КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ БРАТСТВО

1.

Час існування

1843–1845 рр. — «Київська молода» (предтеча й основа КМБ).

Початок 1846 —березень 1847 рр. (14 місяців) — КМБ.

2.

Склад

Засновники — В.Білозерський, М.Гулак, М.Костомаров; Т.Шевченко (його членство не доведено, але його творчість мала значний вплив на братчиків), П.Куліш, М.Савич, О.Навроцький, П.Маркович, І.Посяда, Г.Андрузьккий, О.Тулуб, Д.Пільчиков — всього 12.

3.

Соціальний та професійний склад

За фахом більшість була викладачами або студентами віком від 19 до 30 років. За походженням — переважно вихідці із дрібнопомісних дворян. Згодом майже всі братчики увійшли в історію української культури.

4.

Програма

«Книга буття українського народу або Закон Божий» (автор — М.Костомаров; 109 положень релігійно-повчального та історико-публіцистичного характеру здебільшого про події всесвітньої та вітчизняної історії).

5.

Статут

«Статут Слов’янського товариства Св. Кирила та Мефодія» (2 частини: «Головні ідеї», «Головні правила»).

6.

Цілі діяльності

Утвердження державної незалежності України з демократичним ладом на зразок США або Французької республіки у федеративній спілці незалежних слов’янських держав. Київ має стати головним містом федеративної спілки, в якому раз на чотири роки збирався б найвищий спільний консультативно-регулюючий міждержавні взаємовідносини орган — Собор (або Сейм). Для захисту передбачалося мати невелике регулярне військо, а кожний штат, окрім того, мав би свої збройні сили, укомплектовані постійними міліцейськими формуваннями. Всі громадяни чоловічої статі повинні були оволодіти військовою справою, аби в разі війни вступити до ополчення. Передбачалася відміна смертної кари й тілесних покарань, введення обов’язкової початкової освіти, свобода віросповідання, заборона будь-якої пропаганди. Виступали за повалення царського самодержавства й за ліквідацію кріпацтва в Російській імперії.

7.

Засоби досягнення цілей

Програмні цілі передбачалося поширювати головним чином літературно-просвітницькою діяльністю (помірковано-ліберальне крило — М.Костомаров, П.Маркович, П.Куліш), але частина братчиків висловлювалася за революційний переворот (радикальне крило — Т.Шевченко (офіційно не входив), М.Гулак, О.Навроцький), встановлення республіки та знищення царської родини (М.Гулак).

8.

Суспільна діяльність

Громадська робота зосередилася навколо освіти народу та піднесення економіки: збирали кошти на видання популярних книжок (П.Куліш «Кишенькова книжка для поміщиків про найкращий, видобутий із досвіду, спосіб керування маєтком»), розробка проектів підвищення народної освіти (В.Білозерський, проект запровадження на Україні широкої мережі початкових навчальних закладів). До народу зверталися з агітаційними відозвами («До братів-українців», «До братів виликоросіян і поляків»), в яких закликали щоб «кожний слов’янський народ творив окрему республіку і правив собою.., щоб кожний з них мав мову, свою літературу і свій окремий громадсько-політичний лад», закликали до загального братства, мира та любові.

9.

Значення

початок національного громадсько-політичного руху (український рух «цілком виходить із стадії неясних устремлінь і кристалізується у програмі першої політичної організації —Кирило-Мефодіївського Братства» С.Петлюра);

вплив на весь подальший розвиток національного руху («Ціле покоління української інтелігенції стояло під впливом роботи сеї київської лабораторії, що гадки і плани кирило-мефодіївців пішли широко в громадянство». М.Грушевський);

початок боротьби царизму з українством, яке до цього намагалося використати у боротьбі з поляками — поворот у політиці російських офіційних кіл до українства, що позначило початок тривалої боротьби.