Книги

НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96

Причини:

Релігійне гноблення:

наступ католицизму та уніатства на права та свободи української православної церкви;

конфіскація майна та земель;

Національне гноблення: обмеження українців у правах при займанні урядових посад та в органах місцевого самоврядування, оголошення другорядності і неповноцінності українців;

Соціальне гноблення:

зростання панщини, натуральних та грошових податків та відробітків селян на користь держави;

посилення процесу збільшення особистої залежності селянина від польської шляхти та магнатів;

феодальна анархія та розгул магнатсько-шляхетського свавілля;

утиски козацтва і міщанства;

нерівноправність української православної шляхти в порівнянні з польською.

Мета: ліквідація польсько-шляхетського панування в Україні, звільнення рідної землі; створення в етнічних кордонах України власної держави; ліквідація кріпацтва і утвердження козацького типу господарства.

Характер: національно-визвольний, антифеодальний, відбувалася під релігійними гаслами.

Рушійні сили: козацтво, селянство, міщанство, частина православного духовенства, середня і дрібна українська шляхта; керівна роль належала неполонізованій козацькій старшині.

Привід: поява на Січі скривдженого Б.(Зиновія)Хмельницького, який звернувся до козаків із закликом до боротьби.

Розгортання національно-визвольної війни 1648—1649 рр.

Початок війни	1647 р. грудень	Поява Хмельницького на Запоріжжі
	1648 р. січень	Здобуття Січі, Запоріжжя повністю очищено від польських військ — початок визвольної війни українського народу.
	початок квітня	Хмельницький таємно відправився до Бахчисараю, де уклав таємну угоду к кримським ханом Іслам-Гіреєм ІІІ, який зобов’язався надати допомогу, направивши військо мурзи Тугайбея.
	18 квітня	Повернувся на Січ і на другий день обраний гетьманом
	22 квітня	Дізнавшись про наступ поляків, виступив із Січі; взято в облогу Кодак, а потім підійшов до р. Жовті Води, де отаборився.
	3 травня	Висадка реєстровців, що рухалися на з’єднання з Потоцьким, по Дніпру в урочищі Кам’яний Затон, куди прибуває Хмельницький; організація заколоту і приєднання реєстровців до повстанців.
Битва під Жовтими Водами	4 травня	Початок бойових дій на Жовтих Водах з атаки невеличкого татарського загону у тил польського табору; кілька днів запеклих боїв змусили поляків відступати.
Битва під Жовтими Водами	6 (16) травня	Блискавична атака татар довершила розгром поляків. М.Потоцький, діставши звістку про розгром посланого ним авангарду і про смерть сина та, знаючи про наближення повстанців спішно відступив до Корсуня.
Корсунська битва	14—15 травня	Загони повстанців і татари підійшли до Корсуня й оточили польський табір; визнавши свої позиції непридатними для захисту, Потоцький розпочинає відступ; реєстровий козак Семен Зарудний (провідник) повідомив про це Хмельницького і козаки на чолі з М.Кривоносом влаштували засідку в діброві на шляху поляків.
Корсунська битва	16 (26) травня	Очевидець-поляк: «табір увійшов у цю діброву, як у якийсь мішок: не міг далі пересуватися через перекопані й стиснуті дороги. На тил табору всією силою наступали татари, спереду і з боків козаки із пристосованих шанців завдавали великої шкоди». Повний розгром польського війська, М.Потоцький і М.Калиновський та ін офіцери взяті у полон.
Розгортання всенародної боротьби		Уряд терміново відправляє до Хмельницького Адама Киселя, але кожна зі сторін використовують час для збирання сил; Хмельницький розсилає по Україні універсали з закликом до повстання, — запалали Подніпров’я, Лівобережжя, Київщина, Брацлавщина, Поділля («розсипався хміль з міху й наробив ляхам лиха»).
Розгортання всенародної боротьби		Смерть Владислава IV; сейм оголосив скликання «посполитого рушення» (шляхетського ополчення).
	вересень	Польсько-шляхетське військо Я.Вишневецького зосередилося на Волині в районі Збаража; сюди ж виступив і Хмельницький, отаборившись біля с. Пилявці у лісистій, порізаній балками і р. Пилявкою місцевості (більше 100 тис. війська).
	вересень	Наступ поляків на Старокостянтинів, який козаки захищали день, а потім відступили — поляки сприйняли це як втечу і продовжили наступ.
Пилявецька битва	11 вересня	Перша завзята битва за греблю, яка кілька разів переходила з рук у руки, доки її остаточно не захопили поляки.
	12 вересня	Бою не було: бажаючі виїжджали на «герць» (сам на сам); надвечір прибули татари.
	13 (23) вересня	Хмельницький розпочав наступ, через неузгодженість серед поляків, які почали відступати — Хмельницький посилив натиск, вибивши з табору — панічна втеча.
		Через тиждень капітулював гарнізон Козацької фортеці.
Галицький рейд		Хмельницький рушив в напрямку на Львів — через Збараж, Тернопіль, Зборів.
	5 жовтня	М.Кривоніс здобув Високий Замок; жителі Львова заплатили високий викуп, і Хмельницький зняв облогу міста.
	листопад	Українське військо взяло в облогу Замостя, а окремі полки дійшли аж до Вісли, але Хмельницький великих дій не розгортав, очікуючи виборів нового короля. Після обрання королем Яна Казимира, який обіцяв козакам виконати їхні просьби й укласти мир, гетьман і король універсалами сповістили своїм народам про мир. Причини припинення бойових дій: Польща не готова до масштабної війни; значні втрати серед повстанців, стомлених виснажливим походом, осіння негода, труднощі з постачанням військ, епідемія чуми (помер М.Кривоніс); сподівання на Яна Казимира, який обіцяв покращити становище українців; вступ на територію Польщі викликав хвилю визвольної боротьби поляків.
Урочистий марш визволителя		Через Сокаль, Дубно, Острог, Житомир, козацьке військо повертається на Наддніпрянщину.
	11–14 грудня	Повстання проти польської шляхти в Киві.
	23 грудня	Київ урочисто зустрічав Богдана: єрусалимський патріарх Паісій і Київський митрополит Сильвестр Косов виїхали назустріч з міста, патріарх називав гетьмана «світлим князем», студенти Києво-Могилянського колегіуму вітали віршами, як спасителя, визволителя, українського Мойсея від Бога даного; салют.
Літня кампанія 1649 р.	1649 р. травень	Польські війська перейшли р. Случ, котра розділяла ворогуючі сторони і почали наступ; водночас литовські війська рушили на Київ → на Полісся послано полковника М.Кричевського → в битві під Лоєвим війська Радзівіла зупинені, але й Кричевський загинув у бою.
Літня кампанія 1649 р.	червень	На чолі 360 тис. війська Хмельницький відтиснув поляків до Збаража, який було взято в облогу; бої носили надзвичайно запеклий характер: важко поранений І.Богун, загинув Станіслав Морозовицький (Морозенко); на допомогу обложеним поспішають сили поляків на чолі з королем; непомітно знявши частину війська, Хмельницький рушив на зустріч Яну Казимиру, який наближався до Зборова.
Зборівська битва	5 серпня	Поляки розпочали переправу через р. Стрипу біля Зборова → несподівана атака козаків → шляхті ледь вдалося спорудити табір → наступного дня козаки прорвали укріплення і ось-ось мали увірватися в розташування ворожих військ, сам король ледь не потрапив у полон, але у найвирішальніший момент кримський хан зрадив → Хмельницький змушений був розпочати переговори.
Зборівський договір	8 (18) серпня	Укладено Зборівський договір.

Зборівський договір

збільшення кількості реєстрових козаків до 40 тис., всі інші що не потрапили до реєстру, мали повернутися до своїх панів;

шляхті повертаються її володіння, а селяни мали виконувати довоєнні повинності в маєтках своїх власників;

гетьман одержував у користування Чигирин з округом;

під владу гетьмана переходила територія трьох воєводств: Київського, Чернігівського, Брацлавського;

державні посади повинні займати тільки православні;

вільне існування православної церкви;

питання про унію виноситься на чергове засідання сейму;

євреї та єзуїти не мали права жити на Україні;

повстанцям — повна амністія.

Оцінка договору:

З одного боку: виняткове значення для піднесення ідеї української державності, бо вперше в історії українсько-польських відносин Україна одержала з боку Польщі визнання певної самостійності як козацька держава, що давало змогу гетьманському урядові продовжувати боротьбу за незалежність.

З іншого боку: не задовольнив ні поляків, які вважали що вони дали козакам забагато і прагнули «вогнем і мечем» заспокоїти Україну, ні українців, бо не відповідали успіхам компанії 1648–1649 рр., і козаки були переконані, що отримали замало.

Відтак, продовження війни було неминучим.

Утворення Української держави — Гетьманщини

Кампанія 1648–1649 рр. сприяла утворенню Української козацької держави — Держави Війська Запорізького (Гетьманщина).

Риси держави	Прояви
Територія	Колишня територія Брацлавського, Київського і Чернігівського воєводств (від р. Случ на заході до Московського кордону на сході, від басейну Прип’яті на півночі до степової смуги на півдні); столиця (резиденція гетьмана) — м. Чигирин.
Адміністративно-територіальний поділ	Держава поділялася на полки (16) на чолі з полковником, а ті, в свою чергу — на сотні на чолі із сотником; Запоріжжя — окрема адміністративна одиниця в державі.
Органи державної влади	За формою правління — козацька республіка. Центральні органи державної влади: Генеральна військова рада (вирішення найважливіших державних питань, обрання гетьмана); Старшинська Рада (в умовах війни поступово перебрала на себе роль Генеральної Ради; складалася з полковників і генеральної старшини; надалі розширилася за рахунок представників міст, шляхти, духовенства); Генеральний уряд на чолі з гетьманом (в руках гетьмана зосереджувалася виконавча і судова влада, керував дипломатичними зносинами, був верховним головнокомандуючим; гетьману допомагала Генеральна канцелярія, яка виконувала функції кабінету міністрів і водночас генерального військового штабу). Система місцевого самоврядування. Судова система (Генеральний суд — полкові — сотенні).
Збройні сили	Створено власні сухопутні сили (піхота, кіннота, артилерія та т.д.) і флот. Основа війська — реєстрові козаки і запорожці.
Фінансова система	Почали карбувати власні гроші; були створені фінансові органи — Державний скарб Війська Запорізького; існувала система мит і податків.
Міжнародні відносини	Встановлені дипломатичні відносини з Польщею, Туреччиною, Московщиною, Кримом, Швецією, Австрією і т.д.
Державна символіка	Держава мала власну символіку: прапор (малинового кольору), герб (печатка війська Запорізького).

Воєнно-політичні події 1650–1653 рр.

Молдавський похід	1650	Молдавський похід українсько-кримського війська; здобуття Ясс — молдавський господар В.Лупул відмовився від союзу з РП, домовленість про шлюб дочки Лупула та сина Хмельницького.
Відновлення бойових дій	1651 лютий	Несподіваний напад королівських військ на подільське містечко Красне, де в бою загинув Данило Нечай; наступ на Вінницю, де були зупинені І.Богуном.
Берестецька битва	18 червня	Початок битви (150 тис. польське військо і 100 тис. козацько-селянське + 50 тис. татар) — проходив з перемінним успіхом.
	20 червня	Головний бій: наступ поляків проти табору українських військ закінчився безрезультатно, тоді поляки на чолі з королем вдарили по лівому флангу, де знаходилися татари, які почали відступати; Хмельницький, відвівши війська до р. Пляшівки, наказав будувати земляні укріплення, а сам вирушив за кримським ханом, щоб повернути його, але був захоплений у полон. 10 днів козаки під командуванням І.Богуна героїчно обороняли табір, відбивши всі атаки.
	30 червня	Щоб запобігти остаточному розгрому, козаки, збудувавши гать, вийшли з оточення, зберігши боєздатне ядро війська; 300 козаків-захисників табору.
		Викуплений з полону Хмельницький повернувся і знов очолив війну, укріпившись у Білій Церкві.
	кінець липня	Польсько-литовське військо Я.Радзивілла увійшло в київ. Обидві сторони вкрай виснажені
Білоцерківсь-кий догові	18 вересня	Білоцерківський мир: реєстр скорочено до 20 тис., «випищики» повертаються до панів; влада гетьмана обмежена лише Київським воєводством; шляхта здобуває право займати свої землі і всякі «пожитки»; розрив союзу з Кримом, гетьман не може вести дипломатичні переговори. Оцінка договору: з одного боку: дуже тяжкі умови для України; з іншого: гетьман зберіг основну територію держави — Наддніпрянщину. Наслідки: поширення польсько-шляхетського терору і закріпачення України; переселення повстанців, які зневірилися, на Слобожанщину, що послаблювало українські сили; вибух незадоволення серед козаків і селян умовами договору. Висновок: боротьба має розгорнутися з новою силою.
Відновлення війни	друга половина осені	Сейм не затвердив умови договору і Хмельницький не вважав за необхідне його дотримуватися; центр збройної боротьби перемістився на Правобережжя.
Батозька битва	1652 р. 22–23 травня	Розгром під Батогом (Вінниччина) 60 тис. польського війська Калиновського; козаки знову зайняли територію по р. Случ.
Батозька битва	травень—червень	Українська армія змусила, вступивши до Молдови, виконати зобов’язання Лупула щодо союзу з Хмельницьким.
Молдавські походи	1653 р. квітень	Тимош Хмельницький, розбивши війська нового молдавського господаря, повернув владу Лупулу, який втягнув Тимора у нову війну — з Валахією, що призвело до великих втрат; сам гетьманич, поранений у ногу, захворів на гангрену і помер.
Жванецька битва	осінь	Ян Казимир з 40 тис. військом отаборився біля м. Жванець (Поділля). Туди ж підійшли українсько-татарські війська, які взяли поляків в тривалу облогу, яка закінчилася штурмом польського табору. Від остаточного розгрому короля врятував кримський хан.
Жванецька битва	5 грудня	Кам’янецька польсько-татарська угода: 1) дозвіл брати ясир на західноукраїнських землях; 2) повернення до умов Зборівського договору. Хмельницький, який знав про рішення Земського собору в Москві прийняти козаків під владу царя, надання їм допомоги і вступ у війну проти Польщі, участі не приймав

Українсько-московська державна угода 1654 р.

Становище Гетьманщини наприкінці 1653 р.

Внутрішнє становище — шість років безперервної війни виснажили Україну:

внаслідок польських карних походів, ординських грабунків, епідемій чуми і холери, чисельних жертв спустошено понад 100 міст і містечок Правобережжя, знелюдніли Київщина і Брацлавщина;

занепало сільське господарство;

складніше відбувалися мобілізації;

рятуючись, українці тікали до Московщини і Слобожанщини;

спалахували заворушення серед селян і рядових козаків проти гетьманського уряду;

Погіршилось міжнародне становище Української держави:

РП, Молдавія, Валахія й Трансільванія об’єдналися в антиукраїнський союз;

союз з Кримським ханом видавався непевним, через його часті зради;

Польща готувалася до нового наступу;

для більшості європейських країн Б.Хмельницький залишався бунтівником.

За таких умов Б.Хмельницький і його оточення прийшло до висновку про потребу вдатися до протекторату московського царя чи турецького султана. Вибір пав на Московську державу:

російський народ був етнічно близький українцям;

єдина православна віра;

схожі мова і культура;

спільне історичне минуле у межах КР.

Розвиток подій.

Починаючи з кінця 1648 р. між Гетьманщиною та Московською державою розпочався постійний обмін посольствами, та цар зволікав з розв’язанням українського питання. У червні 1653 р. гетьман натякнув царю, що він може укласти союз з Туреччиною — це прискорило справу.

1 жовтня 1653 р. собор вирішив «гетьмана Богдана Хмельницького і все Військо Запорізьке з містами і землями прийняти» й розпочати війну проти Польщі. Для переговорів відряджене посольство на чолі з боярином Бутурліним.

8 січня 1654 р. на міському майдані Переяслава відбулася військова рада, яка одностайно ухвали лила рішення про союз з Московською державою (раді передувала таємна рада Хмельницького зі старшиною; у церкві гетьман зажадав, щоб посли від імені московського царя склали присягу на вірність українському народові, але посли відмовилися, пояснюючи це тим, що цар є самодержцем і своїм підданим не присягає; Хмельницький вже готовий був йти з церкви, та після багатогодинної наради зі старшиною вирішив скласти присягу).

Того ж дня присягу склало 184 особи, пізніше ще 127338 осіб у 117 містах і містечках України. Відмовилися присягати полковники І.Богун, І.Сірко, Й.Глух, частина козаків Уманського, Полтавського, Брацлавського, Кропив’янського й Корсунського полків, частина міщан Переяслава, Києва, Чорнобиля і ін., українське духовенство на чолі з митрополитом Сильвестром Косовим, не присягнули й козаки Запорозької Січі.

14 березня 1654 р. в Москві було підписано «Статті Богдана Хмельницького» («березневі статті»), які оформили міждержавні відносини:

збереження прав, привілеїв та маєтностей Війська Запорізького та української шляхти;

60-тисячний козацький реєстр;

плата старшині та кошти на утримання козацького війська; збереження місцевої адміністрації та збір нею податків для царської казни;

надання гетьману у володіння Чигиринського староства та право Запорозького війська обирати гетьмана;

право зносин гетьмана гетьманського уряду з іншими державами;

невтручання царських воєвод та інших урядовців у внутрішні справи України;

підтвердження козацьких і шляхетських вільностей та залишення селянства у феодальній залежності;

збереження прав Київського митрополита;

відправлення царських військ проти польсько-шляхетських під Смоленськ;

утримання військових залог на кордонах України з Польщею;

оборона України від нападів татар;

утримання козацької залоги у фортеці Кодак.

Визнання існування самостійної держави Гетьманщини, зберігавшої республіканський устрій, було важливим успіхом української дипломатії. Але в складі монархічної Росії Українська держава з її республіканською демократичною формою правління, була позбавлена можливостей для подальшого розвитку, нові державні органи мали розчинитися у загальноімперських органах управління.

Воєнні дії проти Польщі в 1654–1655 рр.

	1654 р. середина листопада	30-тисячна польська армія вдерлася до Брацлавщини, і до середини лютого зруйнувала майже 50 міст — Поділля спустошено
	грудень	поляки з’єдналися з 30-тис. татарською ордою
Облога Умані	1655 р. 15 січня	Польсько-татарські війська взяли в облогу Умань; на допомогу І.Богуну поспішав Хмельницький з московською раттю, і тому противники виступили йому на зустріч
Охматівська битва	19 січня	Оточені в таборі під Охматовим українсько-московські війська після кількох днів запеклих боїв здобули незначну перевагу, та звільнити Брацлавщину сил не вистачило.
Похід на Галичину	весна	Хмельницький через поділля рушив на Галичину
Похід на Галичину	літо	Московсько-українські війська вибили литовське військо з Білорусі і захопили частину Литви зі столицею Вільно; І.Золотаренко запроваджує козацький устрій в Білорусі, що викликало незадоволення царя, бажавшого приєднати Білорусь до Московії.
Битва під Городком	19 вересня	Розгром польського війська під Городком; Львів узято в облогу, звільнено значну частину Західної України.
	12 листопада	Після битви у Озерної укладено угоду з Кримом про невтручання ординців у війну України й Московії проти Польщі.
		Відступ Хмельницького з-під Львова.

Віленське перемир’я (24 жовтня 1656 р.)

Причини:

успіхи Швеції, яка захопила майже всю Польщу, налякали царя Олексія Михайловича, що не бажав такого посилення свого північного сусіда;

поляки, шукаючи порятунку, запропонували польську корону після смерті Яна Казимира царю Олексію Михайловичу.

Зміст:

воєнні дії між Річчю Посполитою і Московією припиняються;

спільні воєнні дії проти Швеції і Бранденбургу;

обрання царя польський трон.

Наслідки: Хмельницький сприйняв його як брутальне порушення договору 1654 р. і розпочав шукати нових союзників проти Польщі.

Події 1656–1657 рр.	1656 р. жовтень	між Військом Запорозьким і Трансільванією укладено угоду про військовий союз проти РП.
	грудень	підписання Юрієм ІІ Ракоці Трансильванським зі шведським королем трактату про «вічний союз». Наступ Ракоці на Польщу; йому на допомогу Хмельницький посилає полки на чолі з Антоном Ждановичем; здобуто Перемишль, Варшаву, Краків, Брест, Люблін та ін.
	1657 р. середина травня	становище погіршилося: шведський король залишив Ракоці + непорозуміння з козаками + вторгнення поляків до Трансільванії + наближення кримчаків => Ракоці капітулює (липень), а козаки відійшли від нього і самовільно повернули на Україну
	червень	Шведське посольство прибуло до Чигирина: Карл-Густав погоджувався на віддати гетьману українські землі під Польщею, частину Білорусі та Смоленськ.
	27 липня	смерть Хмельницького

Оцінка Хмельницького, його ролі в історії

Видатний державний діяч, полководець і дипломат; виражав як загальнонародні інтереси, так і вузько станові; об’єднав в один визвольний табір найрізноманітніші сили і привів їх до перемоги; збудував державу з новим устроєм і соціальними відносинами; налагодив міждержавні стосунки, чим підніс авторитет України.

Історичне значення Національно-визвольної війни

завершено формування української народності та національної свідомості;

створена самостійна держава — Держава Війська Запорізького.

Книги принадлежат их авторам и выставлены для ознакомления

Книги

реклама

НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Лучшие книги

LiveInternet

реклама