Г.

Демократизм в Україні характеризується тим, що державний апа_

рат формується за волею більшості населення, виражає і виконує волю

громадянського суспільства.

Національна рівноправність полягає в тому, що як корінна, так і всі

інші національні групи, що проживають на території України, є рівноп_

равними. Держава гарантує всім здійснення, охорону, захист та відтво_

рення політичних, економічних, громадянських, соціальних та куль_

турних прав.

Законність означає, що державний апарат організується і діє на ос_

нові законів. Його діяльність спрямована на виконання законів і відбу_

вається у порядку, передбаченому чинними законами.

Державний апарат є виразником суверенітету народу. Суверенність

полягає в тому, що робота державного апарату будується на засадах вер_

ховенства, повноти, неподільності, самостійності влади всередині країни

та рівноправності і незалежності від будь_кого у зовнішніх відносинах.

Державна влада в Україні здійснюється за принципом розподілу вла:

ди на законодавчу, виконавчу і судову. Єдиним органом законодавчої

влади є Верховна Рада України, вищим органом у системі виконавчої

влади — Кабінет Міністрів. Правосуддя в Україні здійснюється вик_

лючно судами, що будуються за територіальним і спеціальним принци_

пами. Забезпечено закріплення системи, стримок і противаг між різни_

ми гілками влади.

Принцип соціальної справедливості державного апарату означає, що

його завданням є забезпечення соціальної злагоди, консенсусу між

різними частинами суспільства, балансу різних інтересів усіх соціаль_

них прошарків, груп та інших верств населення.

Гуманізм і милосердя виявляються в тому, що державний апарат до_

помагає здійснювати всім верствам населення їх суб’єктивні права, охо_

роняє й захищає основні права людини і громадянина, віддаючи пріо_

ритет загальнолюдським цінностям, забезпечує гуманне і милосердне

ставлення до всього населення України і кожного, окремо взятого інди_

віда.

Важливим принципом державного апарату України є поєднання пе:

реконання і примусу. Примус до осіб застосовується лише тоді, коли ви_

черпано всі можливості переконання, і особа не підкорилася загально_

державним інтересам та інтересам громадянського суспільства.

Привселюдність, прозорість та врахування громадської думки озна_

чає, що свої функції державний апарат виконує відкрито, співпрацює з

різними громадськими об’єднаннями і рухами, вивчає громадську дум_

ку і враховує її в організації та здійсненні покладених на нього завдань.

Забезпечення злагоди і солідарності у суспільстві.

159

Розділ VІІІ. Механізми держави

Завершуючи висвітлення цього питання, слід зазначити, що в Кон_

ституції України (ст.1) підкреслено: «Україна є суверенна і незалежна,

демократична, соціальна, правова держава». Наведена інтерпретація

держави дає можливість внести цілий ряд доповнень до поняття пра_

вової держави, врегулювати межі не тільки політичного, але й безпосе_

редньо економічного, соціального і духовного впливу держави на гро_

мадянське суспільство.

Виходячи саме з такого поняття державного механізму, який вико_

нує завдання і функції держави суверенної і незалежної, демократич_

ної, соціальної і правової, доцільно окреслити напрями його реформу:

вання і перебудови у відповідності до положень адміністративної рефор_

ми, що відбувається в країні. Це насамперед:

_ взаємодія усіх гілок влади в інтересах всебічного розвитку і

зміцнення України;

_ реформування судово_правової системи, адже власне суд має ста_

ти тією силою, що захищатиме право, забезпечуватиме його верховен_

ство у державному та суспільному житті;

_ відповідальність, синтез енергії, дисципліни і згуртованості в

діяльності державного апарату, його ефективна і цілісна кадрова пол_

ітика, компетентність, професіоналізм в роботі;

_ здійснення збалансованої регіональної політики, а також нала_

годження системи місцевого самоврядування;

_ скорочення державного апарату, його реорганізація, поглиблен_

ня принципу розмежування функцій між гілками влади;

_ запровадження незалежної правової експертизи, спрямованої на

прийняття законопроектів і рішень;

_ необхідність нової системи ціннісних орієнтацій, основу якої скла_

датимуть свобода, демократія, незалежність засобів масової інформації,

соціальна справедливість, духовний розвиток на основі національних

і загальнолюдських базових цінностей;

_ необхідність запровадження демократичних процедур вирішен_

ня конфліктів між організаціями державного механізму.