1.2. Соціально-економічні та науково-технічні наслідки інформатизації суспільства

В даний час стало ясно: щоб та або інша країна могла зайняти гідне місце у світі до 2000 р. і на рівних брати участь в економічному змаганні з іншими країнами, вона повинна перебудовувати і пристосовувати свої структури, пріоритети, цінності, інститути до вимог індустріальної інформаційної технології. Інформатика - саме “каталізатор” прискорення прогресу.

Відомо, що економічні позиції тієї або іншої країни в 2000 р. будуть визначатися новаторськими технологіями, такими як термоядерний синтез, біотехнологія, плазменні процеси, космічний і інший зв'язок. Але їх розвиток, у свою чергу, залежить від інформатики. Не можна уявити собі ефективне і надійне функціонування, наприклад, космічного зв'язку або атомних електростанцій без високотехнологічного, тобто комп'ютерного інформаційно-організаційного забезпечення.

Найважливішою ціллю інформатизації є застосування інформаційних технологій у різноманітних галузях соціальної практики. Інформаційні технології, засновані на сучасних телекомунікаційних системах, створюють принципово нові моделі діяльності в науці, керуванні, проектній справі, медицині, грошово- касових операціях, стають вирішальним чинником економії часу, різкого зростання частки корисної, творчої праці в життєдіяльності членів суспільства (мал. 3).

Мал. 3. Схема інформатизації суспільства

Основні п'ять етапів інформатизації суспільства такі: формування і розвиток індустрії інформатики, модернізація управлінських структур, перебудова соціальних структур, комплексування інформаційних зв'язків і формування людського потенціалу.

Досягнення цих цілей інформатизації здійснюється трьома підсистемами: соціально-економічне забезпечення, теоретичне забезпечення і технічне забезпечення інформатизації.

Потребується інформатизація суспільних інститутів, створення таких систем, як телемагазин, телебанк, телетеатр, телефото, телебібліотека, підготування самих людей і зміна форм їх взаємодії. Більш того, підводиться питання про сучасне “надомництво”, коли різко зменшується необхідний час “присутності” людей на робочих місцях, у навчальних закладах і т.д. Це, очевидно, потребує радикальної перебудови організації виробничого і навчального процесів, значного підвищення культури і свідомості людей, а також виробітки нового контрольно-оціночного апарата. Усе це - елементи інформатизації.

Інформатизація стає найважливішим чинником поліпшення життя людей. Кінцевою метою розвитку суспільства є людина, підвищення її життєвого рівня (поліпшення якості життя). У сучасних умовах важливу роль починають грати не просто матеріальні чинники (блага) самі по собі, а організаційно- інформаційні чинники - “порядки”. Рівень (і спосіб) життя починає залежати не стільки від кількості отриманого хліба, м'яса, одягу, скільки від рівня послуг, культури, освіти, від організації роботи і побуту.

При зростанні матеріального достатку життя може стати нестерпним через негативні явища , що накопичилися, “обурливих” порядків, процедур, часом безглуздих (штучно створених) дефіцитів, черг і т.д. І якщо активно не боротися з виродливими явищами життя, вони стають звичними і як би “нормою життя”. Значить, головна задача - боротьба за інформаційно-організаційний комфорт, як важливу ціль сучасного соціального розвитку. Інформація, таким чином, багато в чому зводиться до того, щоб бачити інформаційну сторону життя в усій її зростаючій значимості.

Проблема людського чинника, - в основному, інформаційна проблема, точніше, проблема мобілізації творчого потенціалу людей і його ефективного застосування. Від кожної людини потрібна активізація не стільки фізичних, скільки інтелектуальних зусиль, а це, в свою чергу, потребує переходу до більш осмисленого способу праці і життя. Наукову основу такого переходу створює інформатика.

Винятково прогресивний розвиток засобів обчислювальної техніки, засобів зв'язку, збереження й представлення інформації дозволяє здійснити перехід до “безпаперової” технології і “безпаперового суспільства”, у якому інформаційний обмін між людьми буде здійснюватися за допомогою електронних засобів (відеотелефона, факсимільної передачі документів, відеотекстових систем, електронної пошти, телеконференцій, мережі передачі даних), а збереження і обробка інформації - за допомогою засобів обчислювальної техніки.

Перехід від традиційних методів збереження, пошуку і поширення інформації (бібліотек, ручних методів пошуку й аналізу, пошти, телеграфу) до нових безпаперових (баз даних, інформаційно-пошукових систем, комп'ютерних мереж, супутникового зв'язку, волоконно-оптичним кабелям, системам обробки текстів, локальним обчислювальним мережам, автоматизованим робочим місцям) приведе до кращої орієнтації в міжнародних подіях, явищах, економічних процесах, торгових операціях, нових технічних вирішеннях.

Методами безпаперової технології можна так обробляти інформаційний потік, щоб на основі вивчення міжнародної, науково-технічної й економічної інформації одержувати аналітичні дані, що характеризують стан і тенденції розвитку тієї або іншої галузі знань, перспективні напрямки науки і техніки. Ця інформація може послужити основою для виробітку розумної й ефективної стратегії керування.

Паралельно з розвитком інформаційної індустрії почала розвиватися інформаційна економіка, пов'язана із продажем інформації, програмного забезпечення, наданням обчислювальних послуг і передачі інформації. Розглядаючи інформацію як ресурс, виникла проблема економічної оцінки інформації, визначення способів її використання й обміну. Виникають служба керування інформаційними ресурсами.

Інформатизація містить у собі не тільки комп'ютеризацію, але і моделювання інформаційних процесів, перебудову організаційних структур, документопотоків, юридичних норм, а також відповідну підготовку і перепідготовку кадрів. Це - запрограмована перебудова соціального інформаційного середовища, створення принципово нових автоматизованих способів і умов виробітку, поповнення, обробки, передачі і використання знань, ефективних методів інтелектуальної діяльності. Вона означає радикальний крок людства у вирішенні колосальної по своєму значенню проблеми ефективного використання можливостей людського розуму і електронно-обчислювальної техніки.

Зміст інформатизації - забезпечення соціальних, економічних, правових, культурних і технологічних умов зберігання й активізації нових ідей, створення можливостей кожній людині зафіксувати свої ідеї, зробивши їх доступними широким масам, а також створення умов для їхнього використання.

Головне - своєчасно об'єднати матеріальні та людські ресурси для вирішення проблеми інформатизації власними підходами.