СУСПІЛЬСТВІ.

У літературі все більшої ваги набуває думка про те, що існування

сучасного західного суспільства і його держави закономірне, що при

досягненні найвищого рівня індустріального розвитку внаслідок ево_

люційного шляху з’являється нова соціальна система, яка існувала по_

ряд із соціалістичними державами. За капіталізмом і його державними

формами наступає інша фаза розвитку, яка отримала назву постіндус_

тріального суспільства, в якому буржуазна держава сприяє трансфор_

мації капіталізму у змішану економіку; така держава однаково піклуєть_

ся про всі верстви населення, а націоналізований сектор економіки, його

регулювання і програмування, державна система соціального захисту

свідчитиме про конвергенцію двох соціальне протилежних систем.

Констатуючи той факт, що сучасна буржуазна держава є складним

політичним організмом, що враховує реалії сучасного розвитку, які

згладжують протиріччя між різними соціальними групами і прошар_

ками (класами) суспільства (державне регулювання економіки, вста_

новлення мінімального рівня заробітної плати, проведення соціальних

програм, здійснення пенсійного забезпечення), слід підкреслити, що

все це здійснюється в інтересах тих, хто має політичну владу, багаточи_

сельного прошарку власників, в інтересах приватного підприємця.

Називаючи три основних типи експлуататорських держав (рабов_

ласницька, феодальна, буржуазна), К.Маркс, Ф.Енгельс, В.Ленін вка_

зували і на такий історичний тип, як соціалістичну державу, яка у най_

ближчій історичній перспективі повинна була перерости у комуністич_

не самоврядування.

Слід відзначити, що класово_формаційний підхід до типології дер_

жав був єдиним у нашій науковій та навчальній літературі до останньо_

го часу, поки широкий загал нашої громадськості не ознайомився з

світовою політико_правовою думкою щодо інших критеріїв типології

111

Розділ V. Типологія держав

держав. Як ми вже згадували, одним із поширених критеріїв типової

класифікації держав є поняття «цивілізація». В основу типології дер_

жав кладуть рівень цивілізації, досягнутий тими чи іншими народами.

Який же з двох підходів до типології держав можна прийняти? Ко_

жен з них має свої переваги, недоліки і право на існування. Історично

закономірним є виникнення і функціонування формаційного підходу

в середині XIX _ на початку XX ст. 1 сьогодні не можна цілком відкида_

ти класифікацію держав на історичні типи (рабовласницька, феодаль_

на, буржуазна), але важливо враховувати, що критерій такого поділу

обмежений певними рисами — базисними, класово_економічними:

поза увагою залишається багато історичних явищ, які складають гли_

бинну сутність суспільства та його політичної організації.

На нашу думку, найбільш привабливий вигляд має цивілізаційний

підхід особливо до типології сучасних держав.

На завершення , звернемося до окремих сучасних типів держав:

світських, теократичних (релігійних), перехідних (постсоціалістичних).