§ 1. ПОНЯТТЯ СУСПІЛЬСТВА: СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ФОРМАЦІЯ, СОЦІАЛЬНІ СУБ’ЄКТИ, СОЦІАЛЬНІ СИСТЕМИ ТА СОЦІАЛЬНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

Суспільство — соціальний організм, частина природи, що включає в себе

людей, які постійно працюють над вдосконаленням способу виробниц:

тва.

Природа — навколишнє географічне середовище, що оточує людину, та

тілесна організація самих людей.

Вплив географічного середовища опосередковується суспільними

умовами і в першу чергу — рівнем розвитку виробництва.

Вплив людини на природу залежить від рівня розвитку виробни_

чих сил, характеру суспільного ладу, рівня розвитку суспільства і самої

людини.

Суспільно>економічна формація — певний тип суспільства, цілісна соц:

іальна система, що функціонує і розвивається за своїми специфічними

законами на основі конкретного способу виробництва.

Кожне суспільство характеризується певним типом суспільних

відносин, тобто відносин між людьми, які виникають, змінюються

чи припиняються у процесі їх спільної практичної і духовної діяль_

ності.

Види суспільних відносин:

Матеріальні — виробничо_економічні суспільні відносини, що ви_

никають у процесі виробництва матеріальних благ.

Ідеологічні — вторинні, надбудовні відносини, похідні від мате_

ріальних.

Суб’єкти соціальних відносин. Розрізняють спільності, організації,

групи та особистості.

Спільності — національно:етнічні об’єднання людей, що характеризу:

ються такими формами, як рід, плем’я, нація, народ, населення та ін.

Народність — спільність людей, які проживають на одній території,

пов’язані спільною мовою, особливостями психічного складу, культури і

способу життя та іншими загальними цінностями, що закріплені у зви:

чаях, традиціях та інших соціальних нормах.

Нація — це спільність людей, які проживають на одній території, по:

в’язані загальними економічними відносинами, спільною мовою, культу:

рою, одним законодавством, національними інтересами, митними кордо:

нами та іншими ознаками державності. Поняття «нація» і «народ» можна

62

Кельман М. С., Мурашин О. Г.

визначити майже тотожними. Характерна для періоду капіталістично_

го, соціалістичного та демократичного розвитку суспільства і держави.

Народ — це все населення певної країни, об’єднання громадян чи підда:

них будь:якої національної належності.

Населення — сукупність людей (включаючи іноземців та осіб без гро:

мадянства), які проживають на певній території, здійснюють свою жит:

тєдіяльність у межах адміністративної чи політичної одиниці.

Об’єднання людей — організація людей у політичні партії чи громадські

організації, територіальні громади та ін.

Організації — соціальні суб’єкти, що мають конкретну мету і завдан:

ня залежно від галузі діяльності і поділяються на державні та громадські.

Групи — це різновид соціальних суб’єктів, об’єднань людей за стате:

вим, расовим, національним, професійним та іншими критеріями, в основі

яких лежать природні чи громадські причини.

Отже, соціальні суб’єкти становлять структуру суспільства, яка ха_

рактеризується певною соціальною системою.

Соціальна система включає: а) соціальних суб’єктів; б) соціальну

діяльність; в) соціальне спілкування; г) соціальне регулювання.

Соціальна діяльність — частина соціальної поведінки, спосіб організації

та існування людей у процесі перетворення, споживання та використан:

ня природних і соціальних об’єктів для забезпечення кожній людині її по:

треб та інтересів.

Соціальне спілкування — частина соціальної поведінки, що виявляєть:

ся в об’єднанні, взаємному існуванні та взаємореалізації суспільних потреб

та інтересів людей.

Соціальне регулювання — моделювання соціальної поведінки людей за

допомогою системи соціальних норм чи прямого примусу з боку соціальної

влади.