КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 40-х — НА ПОЧАТКУ 50-х рр.

Умови розвитку культури:

Перемога сприяла духовному піднесенню, зростанню національної свідомості, гордості;

матеріальна база культури зруйнована війною;

нестача коштів через залишковий принцип фінансування;

посилення ідеологічного тиску на всі верстви населення, особливо, інтелігенцію;

припинення культурних зв’язків із Заходом, початок „холодної війни”;

русифікація і звуження діапазону використання української мови.

Відбудова системи освіти

відновлення (1950 р.) довоєнної мережі шкіл та вузів (160);

поширення вечірньої та заочної форми навчання (для представників робочої та селянської молоді);

створення фонду всеобучу для матеріальної підтримки тих, кому батьки не могли забезпечити матеріального мінімуму (тільки у 1948/49 навчальному році таку допомогу отримало 140 тис. дітей);

відновлення роботи піонерських та комсомольських організацій, зростання їх чисельності (знаряддя збереження і посилення контролю над учнівською молоддю);

впровадження обов’язкового семирічної освіти дітей (1953 р.);

зменшення кількості українських (з 26 до 25 тис.), скорочення і закриття національних шкіл (молдавських, угорських, польських та т. ін.), за умови збільшення російських у 1,5 рази;

збільшення кількості учнів та студентів, що навчалися російською мовою.

Наука

Головна наукова установа — Академія наук УРСР на чолі з біологом О.Палладіним; кількість наукових працівників досягла 22,3 тис. чоловік.

Лисенковщина — розгром генетики невігласом і шахраєм Т.Лисенком після серпневої (1948 р.) сесії Всесоюзної академії сільськогосподарських наук ім. Леніна (ВАСХНІЛ). В Україні жертвами переслідувань і розправ стали професори І.Поляков, С.Делоне та інші. Розгром спричинив відставання СРСР в цій галузі в наступні десятиліття.

Крім генетики ідеалістичними „лженауками” було оголошено кібернетику.

Розвиток літератури та мистецтва

Ждановщина на Україні

Ждановщина — післявоєнна ідеологічна «проробка» художньої інтелігенції, влаштована у серпні 1946 р. Й.Сталіним та головним ідеологом ВКП(б) А.Ждановим.

Ідеологічної проробки зазнали журнали «Перець» і «Вітчизна» (редактор А.Малишко), опера К.Данкевича «Богдан Хмельницький», автори «Короткого курсу історії України». Шельмування зазнали письменники М.Рильський, Ю.Яновський, І.Сенченко. Особливо жорсткі нападки обрушилися на вірш класика радянської літератури В.Сосюри «Любіть Україну». У липні 1951 р. Сосюра змушений був виступити з публічним покаянням. В період боротьби з «космополітизмом» в Україні було репресовано 18 єврейських письменника. Їм було висунуто звинувачення в «ідеологічних помилках», «буржуазному націоналізмі», «низькопоклонстві перед Заходом» та інші подібні.

У такій атмосфері митці змушені були продуктувати відверто славословні твори, далекі від реалій життя.