УКРАЇНА НА ЗАВЕРШАЛЬНОМУ ЕТАПІ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1944–1945 РОКИ)

Хід бойових дій на терені України у 1944 р.

8 жовтня        — звільнено останній населений пункт УРСР у її довоєнних кордонах — с. Лавочне Дрогобицької області.

14 жовтня      — урочисте засідання в Києві (офіційний день завершення вигнання військ Німеччини та її союзників з України).

28 жовтня — звільнено м. Чоп — останній населений пункт Закарпаття.

Заключний етап радянської партизанської боротьби

практикування рейдів партизанських загонів та з’єднань (Львівсько-Варшавський рейд 1-ої Української партизанської дивізії ім. Ковпака під командуванням Вершигори з 5 січня по 1 квітня пройшли 2100 км);

нові риси:

вступивши на західноукраїнські землі радянські партизани отримали наказ крім знищення фашистів розпочати боротьбу з ОУН-УПА;

у зв’язку зі зменшенням зони окупації УШПР розформував частину загонів та з’єднань, а їх особовий склад наказ влити до складу діючої армії;

засилання у тил гітлерівців спеціально підготовлені групи, підпорядковані НКВС і Головному розвідувальному управлінню Генштабу Червоної Армії.

Дії ОУН-УПА

Відступ німецьких окупантів

і поява на Західній Україні радянських військ

активізація українських національних сил,

що налічували 100 тис. бійців УПА і підпільників

Створення в липні Української головної

визвольної ради (УГВР) — позапартійна структура

з функціями цивільного і військового

управління — декларування ворожості

і до нацистів і більшовиків

Стосунки з гітлерівцями: залишалися напруженими — заарештовано А.Мельника та О.Кандибу (Ольжич), який загинів у концтаборі; у вересні, коли на Україні гітлерівців вже майже не було з концтабору випущені С.Бандера, Я.Стецько, А.Мельник та ін.

Боротьба проти радянської влади: на розгром УПА було кинуто великі з’єднання НКВС і прикордонних військ — з лютого 1944 р. по 1 липня 1945 р. у боях загинуло 92,8 тис. бійців УПА; обидві сторони у кривавій боротьби не зупинялися перед віроломством і провокаціями.

Відновлення радянської влади

Втрати України в роки війни:

пряма матеріальна шкода — 289 млрд. крб. (в 5 разів більше від того, що було вкладено у виробництво в роки перших п’ятирічок), а загальні втрати, завдані населенню та народному господарству — майже 1,2 трлн. крб.:

в руїни перетворені 714 міст та селищ, більше 28 тис. сіл (250 — знищені повністю);

знищено не менше 15 тис. підприємств, зруйновано 33 тис. шкіл, середніх і вищих навчальних закладів, науково-дослідницьких закладів, більше 18 тис. закладів охорони здоров’я;

вивезено понад 40 тис. музейних експонатів, багато музеїв зруйновано;

тільки на транспортування до Німеччини сільськогосподарської продукції знадобилося 1418 тис. вагонів, річних та морських суден;

Україна втратила 8 млн чол. (2,5 млн — загинуло в боях, 5,5 млн — військовополонені та цивільні — 1/5 частина населення України, 40—44 % загальних втрат СРСР), а всі демографічні втрати обчислюються в 14,5 млн

Наслідки війни для України

скорочення населення взагалі та трудових ресурсів зокрема, особливо нестача кваліфікованих кадрів;

скорочення сільськогосподарського та промислового виробництва: у 1945 р. добуто 36 % вугілля, виплавлено 17 % чавуну, 15,4 % сталі від 1940 р.;

масове сирітство;

катастрофічне погіршення побутових умов: тільки без даху над головою опинилося близько 10 млн чол.