Загальносистемні характеристики Internet
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118
119 120 121 122 123 124 125 126 127
Питання складу та структури Internet досить складне, відповідь на яке змінюється весь час. П'ять років тому відповідь була проста: Internet - це всі мережі, які, в процесі взаємодії за допомогою протоколу IP, створюють мережу "безшовну" для своїх конективних споживачів. Сюди відносяться різноманітні федеральні мережі, сукупність
регіональних мереж, університетські мережі та деякі закордонні мережі. В останній час з'явилась зацікавленість у підключенні до Internet мереж, які не використовують протокол IP. Для того, щоб представити споживачам цих систем послуги Internet, були розроблені методи підключення цих "чужих" мереж (наприклад, BITNET, DECnets та інші) до Internet. Спочатку ці названі підключення, призначались тільки для пересилки електронної пошти між двома мережами, деякі з них виросли до можливості забезпечення послуг на міжмережній основі.
Таким чином, Internet - це мережа мереж. Комп'ютерна мережа представляє собою групу з’єднаних комп'ютерів, які можуть взаємодіяти один з одним. Internet об'єднує більше 18000 таких мереж, причому до неї підключаються постійно інші мережі. Однак, Internet – не просто мережа, а мережа мереж. В ній об'єднані множина різних мереж, що створюють саму найбільшу в світі групу зв'язаних комп’ютерів. Окремі мережі належать урядовим організаціям, університетам, комерційним фірмам, місцевим бібліотекам і ,навіть, школам. Більшість мереж знаходяться в США, але знаходяться мережі по всьому світу: від Австралії до Зімбабве. Internet більше подібна до інформаційної магістралі. Мабуть найбільш подібною аналогією для опису Internet є міжнародна телефонна система, що має безліч об'єднаних "терміналів", якими володіють різноманітні організації. Так само, як немає єдиної телефонної компанії, так само немає і єдиної компанії Internet (мал. 48).
Internet вже давно стала міжнародною мережею. Зараз вихід в Internet мають більше 60 країн і їх число швидко збільшується. Тепер, коли впала "залізна завіса", східноєвропейські держави широко представлені в мережі. Країни третього світу, котрі

Мал. 48. Структура мережі Internet
раніше не мали засобів для підключення до Internet, зараз розглядають її як засіб підвищення освітнього рівня населення та розвитку науково-технічної бази.
Сьогодні міжнародна експансія Internet стримується відсутністю відповідної інфраструктури (добре розвинутої телефонної мережі). Як в Східній Європі, так і в країнах третього світу, сучасних телефонних мереж просто не існує. Навіть в великих містах швидкість передачі даних по телефонним мережам не перебільшує 9600 біт/сек. З розвитком телефонних та інших мереж можливо сподіватись на зміни структури Internet. До неї буде підключатися все більше та більше локальних мереж.
В багатьох відношеннях Internet подібна до релігійної організації: в нії є Рада старійшин, кожний користувач мережі може мати свою думку про принципи її роботи та приймати участь в її управлінні. В цілому в Internet немає жодної авторитарної особи. Направлення розвитку Internet в основному визначає "Товариство Internet", або ISOC (Internet Society). ISOC - це організація на суспільних засадах, метою якої є сприяння глобальному інформаційному обміну через Internet. Воно назначає Раду старійшин, яка відповідає за технічне керівництво в орієнтації Internet.
Рада старійшин (Internet Architecture Board) ІАВ або "Рада по архітектурі Internet" являє собою групу запрошених осіб, які добровільно виявили бажання прийняти участь в її роботі. ІАВ регулярно збирається, щоб затверджувати стандарти та розподіляти ресурси, наприклад, адреси. Internet працює завдяки наявності стандартних засобів взаємодії комп'ютерів та прикладних програм одна з одною. Наявність таких стандартів дозволяє без проблем зв'язувати між собою комп'ютери виробництва різних фірм. ІАВ несе відповідальність за ці стандарти, вирішує, потрібний той чи інший стандарт і яким він повинен бути. Коли виникає проблема в якому-небудь стандарті, ІАВ розглядає цю проблему, приймає цей стандарт і оголошує про це по всій мережі. Крім того, ІАВ слідує за різного гатунку номерами, які повинні залишатись унікальними. Наприклад, кожний комп'ютер Internet має свою унікальну 32-розрядну адресу: такої адреси більше немає ні в одного комп'ютера. Як призначається цей адрес, вирішує ІАВ. Користувачі Internet висловлюють свою думку на засіданнях інженерної комісії IETF (Internet Engineering Task Force). IETF - ще один товариський орган. Він збирається регулярно для обговорення поточних технічних та організаційних проблем. Коли виникає досить важлива проблема, IETF формулює робочу групу для подальшого її вивчення. Відвідувати засідання IETF та входити в склад робочих груп може будь-яка особа. Важливо лише, щоб ця особа працювала. Робоча група звичайно складає доповідь (звіт). Це може бути або технічна документація з рекомендаціями, або пропозиції, які направляються в ІАВ для прийняття в якості стандарту.
Багато великих корпорацій уже досить довгий час працюють з Internet. В більшості випадків, однак, їх участь зводилась до міжмережних зв'язків науково-дослідних та інженерних служб. Для ділових контактів ці корпорації використовували інші мережі (як правило, приватні). Зараз корпорації розуміють, що приймати участь в декількох мережах дорого. Деякі з них починають розглядати Internet як засіб для розробки "комплексних торгових контрактів по мережі", зараз корпорації зможуть використовувати Internet як інструментарій для вирішення будь-яких проблем, пов'язаних з бізнесом.
Багато років користувачі мережі Internet просили, щоб телефонні компанії та інші фірми поставляли комп'ютери, готові для підключення в Internet. Але окрім компаній Bolt, Beranet and Newman, що обслуговували ARPAnet, на подібні прохання ніхто не відгукувався. Тому мережевим бізнесом прийшлося зайнятися федеральному уряду США. Однак, після того, як до Internet почали проявляти зацікавленість великі корпорації, відношення телефонних компаній почало змінюватися. Тепер ці компанії та інші виробники обладнання для мереж незадоволені тим, що мережевим бізнесом займається уряд.
Після того, як в нинішній адміністрації США заговорили про "національну інформаційну інфраструктуру", число прихильників комерційного бізнесу Internet збільшилося. Компанії кабельного телебачення виявили, що в їх розпорядженні знаходяться кабелі, по яким можливо передавати цифрові сигнали, і що кабельне телебачення уже встановлено в багатьох квартирах мешканців США.
Тому вони запропонували вирішити проблему приватизації шляхом створення своєї власної мережі без урядових субсидій. Цю мережу планується реалізувати за рахунок засобів, уже вкладених в кабельне телебачення.
Те, що Internet - безкоштовна мережа, не більше ніж міф. Кожне підключення до неї кимось сплачується. В багатьох випадках ці внески не доводяться до відома користувачів, що створює ілюзію "безкоштовного доступу". Але є і велика кількість споживачів, які добре знають, що Internet не безкоштовна мережа і багато споживачів вносять щомісячну або погодинну плату за доступ до Internet.
Лучшие книги
- Статистика лекции
- Бюджетоутворюючі податки та їх вплив на розвиток сільсого господарства у Донецькій області - Прокопенко О.А
- История европейского права - Э. Аннерс
- Трактат по политической экономии - Жан-Батист Сей
- Глобальные проблемы современности - историко-социологический анализ - Э. А. Афонин, А. М. Бандурка, А. Ю. Мартынов. mht
- Аграрні підприємства в трансформаційних умовах державного регулювання АПК - Погуляйко М.В
- Атакованный за призвание - Григорий Гончарук
- Адаптація методів нечіткого моделювання до умов функіонування Сільськогосподарських підприємств - Цювко І.В
- Активізація бюджетнох політики у забезпеченні соціально-економічного розвитку регіонів - Девків О.І
- Адміністративно-правове забезпечення права громадян світу - Ракша Н.С
LiveInternet
-
реклама