Виникнення землеробства та скотарства. Трипільська культура
Перші землероби та скотарі
Друга половина VI тис. до н. е. — початок переходу від привласнюючого (збиральництво, мисливство) до відтворюючого (землеробство, скотарство) — «неолітична революція».
В Україні просліджуються дві великі зони: землеробсько-скотарська (Лісостепове Правобережжя, Західна Волинь, Подністров’я, Закарпаття) та мисливсько-риболовецька (Подніпров’я, лівобережжя, Полісся).
Початок землеробства на території України припадає на VI–V тис. до н. е. Воно проникає двома шляхами: через Балкани та з Центральної Європи. Землеробство виникає зі збиральництва, яким в основному займалися жінки. Про становлення землеробства свідчать залишки знарядь праці: зернотерки, мотики, серпи. Скотарство виникає з полювання й було справою чоловіків.
Перші землероби представлені буго-дністровською та дунайською культурами.
Трипільська культура
Трипільська культура — хліборобська культура енеолітичного періоду, яка була знайдена наприкінці ХІХ ст. археологом В.В.Хвойкою неподалік від села Трипілля на Київщині.
|
Час існування |
Початок V тис. до н. е. — 1 третина ІІІ тис. до н. е. (сучасниця цивілізацій Шумеру та Стародавнього Єгипту) |
|
Територія розселення |
Визначення походження й прабатьківщини залишається проблематичним: одні вважають трипільців індоєвропейцями, інші відносять їх до середземноморської раси (балканська протоцивілізація), які прийшли на землі України з Нижнього Подунав’я й були нащадками одного з малоазійських народів. Територія поширення: від Дністра до Дніпра й Чорного моря (близько 200 тис. кв. км.). |
|
Господарство |
мотичне землеробство (пшениця, ячмінь, просо, бобові); садівництво (яблука, груші, абрикоси); тваринництво (корови, коні, вівці, кози, свині); ремесла: – гончарство (культура мальованої кераміки); – використання міді (холодне й гаряче кування, зварювання); – різноманітні кам’яні вироби (використовували перший механічний пристрій — ручний дриль); – ткацтво (у пізній період існування); полювання, рибальство, збиральництво |
|
Поселення й житла |
Селища, в яких нараховувалося від десятка до сотні споруд, розташовувалися на високих захищених природою місцях поблизу води. Чітке планування: кількома рядами або концентричними колами навколо великого майдану, де знаходилося святилище. Деякі селища мали гігантські для того часу розміри (поселення Володимирівка, наприклад, займало площу 100 га) й налічували понад тисячу жител (протоміста). У трипільців був унікальний звичай — через кожні 50 років, коли виснажувалися поля, поселення залишалися й спалювалися. Житла — наземні, дерев’яні, обмазані глиною, криті соломою, з круглими віконцями. |
|
Суспільний лад |
Матріархальні, а згодом патріархальні родові відносини. Сім’я " рід " плем’я " міжплемінний союз. Трипільське суспільство являло собою конфедерацію. |
|
Релігійні уявлення та мистецтво |
Центральне місце — богиня родючості Велика Мати (глиняні фігурки з домішками борошна, злаків, зерна). З культом родючості пов’язані зображення свійських тварин. Поховання — під долівкою жител. Основа орнаментів на посуді — спіралі, геометричні фігури, зображення людей, тварин. Тричленна побудова композиції передає уявлення про триярусну картину світу. |
Причини зникнення трипільців до кінця не з’ясовані:
´ похолодання клімату;
´ внутрішнє протистояння племен;
´ спроба перебудувати землеробство на скотарство;
´ агресія степняків.
Значення трипільської культури:
1. Саме з трипільською культурою відбулося остаточне утвердження відтворювального господарства на території українського лісостепу.
2. Справила істотний вплив на господарство й духовний світ населення Східної Європи.
3. Відіграла важливу роль у процесі формування фізичного типу, роду занять і духовних підвалин далеких пращурів українців, тобто нашого етногенезу (українці і трипільці — хлібороби, до сер. ХХ ст. використовувалася трипільська модель житла, трипільські традиції у розписі кераміки, писанок і тощо) — дискусійне.
Лучшие книги
- Статистика лекции
- Бюджетоутворюючі податки та їх вплив на розвиток сільсого господарства у Донецькій області - Прокопенко О.А
- История европейского права - Э. Аннерс
- Трактат по политической экономии - Жан-Батист Сей
- Глобальные проблемы современности - историко-социологический анализ - Э. А. Афонин, А. М. Бандурка, А. Ю. Мартынов. mht
- Аграрні підприємства в трансформаційних умовах державного регулювання АПК - Погуляйко М.В
- Адаптація методів нечіткого моделювання до умов функіонування Сільськогосподарських підприємств - Цювко І.В
- Атакованный за призвание - Григорий Гончарук
- Активізація бюджетнох політики у забезпеченні соціально-економічного розвитку регіонів - Девків О.І
- Адміністративно-правове забезпечення права громадян світу - Ракша Н.С
LiveInternet
-
реклама