Погіршення економічної ситуації в Україні в другій половині 80-х рр.

Завдання економічних реформ:

скорочення тіньового сектора економіки;

розкріпачення особистої ініціативи виробника;

підняти якість і технічний рівень промислової продукції;

провести структурну перебудову господарства.

Етапи економічних реформ:

І етап (з квітня 1985 р.) — ускорение ( прискорення) (реформа А.Г.Агангебяна)

Суть: прискорення соціально-економічного розвитку країни без внесень суттєвих змін в суспільно-економічний лад.

Мета: «втиснути» прискорення в рамки традиційних соціалістичних відносин.

ІІ етап (з липня 1987 р.) — радикальні економічні реформи (реформи М.І.Рижкова—Л.І.Абалкіна)

Суть: висловлена в трьох «С» (самостійність, самооплатність, самофінансування) + госпрозрахунок.

Мета: замінити централізоване керівництво економікою механізмом ринкового типу.

ІІІ етап (з червня 1990 р.) — перехід до ринку.

Суть: концепція переходу до регульованої ринкової економіки.

Мета: глибока перебудова всього господарського механізму.

І етап

Завдання реформ	Засоби вирішення і постанови	Результати
1. Скорочення тіньового сектора економіки	Боротьба з нетрудовими прибутками (кін. травня 1986 р. — Постанова ЦК КПРС «Про заходи посилення боротьби з нетрудовими прибутками»)	Ударило по дрібному виробнику, не зачепивши великих крадіїв і хабарників.
2. Розкріпачення особистої ініціативи виробника	Створення кооперативів (листопад 1987 — Закон «Про індивідуальну трудову діяльність»)	Бурхливий розвиток кооперативів в сфері послуг, суспільного харчування, торгівлі, але виробничу сферу фактично не зачепило.
	Госпрозрахунок (1987 р. — Закон «Про державне підприємство»)	Не отримавши очікуваної самостійності — підприємства залишились під контролем міністрів.
	Здешевлення апарату управління	Скорочення самостійності республік
3. Підняття якості і технічного рівня промислової продукції.	Введення держприйомки (1987 р.)	Тимчасовий результат, що врешті заганяв хворобу вглиб.
4. Структурна перебудова промисловості.	Не відбувалася

Наслідки:

збільшення спрацьованості основних виробничих фондів підприємств України внаслідок дискримінаційної інвестиційної політики центру, що вело до деградації промисловості;

відмова від структурної перебудови промисловості вело до відставання промисловості, яка працювала на споживача;

посилення залежності від центру:

залежний характер економіки, що знаходило вираз у тому, що 80% загального обсягу промислового виробництва республіки не мало завершального циклу, тобто — виробляли сировину;

зменшення кількості республіканських міністерств і передача ряду галузей і підприємств союзним міністерством, які відкрито ігнорували розпорядження республіканських властей.

почали слабнути й рватися штучні економічні зв’язки між підприємствами і галузями.

Підсумок — падіння темпів економічного зростання, скорочення ВНП

Необхідність радикальних перетворень

ІІ етап

Червневий (1987) пленум ЦК КПРС намітив нові шляхи розв’язання поставлених завдань:

встановлення контролю народу над господарським життям;

передача економічної влади працівникам.

Для цього → розробити правові і економічні основи стимулювання розвитку державного і іншого секторів народного господарства → перетворення частини державних підприємств в орендні, кооперативні, акціонерні, приватні, змішані, а також з участю іноземного капіталу + підвищення самостійності державних підприємств (2 модель госпрозрахунку — з початку 1989 р.).

Причини провалу реформ 1987 р.:

Невпевненість і боязливість в проведенні реформ.

Опір центрального апарату введенню ринкових механізмів.

Сплеск інфляції внаслідок непродуманої фінансової, кредитної й інвестиційної політики.

Посилення розбалансування народного господарства, розрив економічних зв’язків в умовах диктату державою цін за відносної свободи економічної діяльності.

Кооперативи (удільна вага складала всього 1,1%) були не в змозі покращити становище:

значна орієнтованість на надання послуг не населенню, а державі;

створювалися не на новому місці, а замість державних підприємств;

залежність від сировини, яку отримували від держави;

 культивування в масах антикооперативних настроїв.

Невміле проведення антиалкогольної компанії, в наслідок чого з 1985 р. по 1989 р. в країні було знищено 265 тис. га виноградників, з товарообміну було вилучено 89 млрд. крб.

Загострення боротьби навколо економічної реформи (1990 р.)

ІІІ етап.

Головне питання:     можливість співіснування ринку і соціалізму, господарської свободи і державного контролю.

Проекти:         1)         Л.Абалкіна: передбачала підвищення цін → ВР СРСР відкинула.

            2)         С.Шаталіна, Г.Явлінського: «500 днів» → що лякало консервативну більшість ВР СРСР → відкинуто.

Затверджено: «Основні напрямки стабілізації народного господарства й перехід до ринкової економіки» — нежиттєздатний симбіоз обох варіантів з переважанням старих директивних методів.

Погіршення економічного становища, посилення негативних тенденцій:

зростання темпів в інфляції, падіння вартості карбованця, що перестав виконувати свої функції;

поглиблення дефіциту державного бюджету;

поширення натурального (бартерного) обміну;

зривання планових поставок;

зупиняються підприємства;

падіння продуктивності праці;

збільшення спрацьованості основних виробничих фондів;

послаблення економічних зв’язків між підприємствами і галузями;

втрата центром важелів управління господарством;

збереження кризи в с/г.

Падіння обсягів виробництва, скорочення ВНП —

на Україні на 1,5% ( в СРСР в цілому: 4%) —

вперше за післявоєнний час.

Причини провалу економічних реформ:

опір командно-адміністративної системи, спиралося на директивні методи ведіння господарства;

відсутність альтернативних форм власності за умов монопольного становища державної власності в економіці;

безсистемна, непродумана перебудова господарства привела до сплеску інфляції й розриву господарських зв’язків.

Ринкова економіка — економіка, яка не пов’язана з плановими завданнями й орієнтована на конкуренцію, розвиток ринкових відносин.