КУЛЬТУРА УКРАЇНИ КІНЦЯ XVIII — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст.

Російська імперія

Австрійська імперія

В системі освіти української мови взагалі не існувало

Дозвіл на використання української мови, але з 50-х рр. починається наступ — скасування розпорядження про її обов’язкове вивчення у середніх навчальних закладах

Початкова освіта

Приходські школи — існували при церквах та за пів року в селах чи за рік у містах дітей вчили письму, читанню, арифметиці та «Закону Божому».

До революції: трикласні школи, що перебували у віданні католицької церкви.

Після революції: чотирикласні державні школи, які до того ж давали практичні знання (вивчення основ сільського господарства).

Для дорослих — недільні школи.

Повітові училища — світські школи у містах, в яких за три роки навчали російській мові, арифметиці, історії, географії, фізиці, геометрії, природознавству, «Закону Божому».

Професійна освіта

Ремісниче училище у Чернігові, училища по підготовці службовців державних установ у Полтаві та Херсоні, садівниче у Одесі, землеробне у Харкові, школа бджільництва на Чернігівщині, землемірне у Кременці, морське в Херсоні, ряд фельдшерських шкіл.

Середня освіта

Гімназії — за 7 років вивчалися латина, німецька, французька мови, філософія, статистика, юриспруденція, політекономія, фізика і т.п.; випускники могли продовжити навчання в університеті або стати викладачами у початковій школі.

Гімназії

Вища освіта

Ліцеї (у Кременці (Волинський, 1805), в Одесі (Рішельєвський, 1817), у Ніжині (1820)) за 9 або 10 років давали об’єднаний гімназичний та університетський курси.

Університети (Харківський (1805) та Київський (1834 р.), 4-х річне навчання.

Закриття КМА (1817).

Значний внесок у розвиток вищої осілим в Росії належав вихідцям з Закарпаття: А.Дудрович, К.Павлович, І.Орлай, М.Балудянський (перший ректор Петербурзького університету), П.Лодій (викладав філософію), В.Кукольник (викладав правознавство).

Львівський університет, при якому працювала кафедра української мови та літератури. Реальна (торгівельна) академія у Львові (1817), Технічна академія у Львові (1844).

Більшість предметів викладалося польською, німецькою та латинською мовами.

Професор Львівського університету І.Лавринський складав шкільні підручники, заснував фонд допомоги українській школі.

Ю.Оссолинський заснував науково-дослідницький інститут «Оссолоніум» (1817)

Галузь науки

Вчені та організації

Внесок

Математика

М.Остроградський

Член Петербурзької, Паризької, Римської, Туринської Академій наук.

Т.Осиповський

Професор Харківського університету. Тритомний «Курс математики», який протягом кількох десятиріч використовувався як підручник для вищих навчальних закладів

Ботаніка

М.Максимович

Перший ректор Київського університету. Двотомник «Основи ботаніки», який був навчальним посібником для студентів.

Микитський ботанічний сад, ботанічні сади у Києві, Харкові, Одесі, Кременчуці

Внесок у розвиток ботаніки та сприяння поширенню садівництва.

Дослідницька робота.

Медицина

М.Еллінський

Двотомний навчальний посібник з хірургії.

Товариство Київських лікарів

Науково-дослідницька робота

Географія

Н.Борисяк

Професор Харківського університету; склав гідрологічну карту Харківщини.

Д.Журавський

«Статистичне описання Київської губернії».

М.Орандаренко

«Записки про Полтавську губернію».

Ап.Сокальський

«Досвід статистичного опису Новоросійського краю».

Статистичні комітети в містах України

Практичні рекомендації у сфері промисловості, сільського господарства та торгівлі.

Петро Прокопович

Перший у сіті рамковий вулик (1814); відкрив першу в Російській імперії школу бджільництва у с. Митченки (1828).

Мовознавство

О.Павловський

«Граматика малоросійського наречія…», що заклала основи наукового опису української мови і стала науковою граматикою української мови.

Ю.Гуц-Венелін

Дослідження з слов’янознавсва.

І.Срезневський

«Взгляд на памятники украинской народной словесности», що стала першим публічним виступом на захист української мови, за її необмежене використання в літературі і науці.

П.Куліш

Створення абетки, яка стала основою для сучасної («кулішівка»).

Історія

М.Бантиш-Каменський

Чотиритомна «История Малой России».

М.Маркевич

П’ятитомна «История Малороссии»

М.Костомаров

Автор чисельних історичних портретів видатних діячів історії України.

Письменник

Твори

Наддніпрянська Україна

І.Котляревський

«Енеїда» (1798) — батько сучасної української літератури. «Наталка-полтавка» та «Москаль-чарівник» — п’єси.

Гр. Квітка-Основ’яненко

«Малоросійські оповідання» (1834) — батько сучасної української прози

Т.Шевченко

Кобзар (1840) — засновник нової української літератури.

П.Куліш

«Чорна рада» (1857) — перший український роман взагалі й історичний зокрема.

П.Гулак-Артемовський

Байки, поетичні та літературознавчі твори

Є.Гребінка

«Малоросійські приказки» — байки

Харківські романтики

Л.Боровиковський

«Байки й прибаютки» (1852)

А.Метлинський

«Думки й пісні та ще дещо» (1839) — балади на ліричні та драматичні теми.

О.Корсун

О.Духнович

Поезії «Пісні простонароднії»

Західна Україна

«Руська трійця»

М.Шашкевич

Поезії

Я.Головацький

І.Вагилевич

М.Устіянович

Поезії, драми

О.Духнович

Поезії, драми.

С.Петрушевич

Драми.

Напрямок

Здобутки

Музика.

Народна творчість.

Кобзарство.

З піснями і думами попередніх поколінь знайомили сучасників кобзарі, бандуристи, лірники (Андрій Шут, Іван Крюковський, Федір Грищенко (Холодний), Остап Вересай), складаються нові, почерпнуті з сучасного життя.

Невідомими авторами написані «Українська симфонія», пісні «Віють вітри», «Сонце низенько», варіації Й.Витвицького на пісню «Зібралися всі бурлаки», М.Маркевич впорядкував і видав дві нотні збірки народних мелодій.

В усіх найбільших культурних центрах Східної Галичини, Північної Буковини, Закарпаття діяли хорові самодіяльні і професійні колективи (найбільш відомий — перемишльський Алоїза Нанке); Жегота Паулі видав збірку українських пісень.

Театральне мистецтво

Поряд з аматорськими трупами (панські домашні театри, з яких найбільш відомий у с. Качанівка і Спиридонова Буда (Чернігівщина), Романівка (Волинь) ти Килинці (Полтавщина) керівником якого був В.Гоголь-Яновський, виникає у 1819 р. професійний театр у Полтаві (директор — Г.Квітка-Основ’яненко). Ставилися українські, російські та іноземні п’єси. Блистали М.Щепкін, Карпо Соленик.

Архітектура і скульптура

Будинки театрів у класичному стилі у Києві (арх. А.Меленський) та Одесі (арх. Тома де Томон), будинки університету та інституту шляхетних дівчат у Києві (арх. В.Беретті), дзвіниця Успенського собору у Харкові (арх. Васильєв та К.Тон), Преображенський собор у Катеринославі (арх. А.Захаров), поміщицьких палаців: Розумовського в Батурині (арх. Ч.Камерон), Галагана в Сокиринцях (арх. П.Дубровський).

Шедеври пейзажного архітектурного мистецтва — парки «Олександрія» в Білій Церкві та «Софіївка» в Умані.

Десятиметрова чавунна колона увінчана орлом у Полтаві на честь 100-річчя Полтавської вікторії (ск. Феодосій Щедрин), пам’ятник кн.. Володимиру у Києві (ск. В.Демут-Малиновський), надгробки К.Розумовському і П.Рум’янцеву та пам’ятник герцогу (дюку) Ришельє в Одесі (Іван Мартос).

Живопис і графіка

Т.Шевченко: серії «Притча про блудного сина», «Живописна Україна», понад 130 портретів.

В.Штернберг, Я.Бальмен, М.Башилов — ілюстратори «Кобзаря».

Реалістичні портрети сучасників Ап. Мокрицького та І.Сошенка.

Пейзажі Поділля і портрети селян В.Тропініна.