§ 4. ДЕРЖАВНИЙ РЕЖИМ ТА ЙОГО ВИДИ

Державний режим — сукупність засобів, прийомів реалізації державної

влади, що відображає її характер і зміст з точки зору співвідношення де:

мократичних та авторитарних засад.

Державний режим являє собою спосіб реалізації державою свого

призначення в суспільстві. Він складається із системи методів, засобів

здійснення державної влади.

В залежності від того, які методи здійснення політичної влади зап_

роваджуються і практикуються в державі, можна виділити такі види ре:

жимів: демократичний і антидемократичний.

Демократичний режим — стан політичного життя суспільства, при

якому державна влада здійснюється на основі принципів широкої і реальної

участі громадян, їх об’єднань у формуванні державної політики, утворенні

і діяльності державних органів, дотримання прав і свобод людини. Це су:

купність форм і методів здійснення державної влади. Це поняття дає

відповідь на питання про те, які методи панують в процесі здійснення

державної діяльності і досягнення тих цілей, що стоять перед державою.

Демократичний режим держави виражається у наступному:

• такий режим надає свободу особі у сфері економічної діяльності,

що складає основу матеріального добробуту суспільства;

• реальна гарантованість особистих прав і свобод громадянина, його

можливість виражати власні думки про політику держави, активно бра_

1 Лисенков С.Л. Імперія // Юридична енциклопедія. Т. 2. –К., 1999. – С.666.

150

Кельман М. С., Мурашин О. Г.

ти участь у різноманітних культурних, наукових, фахових та інших гро_

мадських організаціях надають високу моральність демократичній дер_

жаві;

• демократичний режим створює ефективні механізми прямого

впливу населення країни на характер державної влади (через виборчу

систему, контроль виборців за діяльністю державних органів);

• у демократичній державі особа захищена від сваволі, беззаконня,

тому що її права знаходяться під постійною охороною органів право_

суддя;

• демократичний режим є наслідком реального поділу влади як в

унітарних, так і у федеративних державах;

• демократична влада однаковою мірою враховує інтереси біль_

шості і меншостей, індивідуальні і національні особливості населен_

ня. Вона також є перешкодою бюрократичній сваволі і порушенням

соціально_економічних прав національних меншостей, що не мають

своєї самостійної державності;

• демократичні методи державного владарювання дозволяють пе_

реборювати виникаючі соціальні протиріччя, забезпечують компроміс

між державними органами і громадянами, між різноманітними со_

ціальними групами населення;

• головним принципом діяльності демократичної держави є плю_

ралізм. В умовах демократичного режиму діють різноманітні партії, інші

громадські організації, об’єднання, самодіяльні колективи, що підтри_

мують політику держави, надають її діяльності плюралістичного харак_

теру, що враховує інтереси всіх індивідів та їхніх громадських утворень;

• демократичний державний режим базується на законах, що відби_

вають об’єктивні потреби розвитку особистості і суспільства, тому він

забезпечує стабільний правопорядок, низький рівень злочинності,

сприяє більш спокійному вирішенню конфліктів між державою й осо_

бою, між різноманітними соціальними і національними групами людей.

Серед демократичних режимів можна виділити: демократично:лібе:

ральний, демократично:радикальний, демократично консервативний та ін.

Недемократичний ________режим – державна влада здійснюється більш жор:

стокими методами, шляхом порушення прав людини та усунення можли:

востей для вільного виявлення інтересів груп населення.

До основних ознак такого режиму належать:

• формальне закріплення в конституційних актах мінімуму прав і

свобод громадян при відсутності правових механізмів та інших гарантій

їх здійснення;

151

Розділ VІІ. Форма держави

• надмірна централізація державної влади;

• тенденція до застосування неправових засобів здійснення вла_

ди;

• застосування примусових методів управління;

• протиправне використання силових структур;

• у деяких випадках авторитаризм може досягати крайнощів у праг_

ненні держави повністю контролювати всі сфери суспільного життя

(економіку, ідеологію, духовно_культурний розвиток і т. ін.).

До антидемократичного типу в історії держав належали наступні

його різновиди.

Тоталітарний режим — це сукупність таких засобів, прийомів і спо_

собів реалізації державної влади, за яких уся життєдіяльність суспіль_

ства і кожного окремого громадянина (особи) абсолютно регламенто_

вана: влада на всіх рівнях формується закрито однією особою чи кілько_

ма людьми з правлячої верхівки, не контролюється населенням, немає

жодної можливості для вільного виявлення і врахування інтересів усіх

груп населення; найменші вільності негайно придушуються усіма за_

собами, аж до прямого насильства, існує однопартійна система, звич_

ним є грубе втручання в особисте життя людини і громадянина.

Авторитарний режим — це така сукупність засобів, прийомів, спо_

собів реалізації державної влади, за яких вона концентрується в руках

правлячої верхівки; допускається деяке розмежування політичних сил,

легальні можливості через представницькі органи чи громадські об’є_

днання відстоювати інтереси певних верств населення. Проте коли така

поляризація політичних сил надто антагоністична, тоді включається

механізм дії реакційного закону чи пряме насильство.

Деспотичний – тобто режим необмеженої влади і свавілля в уп_

равлінні при відсутності його правових і моральних основ, повній без_

правності підданих,

Тиранічний – панування жорстких способів здійснення влади при

режимі одноособового правління в античних державах.

Військобо:диктаторський; військово:поліцейський; режим військової

диктатури; расистський; фашистський, мусульмансько:фундаменталь:

ний та ін.

Поняття державного режиму не слід ототожнювати з поняттям

«політичний режим», хоча вони і близькі між собою. Останнє поняття

має більш широке значення і характеризує не тільки методи діяльності

державних органів (це, власне, визначається поняттям «державний ре_

жим»), але й можливості та форми діяльності всіх елементів політич_

ної системи — політичних партій, рухів, інших об’єднань громадян.

152

Кельман М. С., Мурашин О. Г.

Таким чином, форма держави може існувати тільки в єдності трьох

складових елементів: форми правління, форми державного устрою і

форми державного режиму. Зміни, що відбуваються в сучасному циві_

лізованому світі, безумовно, зажадають коригування тих положень, що

викладені в цьому розділі підручника.

153