ГлавнаяКнигиОбратная связьOnline библиотека

Книги

  • Разное
  • Экономика
  • Право
  • История
  • Шпоры

реклама

Виникнення землеробства та скотарства. Трипільська культура

К оглавлению
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 

Перші землероби та скотарі

Друга половина VI тис. до н. е. — початок переходу від привласнюючого (збиральництво, мисливство) до відтворюючого (землеробство, скотарство) — «неолітична революція».

В Україні просліджуються дві великі зони: землеробсько-скотарська (Лісостепове Правобережжя, Західна Волинь, Подністров’я, Закарпаття) та мисливсько-риболовецька (Подніпров’я, лівобережжя, Полісся).

Початок землеробства на території України припадає на VI–V тис. до н. е. Воно проникає двома шляхами: через Балкани та з Центральної Європи. Землеробство виникає зі збиральництва, яким в основному займалися жінки. Про становлення землеробства свідчать залишки знарядь праці: зернотерки, мотики, серпи. Скотарство виникає з полювання й було справою чоловіків.

Перші землероби представлені буго-дністровською та дунайською культурами.

Трипільська культура

Трипільська культура — хліборобська культура енеолітичного періоду, яка була знайдена наприкінці ХІХ ст. археологом В.В.Хвойкою неподалік від села Трипілля на Київщині.

Час існування

Початок V тис. до н. е. — 1 третина ІІІ тис. до н. е. (сучасниця цивілізацій Шумеру та Стародавнього Єгипту)

Територія

розселення

Визначення походження й прабатьківщини залишається проблематичним: одні вважають трипільців індоєвропейцями, інші відносять їх до середземноморської раси (балканська протоцивілізація), які прийшли на землі України з Нижнього Подунав’я й були нащадками одного з малоазійських народів.

Територія поширення: від Дністра до Дніпра й Чорного моря (близько 200 тис. кв. км.).

Господарство

–          мотичне землеробство (пшениця, ячмінь, просо, бобові);

–          садівництво (яблука, груші, абрикоси);

–          тваринництво (корови, коні, вівці, кози, свині);

–          ремесла:

–          гончарство (культура мальованої кераміки);

–          використання міді (холодне й гаряче кування, зварювання);

–          різноманітні кам’яні вироби (використовували перший механічний пристрій — ручний дриль);

–          ткацтво (у пізній період існування);

–          полювання, рибальство, збиральництво

Поселення й

житла

Селища, в яких нараховувалося від десятка до сотні споруд, розташовувалися на високих захищених природою місцях поблизу води. Чітке планування: кількома рядами або концентричними колами навколо великого майдану, де знаходилося святилище. Деякі селища мали гігантські для того часу розміри (поселення Володимирівка, наприклад, займало площу 100 га) й налічували понад тисячу жител (протоміста). У трипільців був унікальний звичай — через кожні 50 років, коли виснажувалися поля, поселення залишалися й спалювалися.

Житла — наземні, дерев’яні, обмазані глиною, криті соломою, з круглими віконцями.

Суспільний

лад

Матріархальні, а згодом патріархальні родові відносини.

Сім’я " рід " плем’я " міжплемінний союз.

Трипільське суспільство являло собою конфедерацію.

Релігійні уявлення та мистецтво

Центральне місце — богиня родючості Велика Мати (глиняні фігурки з домішками борошна, злаків, зерна). З культом родючості пов’язані зображення свійських тварин. Поховання — під долівкою жител. Основа орнаментів на посуді — спіралі, геометричні фігури, зображення людей, тварин.

Тричленна побудова композиції передає уявлення про триярусну картину світу.

Причини зникнення трипільців до кінця не з’ясовані:

´        похолодання клімату;

´        внутрішнє протистояння племен;

´        спроба перебудувати землеробство на скотарство;

´        агресія степняків.

Значення трипільської культури:

1.         Саме з трипільською культурою відбулося остаточне утвердження відтворювального господарства на території українського лісостепу.

2.         Справила істотний вплив на господарство й духовний світ населення Східної Європи.

3.         Відіграла важливу роль у процесі формування фізичного типу, роду занять і духовних підвалин далеких пращурів українців, тобто нашого етногенезу (українці і трипільці — хлібороби, до сер. ХХ ст. використовувалася трипільська модель житла, трипільські традиції у розписі кераміки, писанок і тощо) — дискусійне.

Книги принадлежат их авторам и выставлены для ознакомления

Лучшие книги

  • Статистика лекции
  • Бюджетоутворюючі податки та їх вплив на розвиток сільсого господарства у Донецькій області - Прокопенко О.А
  • История европейского права - Э. Аннерс
  • Трактат по политической экономии - Жан-Батист Сей
  • Глобальные проблемы современности - историко-социологический анализ - Э. А. Афонин, А. М. Бандурка, А. Ю. Мартынов. mht
  • Аграрні підприємства в трансформаційних умовах державного регулювання АПК - Погуляйко М.В
  • Адаптація методів нечіткого моделювання до умов функіонування Сільськогосподарських підприємств - Цювко І.В
  • Атакованный за призвание - Григорий Гончарук
  • Активізація бюджетнох політики у забезпеченні соціально-економічного розвитку регіонів - Девків О.І
  • Адміністративно-правове забезпечення права громадян світу - Ракша Н.С
  • LiveInternet

  • реклама