§ 1. ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ

У філософії під функціями розуміють зовнішній прояв якостей будь_

якого об’єкту у визначеній системі відносин. В юридичній літературі

немає єдності думок відносно категорії «функції держави». Як правило

під ними розуміють основні напрямки (сторони, види) діяльності дер_

жави: її практичну діяльність, яка має предметно_політичний та со_

ціальний характер; соціальний напрямок діяльності всередині або зовні

держави. Одначе всі одностайно визнають, що у функціях держави

відображається її сутність і соціальне призначення, мета і завдання.

Функції не можуть реалізуватись всередині самою державною органі_

зацією, вони реалізуються у дії як суспільні відносини.

Виникнувши як продукт суспільства, держава стає по відношенню

до нього керуючою системою, дійовою силою, яка впливає на всі най_

важливіші процеси, які відбуваються в її межах. Держава ні в якому разі

не може бути інертною, вона завжди повинна діяти дуже енергійно. Цей

активний, діючий початок є способом її існування.

В умовах експлуататорських суспільств активність держави зрос_

тає в міру загострення соціальних протиріч, вона намагається попере_

дити назріваючі вибухи різними методами, а потім посилює їх, вдаю_

чись навіть до озброєнного придушення виступів гноблених класів.

З точки зору впливу на економічні відносини держава відіграє под_

війну роль: сприяє розвитку економічного базису або гальмує розви_

ток нових економічних відносин, які народжуються у надрах старих.

Якщо економічні відносини втратили своє об’єктивне прогресивне

значення і стали перешкодою для розвитку виробничих сил суспіль_

ства, то держава стає реакційною силою, оскільки продовжує захища_

ти старі виробничі відносини, відстоюючи інтереси економічно віджи_

лих сил. Так було в пізню епоху феодалізму, у надрах якого розвива_

лось капіталістичне виробництво. Гальмуючи розвиток нових, більш

прогресивних відносин, держава посилює конфлікти у суспільному

виробництві.

Функції держави — це напрями діяльності, але не сама діяльність.

Діяльність щодо здійснення функцій наповнюється конкретно історич_

ним змістом, і саме у процесі реалізації складається їх конкретне

співвідношення (питома вага, значення кожної функції в системі

інших).

Оскільки сфери державної діяльності дуже різні, то перед теорією

держави постає проблема визначення головних напрямків її діяльності,

119

Розділ VІ. Функція держави

в яких втілюється, реалізується, розвивається її сутність і які відобра_

жають способи існування держави. Водночас не слід розуміти, що в

функціях держави відображається тільки її сутність, оскільки часто

виникають завдання і функції, зумовлені особливостями моменту, си_

туацією політичного володарювання, специфікою управління держав_

не організованим суспільством.

Виділення основних (головних) напрямів діяльності держави це

«подріблення» діяльності держави в цілому, яке, однак, не означає роз_

дріблення діяльності державних органів. Головні напрями — це соц_

іальне значущі сторони діяльності держави, до реалізації яких підклю_

чені всі її органи, а не окремі її ланки. У протилежному випадку сутність

та соціальне призначення держави не отримають виразу у функціях, і

сама категорія «функція держави» втратить теоретичний і практичний

сенс і буде чисто спекулятивною.

Разом з тим, можна запропонувати трактовку функцій держави не

тільки як напрямів її діяльності, але і як механізму державного впливу

на суспільні процеси, посилаючись на те, що, виконуючи визначені

функції в тих чи інших сферах життя суспільства, держава одночасно

за допомогою реформ, різних перетворень, правового регулювання

суспільних відносин діє на стан суспільних процесів.

Однак, включення механізму державного впливу на розвиток сус_

пільних процесів у поняття функції держави буде не зовсім правильне,

оскільки це буде спробою звести функції держави в цілому до функці_

онування її механізму, а також позначити функціонування держави

різними способами правового впливу, хоча в науці існує таке самостійне

поняття, як правові форми здійснення функції держави.

Загальновідомо, що характерними ознаками функцій держави є їх

безпосередня взаємодія з сутністю і соціальним призначенням держа_

ви, спрямованість на вирішення завдань в інтересах досягнення дер_

жавної мети, яка буває різною в умовах конкретних історичних відрізків

часу, видозмінюється у процесі становлення, зміцнення і подальшого

розвитку держави.

Сутність держави знаходить більш конкретне відображення у її фун_

кціях, ця конкретизація носить об’єктивний характер, тому що функції

держави формуються об’єктивно, завдяки визначальному впливові

мети і завдань, які зумовлені економічною і політичною структурами

суспільства і пов’язаними з ними інтересами соціальних груп, колек_

тивів, всього народу.

Тому функції постійно притаманні державі впродовж всього істо_

ричного періоду її існування. Якщо до влади приходять інші політичні

120

Кельман М. С., Мурашин О. Г.

сили, то змінюються й функції держави. Разом з тим у відповідні пері_

оди існування держави може проходити зміна пріоритетних інтересів,

що зумовлює зміни у її функціонуванні, на перший план можуть вийти

функції, які мають найбільше значення (наприклад, функція оборони

нашої країни в період війни).

Кожна функція держави має свою предметно_політичну характе_

ристику, тому що її зміст вказує на те, що є предметом її діяльності, які

засоби нею використовуються для досягнення мети.

Зміст функцій не залишається незмінним на окремих етапах роз_

витку держави, що підтверджується їх своєрідністю в періоди радикаль_

них економіко_соціальних змін, революцій у різних галузях життя дер_

жавне організованого суспільства. Особливо суттєва різниця у змісті

функцій держав, які належать до різних суспільно_економічних фор_

мацій.

Тривалий час в юридичній літературі штучно насаджувався класо_

вий підхід, але не завжди зверталась увага на особливості функціону_

вання держави в інтересах всього суспільства, про що образно висло_

вився К.Маркс, посилаючись на необхідність діяльності будь_якої дер_

жави в інтересах здійснення загальних справ. Можна з впевненістю

сказати, що будь_яка держава здійснює загальносоціальну діяльність,

виступає представником інтересів всього суспільства, всіх класів, со_

ціальних груп і прошарків суспільства1.

До функцій, які випливають з природи будь_якого суспільства,

відносяться всі напрями діяльності держави по підтриманню необхід_

них умов існування людського суспільства, які передбачають як внут_

рішню, так і міждержавну діяльність, В умовах науково_технічної ре_

волюції, яка набрала глобальних масштабів, значення цих функцій все

більше зростає. Достатньо послатись на необхідність підтримання еко_

логічної рівноваги і охорону навколишнього середовища; боротьбу з

хворобами (з СНІДом); міжнародну культурну і науково_технічну

співпрацю щодо вирішення проблем, які не виходять за рамки інте_

ресів окремих країн (освоєння космосу, вивчення і використання ре_

сурсів світового океану, створення всесвітньої служби погоди, охоро_

на природного середовища і раціональне його використання; розроб_

ка міжнародних стандартів і всесвітнього радіо та телевізійного зв’язку;

розвиток транспортного сполучення).

1 Див.: Маркс К. Конспект книги Бакуніна “Державність і анархія” // Маркс К.,

Енгельс Ф. Твори. – Т.18. – С.381–387.

121

Розділ VІ. Функція держави

Потрібно відзначити, що міжнародна економічна співпраця по за_

безпеченню людства енергоресурсами і продуктами харчування, нау_

кове співробітництво, яке виходить за рамки окремих країн, створен_

ня міцного миру між народами самі по собі не мають класового харак_

теру, однак здійснення цих завдань відбувається за умов рішучого

впливу як класових, так і загальних інтересів.

Співвідношення класового та загальносоціального в державі доз_

воляє зробити висновок, що слід розрізняти держави переважно з кла_

совими функціями і держави переважно з загальносоціальними (демок_

ратичними) функціями, що вимагає аналізу не тільки напрямів діяль_

ності, але й соціального призначення держави.

Загальносоціальна діяльність держави забезпечує належний ступінь

стійкості відносин і зв’язків всередині суспільства, його цілісність та

єднання на базі загальносоціальних інтересів (економічних, культур_

них, національних та ін.). Чим більша питома вага загальносоціальних

функцій, тим вища роль держави як інструмента подолання протиріч,

засобу досягнення суспільного компромісу, стабілізації суспільних

зв’язків. Така роль держави вимагає від неї відмови у своїй практичній

діяльності від використання методів насильства, примусу. Все частіше

вона вимушена звертатися до авторитету загальнодемократичних, гу_

маністичних інститутів та ідей, наприклад, до ідеї правової держави,

панування права у суспільному та політичному житті, дотримання прав

людини, захисту національних меншин, до різних форм участі насе_

лення в державному та громадському житті, до підтримки організації

самоврядування, забезпечення свободи слова і гласності, судового за_

хисту та загальних інтересів громадян та ін.

Держава міцна свідомістю особистостей, які підтримують її, якщо

вона враховує у своєму функціонуванні на основі демократичних ідей

різнорідність групових, національних та інших соціальних інтересів,

спираючись при цьому на загальнолюдські, гуманістичні цінності.

Будь_яку іншу державу не можна вважати цивілізованою.

Таким чином, в науці теорії держави сформувалась категорія

«функції держави», по_перше, яка відображає реальний життєвий про_

цес існування держави, по_друге, випливає з категорії «сутність дер_

жави». В міру розвитку і вдосконалення суспільних відносин, підви_

щення продуктивності праці та консолідації населення сутність дер_

жави поступово змінюється, що в першу чергу виявляється в зміні її

функцій.

У загальному вигляді можна дати таке визначення поняття функції

________держави– це основні (головні) напрями (сторони, види) діяльності держа:

122

Кельман М. С., Мурашин О. Г.

ви, у яких відображаються та конкретизуються її завдання і мета, вияв:

ляється її сутність, зміст та соціальне призначення.