Культура і духовне життя в Україні у 50—60-х рр.

Історичні умови розвитку

створення нової духовної і атмосфери в суспільстві, яка відкрила широкі можливості для розвитку української культури й сприяла активізації творчих сил, піднесенню культурного життя;

обмеженість і непослідовність М.Хрущова і його оточення в здійсненні реформ несприятливо позначилося на стані народної освіти, науки, літератури, мистецтва;

згубний вплив на національну культуру русифікації України;

оголошення курсу на формування «нової людини», як неодмінної складової частини комуністичного будівництва; будь-які відхилення від офіційної ідеології як і раніше заборонялася і переслідувалася;

«залишковий принцип» забезпечення соціально-культурної сфери, характерний для СРСР у цілому, особливо гостро і пекуче відчувався в Україні (асигнування в Україні на розвиток культури в розрахунку на душу населення були нижчими ніж в Росії і деяких інших республіках СРСР);

новий етап науково-технічної революції.

Стан освіти

Грудень 1958 р. —    закон «Про зміцнення зв’язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти в СРСР» (структурна перебудова загальноосвітньої школи, введення восьмирічного всеобучу, запровадження 11-річного навчання, створення матеріальної бази для оволодіннями учнями шкіл однією з масових професій, зміна мовного режиму школи), впровадження якого зумовило розвиток народної освіти.

Квітень 1959 р. —    відповідний закон ухвалено в Україні.

Наука

Центр — АН УРСР (очолював біохімік О.Палладін (1946–1962))

Досягнення в розвитку науки й техніки:

введення в дію першого атомного реактору в Україні (1960);

початок експлуатації Київського метрополітену (1960);

побудова найбільшого у світі прискорювача електронів (1964);

цикл праць з теорії цифрових автоматів (кібернетика) академіка В.Глушкова, що дозволило спроектувати й створити перші цифрові машини («Київ» — 1960, «Дніпро» — 1961; «Промінь» — 1962, «Мир» — 1964 та ін..)

одержані перші штучні алмази (1961);

нові методи квантової теорії поля та статичної фізики, розроблені М.Боголюбовим, що дозволило обґрунтувати теорію надтекучості та надпровідності;

збереження за Україною статусу визнаного світового лідера в галузі електрозварювання (Б.Патон);

початок діяльності вченого-хірурга М.Амосова;

проектування і впровадження машин для хімічного захисту рослин, активна робота по селекції;

початок видання журналів «Економіка Радянської України», «Радянське право», «Український історичний журнал» та ін..;

видання першої універсальної «Української Радянської Енциклопедії».

Проблеми в розвитку науки:

заборона і табу в суспільних науках;

Україна — наукова периферія.

Розвиток української літератури та мистецтва

Духовне розкріпачення в умовах десталінізації й лібералізації викликало «нове українське відродження». У літературі й мистецтві приходе нове молоде блискуче талановите покоління «шістдесятників», що стало проявом політичних форм опору різних соціальних верств населення існуючому режиму.

Ознаки «шістдесятників» (за Є.Сверстюком):

юний ідеалізм, який просвітлює, підносить і єднає;

шукання правди і чесної позиції;

опір, протистояння офіційній літературі і всьому апаратові будівничих казарм.

Центр українського «шістдесятництва» — київський клуб творчої молоді «Сучасник», створений театральним режисером Лесем Танюком (1959).

«Шістдесятники» прагнули до поєднання, синтезу суспільно-політичної й естетичної думки, започаткували новітнє національне відродження, реальним виявом якого було зародження дисидентського руху.

1955 р. — стаття О.Довженка «Мистецтва живопису і сучасності», яка поклала початок «відлизі в українській культурі.