§ 2. ШЛЯХИ ВИНИКНЕННЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА: ЗАГАЛЬНЕ Й ОСОБЛИВЕ У ЇХ ВИНИКНЕННІ

Висвітлюючи перше питання, ми відзначали, що первісні людські

спільноти, які формувались спочатку тільки на кровно_споріднених

зв’язках (роди), були, безперечно, соціально однорідними утворення_

ми: групи людей, що існували всередині такої спільноти, виділялись

виключно за біологічними властивостями (стать, вік, фізичний стан

тощо). Тому й органи управління таким суспільством (збори сородичів,

старійшина роду та ін.), а також звичаї, ритуали, традиції, які побуту_

вали у такому суспільстві, виражали інтереси всіх його членів_соро_

дичів.

Та внаслідок повільного, але неминучого розвитку суспільного ви_

робництва, суспільного життя об’єктивно виникають такі соціальні

функції, на реалізації яких починають зосереджуватись лише окремі

члени роду, племені. Отже, починається формування невеликих груп

людей, котрі здебільшого вже “спеціалізуються” на виконанні саме за_

гальносоціальних справ. Це насамперед:

а) управління_організація, координація діяльності членів цього пер_

вісного суспільства;

б) ритуально_обрядові, релігійні заходи;

в) військове керівництво – організація захисту від завойовників та ін.

Зрозуміло, що в таких “управлінців” виникають окрім загальносус_

пільних, вже й групові інтереси. Отже, суспільство стає певною мірою

42

Кельман М. С., Мурашин О. Г.

соціально неоднорідним. І все це могло відбуватися ще до суспільного

розподілу праці (зокрема, на скотарство і землеробство) і до виникнен_

ня власності на засоби виробництва.

Зазначені угрупування утворюють, можна сказати, прошарок пле_

мінної бюрократії (управлінської, військової, релігійної), який

здійснює керівництво суспільством вже не тільки у його загальних інте_

ресах, але й, так чи інакше, у власних інтересах. Тому ця організація

має бути відображена спеціальним поняттям, що наближається за своїм

змістом до терміну “держава”.

Властиво перехід від племінної організації до наступної стадії органі_

зації суспільства – до держави – не можна собі уявляти, як певний,

рішучий і революційний крок. Поява держави є наслідком довгого,

кілька вікового процесу, який поступово призводить до заміни однієї

форми іншою.

Самі межі цього переходу від племені до держави встановити не

легко. На певному етапі плем’я, яке осіло на даній території, закріп_

лює цю територію за собою і таким чином створює організацію дер_

жавного типу. Вона має переважну більшість основних ознак держави:

територію, населення, що постійно перебуває на цій території, та вла_

ду, яка в межах цієї території підпорядковує собі цих людей. Саме в

такому значенні ми говорили про наявність “докласової держави” –

держави племінної бюрократії. Доречі, про архаїчну докласову держа_

ву писав М.С. Грушевський у книзі “Початки громадянства (генетич_

на соціологія)” (1923 р.). Якщо вважати племінну бюрократію соціаль_

ним класом, тоді зазначену організацію можна розглядати як класову

державу.

Виявлення причин виникнення держави багато в чому залежить від

того, який соціальний інститут тлумачить цю державність, її сутність,

призначення.

Необхідність появи держави здебільш пов’язується з появою у

суспільстві нерівності серед його членів, його диференціацією на певні

соціальні верстви (класи, страти), зміною форми і характеру зв’язків

між ними та суспільством, якісними перемінами у суспільному вироб_

ництві, свідомості людей тощо.

Майже кожна з наведених причин відображає свій підхід до питань

про виникнення держави – патріархальний, класовий, теологічний,

договірний, психологічний, насильницький, органічний і т.д.

Поява держави в кожному окремому суспільстві зумовлене своєрі_

дним “набором” цих причин, в свою чергу залежних від особливостей

43

Розділ ІІ. Походження, соціальна сутність і причини виникнення держави

попереднього стану суспільства та його подальшого розвитку (кліматич_

них, географічних, етнічних, виробничих і т.д.). Крім того, виникнення

і формування держави є суспільним процесом, який має свою історію та

відповідні стадії, етапи становлення.

З цієї точки зору доцільно розділити типову і нетипову державоге_

незу, розглядати виникнення держави і соціальне розшарування сус_

пільства на верстви (класи, страти) як довготривалі суперечливі та взає_

мообумовлюючі процеси.

В теорії держави і права розглядають такі передумови виникнення

держави:

1. Три великих розподіли праці:

– відокремлення скотарства від землеробства (засобом обміну ста_

ла худоба, яка набула функції грошей);

– відокремлення ремесла від землеробства (винайдення ткацько_

го верстата, оволодіння навиками обробки металів);

– відокремлення торгівлі від виробництва (зосередження багат_

ства в руках купців завдяки посередницькій місії).

Внаслідок розподілу праці змінилося господарське життя родо_

вої общини.

2. Цей етап розподілу суспільної праці призводить до розшаруван_

ня суспільства на два угрупування, верстви, що мали різні джерела ви_

никнення, функції, форми праці, закономірності розвитку. Це зумов_

лює появу класів, як великих груп людей з протилежними інтересами,

і виникнення міжкласових конфліктів;

3. Неспроможність суспільної влади первісного ладу врегулювати

соціальні протиріччя і конфлікти зумовила необхідність виникнення

держави, як політичної організації влади;

4. Необхідність вдосконалення управління суспільством пов’язана

з його ускладненням внаслідок розвитку виробництва, розподілу праці,

змін умов розподілу продуктів, зростанням кількості населення та відо_

собленням соціальних груп;

5. Поява надлишкового продукту, патріархальної сім’ї, приватної

власності і майнової нерівності;

6. Необхідність ведення війн як оборонних, так і загарбницьких і

захисту територій;

7. Утворення спеціальних організацій людей, що професійно

здійснюють керівництво в суспільстві, забезпечують його соціальну

сталість, що досягається за допомогою обов’язкових для всіх соціаль_

них норм (у тому числі юридичних);

44

Кельман М. С., Мурашин О. Г.

8. Необхідність організації великої суспільної праці, об’єднання з

цією метою численної маси людей (у ряді країн Азії та Африки);

9. Запровадження податків.

Завершення розкладу організації суспільної влади родового ладу і

утворення власне держави пов’язано зі встановленням публічної вла_

ди. Це суттєва ознака держави. Публічна влада не співпадає повністю з

державою – це особливим чином організована влада фізичного при_

мусу у вигляді армії, флоту, поліції, в’язниць тощо.

З виникненням приватної власності на засоби виробництва, яка

поступово зосереджується насамперед в руках окремого прошарку сус_

пільства, а далі, з виникненням класів рабовласників і рабів (або у дея_

ких країнах – класів феодалів і кріпаків), соціальна сутність держави

змінюється: остання стає організацією політичної влади рабовласників

(або ж відразу феодалів).

Чимало таких держав згодом підкоряли собі інші народи (як дер_

жавні, так і бездержавні) або ж самі втрачали незалежність внаслідок

війн чи інших історичних подій.

Виникненню рабоволодіння і феодалізму із надр первісного ладу

передують історичні епохи в сотні і тисячі років, впродовж яких сусп_

ільство знаходиться на певній перехідній стадії. І лише внаслідок три_

валої еволюції долаються риси первісного ладу і стверджуються озна_

ки, характерні для рабоволодіння чи феодалізму. Взаємини роду, пле_

мені після виникнення держави можуть ще довго зберігатися у того чи

іншого народу, але головною силою стає держава.

Розвиток українського суспільства йшов шляхом поступового роз_

кладу первісного ладу, виникнення феодальних відносин і формуван_

ня класу феодалів – земельних власників – і класу залежних від фе_

одалів селян. Разом з розшаруванням на класи виникає і боротьба між

ними, яка призвела в кінцевому результаті до виникнення феодальної

держави.

Для того, щоб науково дійти висновку, чи завершився перехід того

чи іншого народу від додержавного до державноорганізованого сус_

пільства, слід зосередитись на ознаках держави, які відрізняють її від

суспільної (публічної) влади первіснообщинного ладу.

45

Розділ ІІ. Походження, соціальна сутність і причини виникнення держави

Первісний лад Держава

1.Родовий принцип організації

населення

1.Територіальний розподіл населення

(селище, село, місто, район, область).

2. Наявність суспільної влади, яка

виражає інтереси всього суспільства

і опирається на авторитет.

2. Наявність публічної влади, яка не

співпадає з інтересами населення.

3. Відсутність органів публічної

влади, розподілених за функціями.

3. Виникнення певних функцій

окремих органів влади.

4. Наявність соціально_однорідного

суспільства, яке не має антагоністич_

них протиріч.

4. Наявність соціально неоднорідно_

го, класово розшарованого суспільст_

ва, яке має антагоністичні протиріччя.

5. Відсутність податкової системи.

5. Введення офіційної податкової

системи.

6. Наявність неписаних правил

поведінки – звичаїв.

6. Складається певна система

загально_обов’язкових правил

поведінки – юридичних норм.

7. Влада поширюється на всіх членів

племені, на якій території вони б не

перебували.

7. Влада поширюється на певну

територію.

Такими є загальні закономірності виникнення держави, але є і кон_

кретні форми, характерні для того чи іншого народу.

Особливе значення має виникнення держав Давнього Сходу. Інте_

рес до них пояснюється тим, що історія цих найбільш ранніх цивілі_

зацій, де процес виникнення держава, як правило, не був ускладнений

взаємодією з вже існуючими політичними структурами, дає можливість

з найбільшою повнотою розкрити сам механізм становлення держав_

ності взагалі.

Ще в далекій давнині в долинах великих азіатських і африканських

рік – Тигру і Єфрату, в Месопотамії, Нілу в Єгипті, Інду і Гангу в Індії,

Хуанхе і Янцзи в Китаї, а також в Закавказзі та Середній Азії – з’явля_

ються перші паростки цивілізації.

Якраз у цих регіонах, найбільш сприятливих для життя людини,

виникли нові форми господарства і культури, зароджувалось рабство,

з’являлась приватна власність. Первіснообщинний лад вступав в ста_

дію свого розкладу, виникали передумови для утвердження класового

суспільства. Крім основних передумов виникнення державності у цих

народів, важливу роль відіграла організація суспільних робіт для побу_

дови каналів, для зрошувальних систем.

У Південній Європі держави утворилися пізніше – в епоху заліза.

Там не було потреби в такій формі суспільної праці. Внаслідок розкла_

ду общин виникла або приватна власність на землю (Афіни, Рим), або

приватне землекористування при збереженні державної власності

(Спарта).

46

Кельман М. С., Мурашин О. Г.

Першою за часом серед них виникає Спартанська держава, яка ут_

ворена внаслідок злиття двох общин (племен), які вели війни за підко_

рення сусідньої Мессенії. Отже, становлення держави відбувалось в

значній мірі під впливом фактора завоювання.

Афіни являють собою “чисту”, класичну форму виникнення дер_

жави, без будь_якого зовнішнього втручання. Першим кроком до ут_

ворення Афінської держави стали реформи Тезея. Завершили трива_

лий процес становлення держави в Афінах реформи Солона і Клісфе_

на. Боротьба між родовою аристократією та демосом (народом)

закінчилась перемогою останнього. Внаслідок цієї перемоги в Афінах

виникла рабовласницька держава в формі демократичної республіки.

Час заснування Риму історична традиція пов’язує з 753 р. до н.е.

Об’єднання трьох племен – латин, сабін та етрусків, привело до утво_

рення римського народу. Наступна історія Риму пов’язана з тривалою

боротьбою між патриціями (родова знать) і плебеями (решта населен_

ня), яка закінчилась перемогою плебеїв. Перемога плебеїв зруйнувала

замкнуту римську родову організацію і розчистила тим самим шлях до

утворення держави. А безпосереднім виконавцем цього став рекс (мо_

нарх) Сервій Тулій, реформи якого в VI ст. до н.е., як і Солона в Афі_

нах, завершили процес перетворення римської родової общини в дер_

жаву.

Виникнення держави у давніх німецьких народів було прискорено

захопленням території Римської імперії. Це був період розпаду первіс_

них суспільних відносин. Для того, щоб тримати у покорі населення,

загарбники почали створювати князівства, що сприяло більш швидко_

му переходу до феодального ладу. Державність у них виникла як ран_

ньофеодальна і була запозичена у завойованих народів.

У інків і майя утворення державності було прискорено розвитком

землеробства.

Шляхом виникнення феодальної держави з первісного ладу відбу_

вався розвиток держав і на території Європи (Ірландія).

У східнослов’янських племен державність виникла як результат

поступового переродження органів військової демократії в державні

органи.

На утворення кожної держави впливає цілий комплекс причин еко_

номічних, політичних, внутрішніх, зовнішніх, тобто виникнення дер_

жави у кожного народу має свої особливості, характерні риси.

Право, як особливий регулятор суспільних відносин, виникло ра_

зом з державою. В юридичній літературі є різні підходи щодо виник_

нення права. Проте суперечки, що з’явилось раніше — держава чи право

47

Розділ ІІ. Походження, соціальна сутність і причини виникнення держави

— за рівнем безпредметності тотожні питанню про те, що кому пере_

дує: курка яйцю чи яйце курці. Вчені вирізняють право загальносоці_

альне і право юридичне. Як загальносоціальне явище, право поділя_

ють на права людини, нації, народу, об’єднань, людства. Юридичне

право встановлюється або санкціонується державою.

Звідси висновок, що юридичне право може набувати своїх функцій

лише водночас з виникненням держави. А якщо це так, то законо_

мірності виникнення держави стосуються і виникнення права. Право

в союзі з державою зазнає процесу могутнього росту і розвитку. Розрі_

знюючи право і закон, слід відзначити, що право, як інституціональне

утворення стає таким завдяки, його джерелам, тобто зовнішній формі

виразу.

Таким чином, юридичне право – задекларовані державою правила

поведінки суб’єктів. Право, порівняно з соціальними нормами первіс_

ного суспільства, явище якісно нове. Більш детальний його аналіз в

наступних темах курсу. Наразі – коротко про різницю між звичаями і

правовими нормами.

Первісні звичаї Правові норми

1. Виражали волю всього

суспільства.

1. Виражають волю частини

суспільства.

2. Не зафіксовані в текстах. 2. Носять текстуальний характер.

3.Склались протягом певного часу,

процес виникнення тривалий.

3. Створюються згідно з волею

пануючого класу і у відповідний час.

4. Виконання забезпечувалось, як

правило, добровільно (звичкою,

внутрішнім переконанням).

4. Виконання забезпечується

примусовою силою держави та

іншими засобами.

5. Не відрізняють права від обов'яз_

ків.

5. Чітко розмежовують права і

обов'язки.

6. Конкретні заходи впливу щодо

порушників не передбачались.

6. Передбачають конкретні засоби

впливу щодо правопорушників.

7.Захищали інтереси всього

суспільства

7. Захищають інтереси панівної

групи, прошарку (класу).

Завершуючи розгляд цього питання, слід зауважити, що:

1. Держава і право – взаємопов’язані явища.

2. Виникнення держави і права – закономірний результат розвитку

суспільства.

3. У різних конкретних історичних умовах, у різних народів (націй)

держава і право мають свої особливості.

4. Видання державою законів відіграє важливу роль у зміцненні дер_

жавної організації.

48

Кельман М. С., Мурашин О. Г.

Проте є немало народів і націй, які створили свої держави лише в

ХХ столітті. Про ці конкретні причини утворення національних дер_

жав ми й поведемо мову.