§ 5. СОЦІАЛІСТИЧНА ДЕРЖАВА

Теоретичні основи соціалістичної держави були закладені в пра_

цях основоположників наукового комунізму К. Маркса і Ф. Енгельса і

розвинуті у творах В. І. Леніна, а також у документах комуністичних

партій і наукових досліджень вчених, що стоять на марксистсько_ле_

нінських позиціях.

З моменту свого зародження марксистське вчення про державу вза_

галі і про соціалістичну державу особливо піддавалося різким напад_

кам і критиці з боку представників різноманітних політичних течій та

ідеологій. Піддається воно їм і сьогодні. Це цілком природно і зрозу_

міло, якщо виходити з багаторазово підтвердженої життєвої тези про

те, що будь_яке вчення про державу завжди відбиває певні, нерідко дуже

суперечливі політичні погляди й інтереси, а також несумісні одині з

одними політичні цінності й амбіції.

Марксистське вчення про соціалістичну державу на відміну від

інших навчань і доктрин практично не було цілком реалізовано в жодній

з існувавших раніше або існуючих держав. У СРСР і в багатьох інших

країнах, що називали себе соціалістичними, починалися спроби реа_

лізації ідеї соціалістичної держави. Проте в силу багатьох об’єктивних

і суб’єктивних причин вони виявилися безуспішними. Замість соціал_

істичної держави, що відповідає марксистській доктрині, були створені

його сурогати, псевдомарксистські інститути держави.

Марксисти всіх відтінків і напрямків кажуть про науковість і про_

гресивність розвинутих їми ідей про соціалістичну державу. Їх політичні

й ідеологічні опоненти, природно, стверджують протилежне.

Проте, незалежно від оцінок і підходів до вивчення марксистсько_

го вчення про соціалістичну державу, головні його постулати і вихідні

становища залишаються такими.

По:перше, соціалістична держава, відповідно до марксистської

теорії, виникає не еволюційним шляхом, шляхом поступового пере_

1 Див.: Общая теория государства и права. Академический курс в 2_х томах. – Т. 1.

Теория государства. – М., 1998. – С. 143 – 147.

109

Розділ V. Типологія держав

ростання буржуазної держави в соціалістичну, а шляхом здійснення

соціалістичної революції. Найближчою метою комуністів, зазначало_

ся в “Маніфесті Комуністичної партії”, є “повалення панування бур_

жуазії, завоювання пролетаріатом політичної влади”. А “першим кро_

ком у робочій революції” є “перетворення пролетаріату в панівний

клас, завоювання демократії». У роботах класиків марксизму_леніні_

зму ретельно розроблена теорія соціалістичної революції _ її цілі, фор_

ми здійснення, головні напрямки, методи. Ще в ранніх творах К.

Маркса і Ф. Енгельса розвивалися, наприклад, ідеї про необхідність

дотримання послідовності і безперервності соціалістичної революції.

Наші інтереси і наші завдання, писали вони, полягають у тому, “щоб

зробити революцію безперервною доти, поки всі більш_менш імущі

класи не будуть усунуті від панування, поки пролетаріат не завоює

державної влади”.

У більш пізніх їх роботах проводилася думка про необхідність ви_

користання в процесі здійснення соціалістичної революції різноманіт_

них – мирної і немирної форм. Повстання було б безумністю там, до_

водив, зокрема, Ф. Енгельс, “де мирна агітація призвела б до цілі більш

швидким і вірним шляхом”.

Використовуючи марксистську тезу про безперервність революції,

В. І. Ленін розробив доктрину про переростання буржуазно_демокра_

тичної революції в соціалістичну. “Від революції демократичної, – пи_

сав він, – ми зараз же почнемо переходити і саме в міру нашої сили,

сили свідомого й організованого пролетаріату, почнемо переходити до

соціалістичної революції. Ми за безперервну революцію”.

По:друге. Важливою закономірністю й одночасно передумовою ста_

новлення і розвитку соціалістичної держави, відповідно до марксист_

ської доктрини, є злам старой державної машини, знищення буржуаз_

ного державного апарату.

Усі перевороти, писав у зв’язку з цим К. Маркс, лише удосконали_

ли стару державну машину “замість того, щоб зламати її. Партії, які,

змінюючи одина одну, боролися за панування, розглядали захоплення

цього величезного державної будинку, як головний здобуток при своїй

перемозі”.

На питання, як це зробити і чи в все старому державному апараті

потрібно розбивати, Ленін відповідав, що до зламу старого буржуазно_

го апарату потрібно підходити строго диференційовано, різноплано_

во. Справа в тому, що в кожній буржуазній державі, поряд з армією,

поліцією, жандармерією і т.д, що підлягають негайному зламу, є також

110

Кельман М. С., Мурашин О. Г.

такі органи, що пов’язані з банками і синдикатами, виконують обліко_

во_реєстраційні функції. “Цей апарат розбивати не можна і не треба”.

По:третє. Сутністю нової держави, що функціонує в перехідний

від капіталізму до соціалізму період, є диктатура пролетаріату. Цій тезі

в марксистській теорії надається настільки важливе, принципове зна_

чення, що з ним напряму пов’язують приналежність до марксизму або

опортунізму.