§ 3. ГОЛОВНІ ВНУТРІШНІ ФУНКЦІЇ

Україна переживає один із найважливіших етапів розвитку своєї

державності, правовий каркас якої окреслений у прийнятій у 1996 році

Конституції. Цей етап почався перехідним періодом здійснення корі_

нних політичних, соціально_економічних і духовних перетворень, фор_

мування заснованого на ринковій економіці громаданського суспіль_

ства і демократичної, соціальної правової держави, у якій людина, її

права і свободи є вищою цінністю С виконанням цих завдань безпосе_

редньо пов’язана зміна і розвиток функцій Української держави в по_

рівнянні з періодом до припинення існування СРСР.

125

Розділ VІ. Функція держави

Ринкова реформа помітно обмежила межі і видозмінила механізм

впливу держави на економічні відносини, створила умови для розвит_

ку приватної власності і вільного підприємництва, призвела до роздер_

жавлення економіки. Демонтаж адміністративно_командної системи

усунув монополію державного керівництва економікою, властиву гос_

подарсько_організаторській функції социалистичної держави, розчис_

тив шлях ринковим відносинам. У обстановці економічної незалеж_

ності система зрівняльного розподілу матеріальних благ перестала

відповідати новим економічним відносинам, перетворилася в стриму_

ючий фактор їх розвитку. У зв’язку з цим відпала необхідність у функції

державного контролю за мірою праці і мірою споживання. У нових

умовах істотно змінився і водночас ускладнився зміст господарсько_

організаторської, культурно_виховної та інших внутрішніх функцій, що

раніше здійснювалися Радянською державою; в одну з головних пере_

творилася функція збору податків.

Відповідно виникла необхідність внести уточнення як у саму систему

функцій, так і в їхні назви. В сучасний період Українській державі влас_

тиві такі головні внутрішні функції: економічна; соціальна; розвитку культу_

ри, науки й освіти; оподатковування і стягування податків; екологічна;

охорони прав і свобод громадян, усіх форм власності, правопорядку.

Економічна функція. В ній найбільше повно виявляється сучасна роль

держави у сфері господарювання. В основі цієї функції лежить життє_

во необхідна реальна ринкова реформа, покликана докорінно транс_

формувати економічний механізм України.

За минулі роки вже позначилися деякі важливі елементи ринкових

відносин: економічна свобода, право власності, прав на підприємниць_

ку діяльність, яка не заборонена законом; право на користування при_

родними та іншими обєктами суспільної власності. Водночас виник_

нула необхідність пошуку оптимальних способів участі держави в

економічних процесах, налагодження ефективного державного ре_

гулювання, спільно з ринковими механізмами. У цьому головна особ_

ливість економічної функції сучасної Української держави в порівнянні

з господарсько_організаторською функцією Радянської держави з нео_

сяжних керівництвом економікою.

Сьогодні економічна функція охоплює такі напрямки державної

діяльності, як структурна перебудова української економіки, за якої

буде вироблятися тільки продукція, що життєво необхідна людині, дер_

жаві, світовітовому ринку; переважна підтримка стратегічних, високо_

конкурентних на світовому ринку і соціально значимих для України

виробництв; демонополізація виробництва; реальна підтримка вироб_

ників, у тому числі малого підприємництва; цілеспрямована інвести_

126

Кельман М. С., Мурашин О. Г.

ційна політика; відстоювання інтересів українських компаній на внут_

рішньому і світовому ринках; продовження приватизації; реформа еко_

номічного механізму аграрного сектора; зниження темпів інфляції і

гальмування росту цін тощо.

Соціальна функція. Зміст цієї функції багатоманітний: у державі охо_

роняються праця і здоров’я людей, встановлюється гарантований

мінімальний розмір оплати праці, забезпечується державна підтримка

сім’ї, материнства, батьківства і дитинства, інвалідів і пристарілих гро_

мадян; розвивається система соціальних служб; встановлюються дер_

жавні пенсії, грошові допомоги й інші гарантії соціального захисту.

Соціальна функція держави спрямована на пом’якшення і подо_

лання таких явищ теперішнього перехідного періоду, як бідність, по_

глиблення нерівності і ріст безробіття; на стабілізацію рівня життя на_

селення і більш рівномірний розподіл тягаря економічних труднощів

між різноманітними групами населення.

Функція розвитку культури, науки й освіти. Ця фунція склалася замість

культурно_виховної функції, що здійснювалася раніше із властивим

їй домінуванням монопольної державної ідеології. На відміну від ста_

рої теперішня функція розвитку культури, науки й освіти грунтується

на визнанні Конституцією України (ст. 15) ідеологічного різноманіт_

тя, відповідно до якої ніяка ідеологія не може встановлюватися в якості

обов’язкової. Стаття 54 Конституції гарантує кожному свободу літера_

турної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуаль_

ної власності, авторських прав.

Зміст цієї функції сьогодні складає різнобічна державна підтримка

розвитку культури, літератури, мистецтва, театру, кіно, музики, живо_

пису, архітектури і т.д.; фізичної культури і спорту; радіо, телебачення

та інших засобів масової інформації; збереження історико_культурних

пам’яток, історичних комплексів, заповідних територій, архівів, музеїв,

бібліотек.

До змісту даної функції входять також: державна підтримка розвитку

науки, її природної інтеграції в нові ринкові умови; створення сприят_

ливих умов для творчої діяльності наукових колективів і для вільної

змагальності різноманітних шкіл і напрямків; підтримка пріоритетно_

го розвитку фундаментальних теоретичних досліджень і принципово

нових технологій; ефективне використання як освітнього, так і науко_

вого потенціалу вищої школи, розвиток інтеграції науки і вищої осві_

ти; заходи для поліпшення роботи загальноосвітньої школи.

Екологічна функція, або функція охорони природи і раціонального

використання природних ресурсів. Об’єктивним чинником, що вик_

127

Розділ VІ. Функція держави

ликає необхідність такої основної державної функції, є розвиток нау_

ково_технічної революції та її наслідки для людини. Маючи величезні

блага для людей, НТР одночасно з тим неминуче пов’язана з багатора_

зово зростаючим залученням навколишнього природного середовища

в суспільне виробництво, що, у свою чергу, викликає різного роду не_

гативні наслідки в екологічних системах; веде до забруднення повітря і

водних джерел, підвищеної радіації, створює загрозу рослинному і тва_

ринному світу, здоров’ю і життю людини. У цих умовах проблема еко_

логії вийшла на передній план не тільки в межах окремої країни, але й

у глобальному, міжнародному масштабі, перетворилася в проблему

порятунку землі, зберігання людства.

Головний зміст екологічної функції складають державне керівниц_

тво і координація діяльності в області охорони навколишнього середо_

вища, регулювання природокористування, забезпечення екологічної

безпеки, оздоровлення і поліпшення якості навколишнього середови_

ща.

За допомогою законодавства держава встановлює правовий режим

природокористування, бере на себе зобов’язання перед своїми грома_

дянами що до забезпечення нормального середовища для існування.

Функція оподатковування і стягування податків. Цей напрямок діяль_

ності держави охоплювалося раніше більш загальною, господарсько_

організаторською функцією.

У нових умовах розвитку України в силу зростання ролі, значного

розширення обсягу й ускладнення змісту дана функція, будучи тісно

пов’язаною з економічною, водночас виділилася в одну із самостійних

основних функцій. Її зміст складають формування і поповнення як

державного, так і муніципального бюджету за рахунок усіх видів по_

датків, у тому числі податку з прибутку підприємств, заснованих на усіх

формах власності, податку з доданої вартості, акцизів, податків з гро_

мадян і т.п., а також передбачених законом фінансових зборів, митних

зборів і платежів.

Контроль за її здійсненням покладений на Державну податкову

адміністрацію і органи податкової міліції, що перевіряють правельність

нарахування податків, своєчасність їх сплати, виявляють податкові пра_

вопорушення і злочини.

Крім того, вони покликані забезпечувати дотримання законодав_

ства громадянами, що займаються підприємницькою діяльністю.

Одночасно з цим, в ході стабілізації обстановки, усе повніше і цілес_

прямовано повинно проявляти себе і таке важливе призначення по_

даткової функції, як регулюючий вплив на економіку.

128

Кельман М. С., Мурашин О. Г.

Функція охорони прав і свобод громадян, всіх форм власності, забезпечен_

ня законності і правопорядку. В сучасних умовах відбуваються суттєві зміни

і розвиток всіх складових змісту цієї функції.

Конституція України (ст. 3) визнавши людину, її життя і здоров’я,

честь і гідність, недоторканність і безпеку найвищою соціальною

цінністю, вперше закріпила утвердження і забезпечення прав і свобод

людини головним обов’язком держави. Тим самим охорона і розвиток

політичних, економічних, соціальних, культурних, особистих прав і

свобод громадян складають зміст діяльності всіх законодавчих, вико_

навчих і судових органів державної влади.

Новим моментом у змісті даної функції є також те, що відповідно

до ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх

суб’єктів права власності. Відповідно до цього, насамперед, повинен

здійснюватися рівний правовий захист усіх форм власності.

В сучасних умовах зросло значення охорони правопорядку, що пе_

редбачає забезпечення режиму законності, попередження і зменшен_

ня правопорушень.

З урахуванням небезпечних тенденцій у динаміці росту і структурі

злочинності, що являє загрозу національної безпеки України, головне

в охороні правопорядку сьогодні – це приборкання злочинності.

Останнім часом розпочаті заходи для концентрації зусиль держави

на цьому важливому напрямку, підготовлена державна програма бо_

ротьби зі злочинністю на найближчі роки.

Особливе місце в правовому забезпеченні боротьби зі злочинністю

покликаний зайняти новий Кримінальний кодексУкраїни, що вступив

у силу з 1 вересня 2001 р. Важлива роль у цьому належить також зако_

нам України про прокуратуру (нова редакція), про оперативно_розшу_

кову діяльність та ін.