РЕЗУЛЬТАТИ

Прикладом сучасних підходів до визначен

ня результативності господарської діяльності

виступає система AMBITE (Avance Manu

f a c t u r i n g   B u s i n e s s   Imp l eme n t a t i o n   To o l   f o r

Europe), розроблена у 1996 році П. Бредлі. Ос

новна ідея цього підходу полягає у тому, щоб

нада ти менеджерам  с ередньої  ланки мож

ливість та методичний інструментарій розумі

ння та реалізації стратегічних цілей діяльності У певному розумінні система AMBITE витупає

ретранслятором стратегії розвитку компанії на

рівень виконавців, у розрізі ключових чинників

результативності, що дозволяє вирішити дві

основні проблеми — прив'язку до стратегічних

цілей  т а  отрима ти проце сноорі єнтов аний

інструмент управління. У загальному вигляді

і н т е р п р е т а ц ію  в и р о б н и ч о г о   п і д п р и є м с т в а

згідно з системою AMBITE можливо предста

вити наступною схемою (рис. 1).

Як видно з наведеного рисунку, методика

виділяє 6 складових у структурі базового про

цесу виробництва економічних благ — поста

чання, виробництво, споживання, організація,

маркетинг, планування і контроль. На їх основі

вже потім виокремлюються п'ять циклів макро

бізнеспроцесів. Отже, ключовими бізнеспро

цесами для забезпечення результативності

діяльності підприємства вважається співпраця

та кооперація, управління мережами поставок

т а   л о г і с т и к а ,   к о о р д и н а ц і я   т а   о р г а н і з а ц і я

внутрішніх бізнеспроцесів, а також обслуго

вування клієнтів. Фактично слід конста

тувати певне повторення цими ключо

вими циклами бізнеспроцесів перспек

тив відомої моделі Balance Scorecar.

Кожен з циклів бізнеспроцесів та

базові складові розкриваються у моделі

AMBITE системою показників, які роз

робляються відповідно до специфіки

діяльності тої чи іншої організації. Крім

того, представлені на рис. цикли орієн

тується на п'ять макро вимірників ре

зультативності економічної діяльності

— час, витрати, якість, гнучкість та се

редовище. Базова схема інтеграції має

вигляд куба (рис. 2).

Наведена на рисунку система оцінки

результативності дещо нагадує "куб ре

зультативності", який ми аналізували вище за тек

стом, але, на відміну, від нього вона зорієнтована

на процесний підхід до управління підприємством,

тобто прив'язки циклу розробки рішень до основ

них бізнеспроцесів за п'ятьма аналітичними по

казниками (часовими, витратними, якісними, ди

намічними (гнучкість), зовнішніми). На основі

представленої схеми запропоновано використо

вувати 25 стратегічно важливих управлінських

індикаторів результативності для різних типів ви

робничої діяльності. Базові 25 індикаторів розк

ладаються (деталізуються) на більш часткові ха

рактеристики стратегічних факторів резуль

тативності до рівня кожного працівника. При цьо

му підкреслюється, що перелік індикаторів роз

робляється спеціально для кожної компанії, вра

ховуючи її місію та стратегію розвитку, що дозво

ляє досягнути гнучкості наукового підходу, але ра

зом з цим супроводжується суттєвим ускладнен

ням порівняльного аналізу отриманих результатів.

Безпосередньо Європейська мережа навчання

результативності ENAPS використовує свій влас

ний підхід до дослідження ре

зультативності діяльності

підприємств. Згідно з цією

міжнародною методологією

використовують три

ієрархічні рівні індикаторів

для оцінки результативності

господарської діяльності

компаній:

— рівень підприємства;

—   р і в е н ь   б і з н е с  п р о

цесів;

— функціональний ріівень.

На кожному з вказаних

рівнів всі показники резуль

тативності визначаються у

розрізі наступних восьми

груп: облік (13 вимірників),

продуктовий розвиток (20 вимірників), маркетинг і продажі (22

показника), планування і виробниц

тво (20 індикаторів), обслуговування

клієнтів (8 показників), закупівлі (11

вимірників), персонал (16 показників)

та інші індикатори (7 вимірників). У

з а г а л ь н о м у   в и д і   л о г і к у   п і д х о д у

ENAPS до визначення результатив

ності можливо представити у вигляді

схеми (рис. 3).

На відміну від моделі AMBITE пред

ставлена технологія розрахунків більше

зорієнтована на споживача продукції,

максимально повне задоволення його

вимог та дотримання вимог збережен

ня довкілля. Такі міркування підтверд

жуються тим, що модель виділяє бізнес

процеси тільки у прив'язці до задово

лення потреб споживачів продукції, а

також окремо досліджуючи ефек

тивність здійснення процесів повторного викори

стання відходів, їх утилізації тощо. Такі акценти у

моделі ENAPS слід пояснювати домінуванням за

кордоном споживчих критеріїв вимірювання еко

номічних результатів і загостренням екологічних

проблем життєдіяльності людини.

Система ENAPS використовує загальну

кількість індикаторіввимірників результатив

ності господарської діяльності, що сягає 117 ана

літичних співвідношень. При цьому відзначаєть

ся, що усі показники загальною корпоративного

рівня співставні з аналогічними показниками

інших підприємств в рамках однієї сфери бізне

су. Показники такого типу мають загальний ха

рактер і відображають такі характеристики ви

робничокомерційної системи, як розмір та мас

штаб бізнесу, фінансовий стан підприємства.

Отже, на цій основі можливо перейти до

аналізу діяльності конкретних компаній та їх

об'єднань у сфері виноробства. В якості базо

вого логічного конструкту діяльності та роз

витку підприємств цієї сфери бізнесу слід вва

жати описану модель (рис. 4).

Згідно з логікою, функціонування та розви

ток потужних виноробних підприємств відбу

вається за характерними для харчової промис

ловості особливостями та тенденціями — інтег

рація сільськогосподарських підприємств з ви

норобними компаніями і збутовими фірмами.

Такий підхід дозволяє забезпечити стабільність

сировинного забезпечення, гарантованість

якості вин і широке охоплення цільових ринків

збуту.

Наступним кроком нашого аналізу виступає

побудова спеціалізованої бізнесмоделі під

приємств виноробної промисловості, основу

якої сформували інформаційні масиви за кода

ми економічної діяльності (рис. 5).

Слід зазначити, що схема побудована на ос

нові доступної сьогодні в Україні інформації

про діяльність виноробних підприємств. У по

дальшому в цій роботі нами буде представлено

емпіричне підтвердження існування такої галу

зевої бізнесмоделі (на прикладі одного з ліде

рів виноробної галузі). Взаємозв'язки, пред

ставлені на рисунку, можна пояснити так:

— сировинною основою для виробництва

виноградних і плодовоягідних вин виступають

результати діяльності сільськогосподарських

підприємств (код видів економічної діяльності

01.13), які постачають виноматеріали безпосе

редньо на виноробні підприємства та співпра

цюють з низкою посередницьких організацій; — канали збуту вин на ринку України ма

ють різну структуру і можуть включати різно

го роду посередницькі фірми, оптові та роз

дрібні компанії, які забезпечують переважну

частку товаропотоків на ринках; іншими сло

вами, частка прямих каналів збуту вин на рин

ку України незначна;

— основним товарним сегментом ринку вин

України виступають виноградні вина, частка ж

плодовоягідних вин незначна, що пояснюєть

ся існуючими в України споживчими уподобан

нями і традиціями домашнього виноробства.

Загальна динаміка виробництва вин в Ук

раїні протягом 2004—2007 рр., представлена на

рис. 6, дозволяє засвідчити стабільну тенден

цію до зниження:

Середньорічний темп зниження, за нашими

підрахунками, становить 7,83% протягом 2004—

2007 рр., що говорить про поступовий занепад

традиційного виноробства в Україні. Разом з цим

слід вказати на стабільну тенденцію зростання

місткості ринку вин України за цей же період, се

редньорічний темп зростання якого становить

близько 23,4%. Тобто слід говорити про зростан

ня частки імпортної продукції — протягом 2006—

2007 рр. приріст імпорту вин в Україну склад

близько 46,13%. Незважаючи на спробу захисту

національного ринку та виноробної галузі, слід

констатувати значну частку нелегально ввезених

вин, що дозволяє сформувати комерційно при

вабливу ціну на імпортну продукцію.

Неоднозначність тенденцій розвитку під

приємств виноробного бізнесу позначилася на

нерівномірній роботі виробничих потужностей

(рис. 7).

Як видно з наведеного графіку, нестабіль

ність діяльності підвищується з кожним роком

а у 2007 р. досягла своїх критичних меж. Пока

зом є той факт, що більшість вин у 2007 р. було

виготовлено і реалізовано у літньоосінній пер

іод, тобто час збору урожаю. Така ситуація на

фоні загальної неритмічності діяльності вино

робних підприємств може бути інтерпретована

як нездатність формування складських запасів

для рівномірного завантаження протягом року.

В цілому протягом 2004—2006 рр. нами не зафі

ксована суттєва сезонність виробництва вин.

Виноробна галузь України сформувалася

історично протягом тривалого періоду часу, а

її продукція максимально адаптована до спо

живчих уподобань країн пострадянського про

стору, що позначається на спрямованості екс

портних потоків українських вину саме у по

страдянські (рис. 8). Понад 76% продукції українських виноробних

підприємств, що постачається на експорт, спрямо

вується до Росії, яка виступає ключовим ринком

збуту. Така ситуація пояснюється традиційністю

каналів збуту, а також закритістю ринків країн

Європейського Союзу для національної винопро

дукції. Серед основних чинників обмеження екс

порту українських вин на європейські ринки екс

пертами галузі називається недостатній рівень

якості. Фактично одним з європейських спожи

вачів продукції української виноробної галузі ви

ступає Німеччина, на частку якої у 2006 р. припа

дало близько 7% загального обсягу експорту. Географічна структура імпорту вин в Украї

ну свідчить про тісні партнерські зв'язки між

національними операторами цієї сфери бізне

су та потужними виноробними країнами пост

радянського простору. Основні обсягу імпор

ту у 2006 р. надходили в Україну з Молдови та

Грузії (рис. 9), які разом забезпечили близько

83% усього обсягу імпорту.

Сформувавши загальне уявлення щодо спе

цифіки становлення та сучасного розвитку

підприємств виноробної галузі, спробуємо про

довжити закладену вище логіку аналізу. А саме:

нами зроблена спроба підрахунку обсягів чис

того доходу від реалізації продукції підпри

ємств за кожною складовою представленої

вище галузевої бізнесмоделі (у розрізі кодів

економічної діяльності). Вважаємо, що такий

аналіз за циклом створення вартості дозволить

нам у загальному вигляді оцінити потужність

тих чи інших підгалузей та їх внесок у форму

вання цінності для споживачів українських вин.

Результати підрахунку чистого доходу від ре

алізації у 2007 р. представлені у таблиці 1.

Слід відзначити, що діяльність підприємств

окремих блоків (підгалузей) нашої бізнесмоделі

має різноплановий характер не сконцентрована

тільки на торгівлі вином, але й іншими алкоголь

ними напоями. З метою більш точного підрахунку

вибірка нашого аналізу була сформована на ос

нові фінансової звітності тільки тих підприємств,

які задекларували в якості основного виду діяль

ності профільні для нашого аналізу види економ

ічної діяльності. Таким чином, слід говорити про

три основні сфери формування фінансових ре

зультатів виноробного бізнесу — виробництво

винної сировини, виробництво вин і оптова торгі

вля винною продукцією.

З метою уникнення спотворення абсолют

них економічних показників нами підрахована

рентабельність реалізації продукції за кожною

ланкою (підприємствами відповідних підгалу

зей) нашої бізнесмоделі (рис. 10).

Дана діаграма носить дещо парадоксальний

характер і, на наш погляд, відображає спотво

рену інформацію. Так,

наприклад, найбільш по

тужна ланка — оптова

торгівля алкогольними

напоями — має один з

найнижчих рівнів рента

бельності, згідно з про

веденими розрахунками.

У  той же   ч а с  найвища

рентабельність сформо

вана сільськогосподар

ськими підприємствами.

Відзначимо, що вказані

пропорції слід інтерпре

тувати у зв'язку з кожним конкретним випад

ком, але як певні способи заниження оподат

кованого прибутку національними оператора

ми ринку виноробного бізнесу. Поглиблюючи на конкретизуючи наші роз

рахунки, з метою підтвердження або спросту

вання загальногалузевих висновків нами зроб

лена спроба аналізу одного за найбільш потуж

них національних виробників вин — Національ

ного виробничоаграрного об'єднання "Мас

сандра". Для коректного встановлення внут

рішніх зв'язків цього інтеграційного утворен

ня ми побували структуру цієї групи на основі

доступної нам інформації (рис. 11).

З представленої схеми чітко видно, що існую

ча сьогодні структура підприємств, що входять до

Національного виробничоаграрного об'єднання

"Массандра", відповідає сформованій нами галу

зевій бізнесмоделі, тобто тут присутні і сільсько

господарські підприємства, виноробний завод і

торгівельні компанії. Проведений нами підрахунок

ефективності використання активів цього інтегра

ційного утворення, які використовуються у тій чи

іншій сфері, дозволяє засвідчити більшу реалі

стичність отриманих результатів (рис. 12).

Таким чином, найвища ефективність використання активів об'єднання "Массандра" у 2007,

досягнута у сфері збуту вин, приблизно у 2 рази

нижча рентабельність сукупних активів у вироб

ництві вин, а у сфері виробництва виноматеріа

лів — майже у 3 рази нижче. Така ситуація вва

жається нами найбільш показовою та характер

ною для цієї сфери бізнесу і дозволяє

відобразити специфіку вказаних складо

вих галузевої бізнесмоделі.