ПЕРВІСНО-СУСПІЛЬНИЙ ЛАД

Первісно-суспільний лад — перша, найдовша в історії суспільно-політична стадія, що охоплює епоху від появи людини до становлення ранньофеодальної формації.

Характерні риси первісно-суспільного ладу:

В економіці: примітивні знаряддя праці " надзвичайно низький рівень виробничих сил " майже повна залежність людини від природи.

В соціальній сфері:

w          безсилля людини перед природою " об’єднання людей у колективи;

w          наявність общинної власності на засоби виробництва за виключенням засобів особистого захисту;

w          зрівняльний принцип розподілу продуктів між членами общини;

w          постійний голод " пошук нових, більш сприятливих для життя місць " постійне кочове життя;

w          дія природного відбору у відносинах між людьми (виживає сильніший), нерідкі випадки людоїдства.

В політичній сфері: відсутність експлуатації людини людиною, класів та держави.

В ідеології: панування релігійних вірувань, що існували у шістьох формах:

°        язичництво — обожнення сил природи, що діють на людину, та поклоніння їм;

°        анімізм — віру у душу, яка є кожного створіння;

°        тотемізм — віра у походження людей від спільного предка — тварини або птаха;

°        фетишизм — віра у надприродні можливості предметів;

°        культ предків — віра у надприродній зв’язок між живими та мертвими членами роду;

°        магія — чаклунство (віра у можливість з допомогою певних дій, ритуалу, впливати на духів).

Етапи розвитку первісно-суспільного ладу

1.         Кам’яний вік (1 (1,5) млн. рр. тому — 4 тис. до н.е.) — 99% всієї історії людства:

○         палеоліт («палайос» — давній, «літос» — камінь):

—          ранній (давній) палеоліт (1 (1,5) млн. рр. тому — 150 тис. рр. тому) — поява першої людини з вимерлих нині людиноподібних мавп (древопітеки, австралопітеки та інші), які зовні мало відрізнялися від первісної людини, але могли використовувати тільки дари природи, тоді як первісна людина вже була в змозі виробити знаряддя праці: чоппір (оббите каміння — рубило), палка-копалка, дубина; головні заняття — збиральництво та полювання; люди навчилися використовувати вогонь; тип людини — пітекантроп; поселення: Лука-Врублевська (Дністер), Корольово (Закарпаття), Амвросіївка (Донбас);

—          середній палеоліт (мустьє) (150 тис. рр. тому — 30–40 тис. рр. тому) — через наступ льодовика загострилася боротьба людини за існування, що привело до виготовлення більш досконалих знарядь праці (скребки, ножі, проколки, гостроконечники); людина навчилася добувати вогонь; з’явилися перші штучні житла; тип людини — неандерталець (homo sapiens); поселення — Каїк-Коба (Крим);

—          пізній палеоліт (40 тис. рр. тому — 9 тис. до н. е.) — насунув останній четвертий льодовик, язик якого досягав сучасного Кременчука — Україну вкрили лісотундра та степ — знову загострилася боротьба за життя; поява наконечників для списів, гарпунів, голок; поряд з кременем використовується кістка; загоне полювання; рибальство; первісне стадо змінюється матріархальною родовою общиною; виникає релігія та первісне мистецтво; з’являється людина сучасного типу — (більш високий на зріст, менш сутулий, стопа не така плоска і т. п.) — кроманьйонець; більше ста стоянок, серед них — Мізін (р. Дністер);

○         мезоліт (середньо кам’яний вік, 9 тис. до н. е. — кін. 6 тис. до н. е.) — закінчився льодовий період, люди просунулися на північ; вимерли великі тварини " криза полювання " поява луку та стріл, вкладишів з тонких пластинок — мікроліти («епоха мікролітів»), з’явилася сокира; приручений собака; більше 600 стоянок, серед них — Кам’яна Могила;

○         неоліт (новокам’яний вік, кін. 6 тис. до н. е. — 4 тис. до н. е.) — перехід від привласнюю чого до відтворюючого господарства — землеробству та скотарству («неолітична революція») й перехід у зв’язку із цим до осілості; поява ремесла (ткацтво, гончарство); кам’яні знаряддя досягають піку досконалості (їх навчилися свердлити, шліфувати); нові знаряддя праці: плуг, сапка (мотика); човен; 7 археологічних культур.

2.         Мідний вік або енеоліт (мідно-кам’яний) (4 тис. до н. е. — кін. 3 тис. до н. е.) — початок віку металів, серед яких першою почали обробляти мідь.

3.         Бронзовий вік (2 тис. до н. е. — 1 тис. до н. е.) — люди навчилися виготовляти бронзу (сплав міді з оловом), використання якої привело до подальшого розвитку виробничих сил та викликало перший поділ праці — виділення скотарства з землеробства; зміна патріархатом матріархату; на зміну родовій общині прийшла община сусідська (територіальна); поява нерівності між родинами.

4.         Залізний вік (з 1 тис. до н. е.) — використання заліза привело до різкого підйому виробництва, людина вперше отримала можливість отримувати більш прожиткового мінімуму — надлишок, завдяки чому відбувається другий поділ праці — з землеробства виділяється ремесло; з’являються умови для появи експлуатації людини людиною, а нова залізна зброя посилила нерівність " війни з метою грабунків та поневолення.

Первісне людське стадо — перший колектив людей, який не був постійним і змінювався за своїм складом; відсутні кровно-родинні відносини.

Род (родова община) — колектив родичів, що жили й працювали разом й мали невелике спільне майно.

Матріархат — суспільний лад, за якого жінка займає пануюче становище у суспільстві через те, що була головним постачальником їжі (збиральництво та мотичне землеробство завжди приносили поживу), хоронителем вогнища, а через відсутність шлюбу родинні зв’язки були можливими лише по жіночій лінії.

Патріархат — суспільний лад, за якого чоловік займає пануюче становище у суспільстві через те, що перетворюється у головну виробляючу одиницю, займаючись важким для жінки заняттями, але, водночас, більш продуктивними (скотарство, орне землеробство).

Археологічна культура — група поселень, що розташовані на певній території та належать спорідненому населенню.

Сусідська (територіальна) община — колектив людей, зв’язаних не родинними узами, а спільною територією та господарським життям.

Кам’яний вік на Україні